«За побратима хвилюєшся більше, аніж за себе» - військовий з Вінниччини, який брав участь у звільненні Харківщини

Військовослужбовець з Вінниччини із позивним «Крава» - старший солдат 172-го батальйону, 120-ї бригади територіальної оборони. У перший день війни мав їхати за кордон, однак, змінив плани та пішов захищати Україну.

Істрію військовослужбовця опублікували на сторінці 120 бригада територіальної оборони ЗСУ.

«В той день, коли почалось повномасштабне вторгнення, я мав виїжджати за кордон, мені зателефонували і сказали: «Поки є можливість, виїжджай». Натомість я вирішив захищати країну. Ми направилися у район Слов’янська, були прикомандировані до 95-ї бригади десантно-штурмових військ і виконували з ними бойові задачі. Зайняли свою посадку і там облаштували позиції. Завдання різні були, але лопата - це друга рука. Адже потрібно заховатися, прикритися від масованого арт-обстрілу. Через деякий час починаєш розуміти, що по тобі стріляє, як правильно реагувати на той же фосфор, на гради урагани... Настає момент звички, страху не було», - говорить «Крава».

Військовий був разом із штурмовиками на звільненні Харківської області, каже нашим воїнам вдалося віджати чимало трофейної техніки ворога.

«Ми побували в багатьох гарячих точках під час контрнаступу, були в Ізюмі, звідти перейшли на Гороховатку. У ворога була велика паніка, вони були знищені із середини, максимально потрібно було вибити офіцерський склад, командування. Відсоток паніки їх ріс, вони залишали велику кількість техніки. Ця кількість техніки, яка віджималась, це не злічити. В кінці листопада нас вивели із формування. Ми поїхали захищати кордон з Білорусією. Тут люди ходять, тут діти бігають. Це так незвично. Навіть не знаходячись на передовій ти тренуєшся і не маєш втрачати той хист, що набув. А хлопці, які є бойові, додають нову інформацію, починаєш полюбляти тишу, але тиша на передовій не є фактором спокою, а передвісником недоброго», - каже військовий.

«Крава» говорить, що батальйон, рота, бригада – це нова велика сім’я, де кожен з військових твій брат і він готовий прийти на допомогу в потрібний час.

«Тут кожен готовий підставити своє плече, подати свою братську руку. Це особливо цінується на війні. Тут кожен – свій. І коли ти більше хвилюєшся за побратима, аніж за себе, це нормально. Це нові реалії, в які нас поставила війна. Це те, що далеко не завжди знайдеш у цивільному житті.

Пройде час ми переможемо. Готуємося максимально, багато тренувань і стрільби і лекції із спеціалістами. Багато працюємо на позиціях, щоб у разі наступу зустріти ворога безжально», - каже «Крава».

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info