 +10
  +1016 верес. 2013 11:51

Створення двох нових фракцій з опозиційних «тушок» та позафракційних бізнесменів може не відбутися. Поки що немає людей.
Протягом минулого тижня в політичних колах циркулювала інформація про те, що влада почала підготовку до переформатування Верховної Ради за допомогою спрощення схеми створення депутатських груп, які будуть наділені правами фракцій. Мова йде про те, що після внесень змін до законодавства для створення депутатської групи з правами фракції вистачить лише 15 нардепів. Однак є один серйозний нюанс:проста арифметика свідчить, що без виділення Партією регіонів «багнетів» для проектів нових депутатських груп вони можуть або виявитися набагато слабшими, ніж необхідно, або ж взагалі не бути створеними.
Власне, на папері картинка виглядає так: у разі зміни регламенту відразу ж почнеться процес створення двох депутатських груп - групи «бізнесменів - лобістів», готових розплачуватися за просування власних проектів голосуваннями за провладні документи. А також групи з кодовою назвою «За Юлю!», в якій будуть зібрані «тушки» і просто любителі легких грошей за типом групи «Реформи заради майбутнього» минулого скликання.
Кістяком майбутньої групи «лобістів» називають представників так званої «волинської групи». У неї входять співзасновники групи «Континіум» Ігор Єремеєв та Степан Івахів, а також засновник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Мартиняк. До сфери впливу цієї групи також відносять хмельницького мажоритарника та аграрного бізнесмена Сергія Лабазюка. Головним «ідеологом» майбутньої фракції-групи пророкують досвідченого Володимира Литвина, якого раніше неодноразово називали політичним прикриттям «Континіуму». До слова, не варто забувати, що неформальний лідер цієї групи - Ігор Єремєєв - свого часу був першим заступником голови Народної партії. Також Володимир Михайлович, очевидно, приведе із собою близького до нього нардепа-будівельника Валерія Мошенського, який до обрання в парламент був депутатом Київради якраз від партії Литвина.
Але далі починаються проблеми: шестеро людей з мінімально необхідних 15-ти - це навіть не половина групи. Звичайно, добрати необхідну кількість людей, в принципі, не є проблемою, проте не зовсім ясно, як їх потім утримати в кулаці. Адже вони повинні синхронно голосувати за всі документи, які будуть приходити з Партії регіонів. В один прекрасний момент така «розхристана» група ризикує стати безконтрольною - адже мало у кого виникне бажання не проголосувати за той чи інший законопроект.
У цілому, поки все зводиться до того, що у групи Єремєєва-Литвина просто немає людей серед позафракційних нардепів, яким можна було б довіряти і які беззаперечно виконували б усі вимоги начальства. Парадокс, але такі люди є в Партії регіонів. Йдеться, в першу чергу, про «литвинівців» Олега Зарубінського, Катерину Ващук, колишнього радника Володимира Михайловича Юрія Благодира. За допомогою їхньої присутності в новій фракції можна було б ліквідувати дисбаланс, що виник. Далі все просто: більшість у групі є. І всім іншим доведеться мовчки погоджуватися на ті чи інші рішення керівництва. Але такий розвиток подій, судячи з настроїв у Партії регіонів, малореальний: для «регіоналів» підтримка іміджу монолітної фракції, швидше за все, переважить необхідність створювати в парламенті новий фракційний проект.
Поки ж, як повідомили джерела в ПР, група Єремєєва активно веде переговори з цілою низкою депутатів-позафракційників. Але остаточно вирішити всі питання з депутатами-одинаками вона не може - немає обопільної довіри, присутня боязнь «кидка». Але навіть якщо домовленості з позафракційниками таки будуть досягнуті, то якими можуть бути гарантії монолітності групи, якщо в ній немає стабільної більшості, здатної утримувати контроль, - питання риторичне. Звичайно, перейти в цю депутатську групу потенційно можуть багато нинішніх безпартійних нардепів - це і Ігор Палиця, який представляє в парламенті інтереси Ігоря Коломойського і здатний знайти спільні теми для розмов зі своїми земляками з Волині. Можна домовитися і олігархом Костянтином Жеваго, котрий зрідка з´являється в парламенті, та його соратницею Анжелікою Лабунською. Не варто забувати про батька і сина «тушок» Табалових. Крім того, в кулуарах знову заговорили про можливий відхід з фракції «Батьківщина» дніпропетровського «десанту» у вигляді Андрія Павелка, Дениса Дзензерського, Леоніда Сергієнка. До них нібито приєдналася і Тетяна Донець, яка в кулуарах Верховної Ради активно спілкується з представниками Партії регіонів. Цей дніпропетровський квартет цілком може приєднатися до фракції «лобістів», яку об´єднують бізнес-інтереси і можливість за допомогою формалізованої депутатської групи вносити потрібні питання до порядку денного. Придивляються як до соратника і до Сергія Міщенка, але, знову ж, до нього немає повної довіри.
Проблеми дещо іншого роду спостерігаються у формуванні групи «За Юлю!». Тут поки що також немає потрібної кількості людей. У наявності 12-13 осіб. Значить, потрібно добрати з опозиції ще пару-трійку небагатих «тушок» , готових трудитися на благо влади за гроші. Також є складності з визначенням особи, яка буде керувати такою фракцією. Називають двох головних претендентів на «почесну» роль головного «тушковода». По-перше, Ігоря Рибакова, котрий  має досвід такої роботи у минулому скликанні. Щоправда, скандал з Романом Забзалюком дуже зіпсував реноме Рибакова. У владних кабінетах нібито досі розмірковують над тим, чи здатний він керувати «тушками» нинішнього скликання. Другим претендентом називають головного «радикала» країни Олега Ляшка. Але, за інформацією «Коментарів», після озвучення цієї кандидатури рядовим «тушкам» багато хто з них навідріз відмовилися йти в таку фракцію.
У цілому, створення двох фракцій поки що виглядає, як у приказці: гладко було на папері, та забули про яри. Без кадрових вливань із ПР складно уявити собі групу Єремєєва - Литвина. А без нових «тушок» із табору опозиції група Рибакова - Ляшка не зможе бути сформована в принципі...