Зекономити на папері: довічник з вінницької тюрми запатентував чотири нові літери до українського алфавіту. Фото

46-річний Анатолій Лужинецький довічник з вінницької тюрми. Він пропонує додати чотири літери до українського алфавіту, які власне і сам вигадав. Зауважує, ними можна спростити український правопис. Днями отримав на свій винахід патент.

«Звернув увагу, що в алфавіті є такі 6 голосні: а, е, и, і, о, у. Чотири з них – а, е, і, у – шляхом злучення із «й» утворюють такі букви : я (й+а), є (й+е), ї (й+і), ю (й+у). Логічно, має відбитися злучення із Й літери та літери О. Промовне разом дає уже знайоме російське Ё. Ще одне поєднання Й та И, дадуть нову літеру», - зауважує Вінниця.info Лужинецький.

Чоловік за гратами понад 19 років. Йому дали довічний строк за подвійне вбивство. Під час слідства Анатолій почав писати вірші про свою дівчину, з якою тоді зустрічався. У процесі написання вірша помітив, що слід створити нову, цифрову, класифікацію віршових ритмів.

«Додавання моїх літер дасть можливість економити папір. Адже, замість двох літер, як Й та О, треба буде використовувати лише одну. В українському алфавіті малувато голосних. Їх слід розширити. Чому ні?», - підкреслює.

Відштовхуючись від своєї думки, Лужинецький у квітні 2018-го написав заяву до Комітету ВРУ з питань науки та освіти України.

«Про нові літери алфавіту України, про новий порядок букв. Враховуючи зазначене, керуючись статями 10 та 40 Конституції України, прошу про здійснення заходів з такими результатами: визнання двох нових літер, визнання їх написання, введення цих літер до українського алфавіту, збільшення літер українського алфавіту із 33 до 35-ти, затвердження нового порядку літер українського алфавіту…», - йшлося у звернені.

Представники Комітету ВРУ з питань науки та освіти України, ентузіазму тюремного винахідника не підтримали. Та не зважаючи на це, Анатолій Лужинецький просто так відступати не став. Дізнався, що можна запатентувати свої ідеї.

«Звернення від Анатолія надійшло близько місяця тому. Він надіслав мені документи разом з листом від Інституту української мови. Де його м’яко кажучи, відправили», - зауважив Вінниця.info Ігор Шевченко, патентний повірений України, начальник відділу зовнішньоекономічних зв’язків та перекладів у Вінницькій торгово-промисловій палаті.

Реєструвати права можна на будь-яку ідею, навіть, якщо така комусь здається безглуздою, це конституційне право кожної особи.

«Є відповідний порядок оформлення і фіксації. При реєстрації авторського права ніхто не буде перевіряти потребу у цьому. Відповідно, державний орган фіксує, чи у належному вигляді оформлені документи, фактично, депонуючи твір, беручи на відповідальне зберігання, та видає Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір. Він оформив права на немайновий актив. Що, власне, автор, як власник майнових і немайнових прав на конкретний твір, буде з цим робити, це вже його справа», - продовжує Шевченко.

Якщо відповідні фахівці, мовознавці, філологи колись визнають, що у пропозиції Лужинецького є сенс змін, він та його родина можуть навіть комерціалізувати свої права, тобто отримати фінансову вигоду.

«З оформленням права власності на ідею, навіть після смерті Анатолія Лужинецького, його майновим активом зможуть користуватися діти та онуки. Майнові права діють протягом життя автора і, на сьогоднішній день, 70 років після його смерті. Майнові права поширюються на понад 170 країн світу, які підписали Бернську конвенцію про охорону творів», - підкреслив Шевченко.

Як Анатолій Лужинецький буде просувати свою зареєстровану ідею, він ще не вирішив. Але підрахував економію використання його літер.

Наразі Анатолій готується до рекорду України за найдовший вірш написаний в умовах позбавлення волі.

Вінниця.info