5 лют. 2014 09:42

Через помилку законотворців закони від 16 січня продовжують діяти, пише нині "Коммерсант Украина".
2 лютого набув чинності закон №732–VII, який був прийнятий 28 січня і повинен був стати частиною компромісу між владою й опозицією. Документ оголошує недійсними 9 законів, прийнятих Верховною Радою на скандальному засіданні 16 січня, включаючи закон №721–VII, який вводить численні обмеження прав і свобод, криміналізує ряд дій, пов'язаних з проведенням акцій протесту, а також посилює покарання за правопорушення.
Проте офіційна база законодавства, розміщена на сайті парламенту, не свідчить про те, що такі норми дійсно були скасовані – всі положення скандального закону залишаються чинними. Наприклад, у ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) як і раніше, є параграф про штраф і вилучення транспортного засобу за рух колоною чисельністю більше п'яти автомобілів. Примітка до цієї статті свідчить, що апарат Ради взяв до уваги припинення дії закону №721, але залишає новий параграф в КпАП.
Експерти не здивовані такою ситуацією і називають її причиною помилку законодавця. Колишній заступник міністра юстиції (2005–2006 роки) Дмитро Котляр пояснив виданню, що причиною стала системна помилка в тілі закону №723, допущена депутатами. Справа в тому, що закони, прийняті 16 січня, були документами одноразового дії – ними вносилися зміни в інші законодавчі акти. 2 лютого, коли набув чинності закон №723–VII, більшість законів від 16 січня вже були виконані.
За словами пана Котляра, у Верховної Ради було кілька коректних варіантів дій для скасування норм від 16 січня. "Логічно було б постановою Ради скасувати рішення про прийняття цих законів, констатувавши порушення процедури при голосуванні 16 січня. Парламент вибрав інший шлях – оголосив, що пакет нормативних актів від 16 січня втрачає силу. Але тоді потрібно було окремо прописати в тексті закону, що повертається колишня редакція законів, що діяла до внесення в них змін. Чомусь депутати це упустили", – дивується юрист.
Дмитро Котляр пропонує вихід із ситуації: "Всі сторони повинні публічно заявити, що незважаючи на неоднозначність ситуації, всі ці норми дійсно скасовані і не будуть застосовуватися на практиці ні правоохоронними органами, ні судами. Потрібно, щоб і Мін'юст, і Адміністрація президента оголосили, що вважають їх "мертвими нормами", – пояснив експерт. – Така політична заява зменшить ризик, хоча і не гарантує, що завтра хтось не передумає і не оголосить, що норми знову діють. Крім того, депутати можуть звернутися до Конституційного суду, щоби той підтвердив їх легітимність".
Поки що незрозуміло, чи має намір влада використовувати помилку депутатів і застосовувати скандальні норми. Джерело видання, ознайомлене з ситуацією в Мін'юсті, стверджує, що на сьогодні в міністерстві схиляються до визнання спірних норм недійсними. Проте офіційна позиція Мін'юсту, Адміністрації президента і Верховного суду з цього питання до вчорашнього вечора не була оприлюднена.