З чого починали відомі українські режисери, покажуть 23-24 травня у кінотеатрі «Родина»

 Після столиці Вінниця прийматиме гучний кінофестиваль «Великі короткі метри. Фільми-дебюти режисерів 70-х років».

Якщо ви любите українську класику і цінуєте «старе» кіно - даний кінофорум саме для вас. Ліричні та смішні, філософські та драматичні, реалістичні та злободенні - за два дні вінницьким кіноманам вдасться подивитися 10 фільмів, знятих у 70-х роках, які стали точкою відліку для класиків українського кіно.

- Ці фільми, часто недооцінені та маловідомі, є своєрідними культурними подіями, що назавжди змінили як мистецький ландшафт України, так і персональні історії режисерів, - значиться у офіційній презентації кінофестивалю. - Десять фільмів таких кінокорифеїв, як Віктор Гресь, Борис Івченко, Володимир Бортко, Ігор Мінаєв та інших, представляють характерний зріз радянських кінематографічних 70-х з їхнім оптимістичним ліризмом і увагою до маленької людини, її почуттів та морального становлення. Відібрані фільми утворюють цілісний кінопортрет епохи та характерної для неї проблематики, яку можна узагальнити терміном «гуманістична утопія». 

Проект був створений Національним центром Олександра Довженка. Організаторам вдалося відшукати такі раритетні стрічки, що вони викликають щирий подив навіть у їх творців.

- Вчора з США нам написав Юхим Гальперін. Він був вражений і здивований, що його дебют "Старий" зберігся, адже фільм було заборонено, а режисера піддано тиску з боку КГБ, що примусило його виїхати до Москви. І тільки 1987-го року фільм було показано на кінофестивалі "Молодість", де він здобув три нагороди: приз глядацьких симпатій, приз преси та приз журі, - розповідають організатори. - Приходьте подивитись це справді смішне та дещо ліричне кіно!

У перший день фестивалю - у п’ятницю, 23 травня, о 20.00 ви зможете побачити фільми Віктора Греся («Нові пригоди янкі при дворі короля Артура»), Ярослава Ланчака («Неспокійне літо», «Життя, як день»), Андрія Бенкендорфа («Бандитський Петербург»), Єфима Гальперіна («Єралаш)» та Валентина Марченко.

28-хвилинна музична мелодрама Віктора Греся «Сліпий дош» 1969 року присвячена першому коханню юних жителів міста Києва. Головний герой Сашко безтурботний та абсолютно відкритий для світу. Різниця у віці з сусідською дівчиною Оленою та насмішки одноліток не зруйнують найсвітліше почуття, що вперше переповнює серце юного киянина...

Фільм здобув Гран-прі "Золота німфа" «За найкраще втілення твору» на МКФ у Монте-Карло (Монако, 1970) та диплом журі за режисуру Всесоюзного фестивалю телефільмів (Ленінград, 1969).

У стрічці «А ну її, цю любов!», знятій у 1975 році, Ярослав Ланчак за 10 хвилин зумів показати, що любов - це не тільки задоволення, але й відповідальність.

Робити разом домашні завдання, ділитися морозивом, переживати, коли вона занедужає й захищати від нахабності однокласників. Усе це не просто, але разом з тим дуже цікаво й приємно!

У 1976 році у Києві фільм здобув знак міжнародного кінофестивалю "Молодість".

11-хвилинну сімейну комедію-драму «Продається щеня» особливо цікаво буде переглянути тим, хто дивився популярний серіал «Бандитський Петербург». Свій дебют 1976 року режисер Андрій Бенкендорф присвятив історії хлопчика Феді, у якого є щеня «фокстер’єр», безпородне та безпритульне. Та його суворий батько проти того, щоб собачка мешкала у них вдома. Щоб знайти цуценяті господаря, який не просто візьме його у свій дім, але й буде йому другом, Федя, разом із сусідом-матросом, відправляються на «пташиний ринок» рідного міста у пошуках «людини».

Головний герой комедійної драми «Старий» (1979) Єфима Гальперіна - інженер «Байкало-Амурської магістралі» Сергій. У нього є лише один день, щоб зустрітися з дівчиною, вчителькою початкових класів, яка йому небайдужа. Та ось проблема, вона не бажає його бачити… Щоб знайти вихід із делікатної ситуації, Сергій звертається до Кирила – випадкового знайомого, учня середніх класів, який має авторитет у школі та, на диво, досвід у любовних справах. В його поведінці проглядає те, що називається вмінням «влаштовувати справи», те, що стане однією з ознак покоління, яке увійде в доросле життя вже у 1990-х.

Фільм отримав приз глядацьких симпатій, приз преси та приз журі МКФ «Молодість» у 1987 році.

«Мистецтво твориться тут і зараз!» - такий девіз документального мюзиклу Валентина Марченко «Ритми театрального» (1978). Глядачі побачать, як Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого відчиняє свої двері та вітає нових студентів, майбутніх творців: режисерів, акторів, операторів та сценаристів.

У роботі над фільмом брав участь відомий український ансамбль "Заспів".

У другий день кінофестивалю «Великі метри» - в суботу, 24 травня, о 20.00 у кінотеатрі «Родина» вінничани побачать роботи Вілена Новака («Принцеса на бобах», «Гу-га»), Володимира Бортко («Собаче серце», «Тарас Бульба», «Ідіот»), Ігоря Мінаєва («Перший поверх», «Гість»), Бориса Івченко ( «Пропала грамота») та Бориса Небієрідзе (серіал «Роксолана»).

Проблемі старості й самотності присвятив свій фільм «Один день осені» (1972) Вілен Новак. Герої драми - Дід та Бабця - живуть своїм буденним, сільським життям. Старий час від часу намагається нишком вибратися до райцентру, а Бабуся не втомлюється чатувати за своїм чоловіком. Та все ж, коли йому вдається «вирватися» з дому, першим ділом Дідусь навідується не до місцевого магазину «по пляшку», а на Пошту, де купує конверт з маркою і готовим штампом…

Драму «Лікар» (1973) Володимира Бортко радимо подивитися ще й тому, що - це перший і один з небагатьох фільмів, у якому режисер Кіра Муратова зіграла епізодичну роль.

Онкологи, лікуючи людей від раку і ставлячи досліди на тваринах, шукають вихід – ліки та види профілактики від хвороби, що руйнує не тільки життя, але й душі людей. Головний герой - лікар-науковець у виконанні Леся Сердюка бореться з бюрократією, слабохарактерністю колег і власним дияволом.

У 1973 році фільм здобув Гран-прі МК «Молодість».

10-хвилинна стрічка Ігоря Мінаєва «Співоча точка» (1970) - це музичне документальне кіно, що доводить: бути диригентом дитячого хору – це не робота, а окреме життя, покликання й доля. Треба мати особливий талант і терпіння, щоб вміти передавати любов до музики, відчуття кожної ноти, мелодії в цілому – дітям. Доносити прекрасне в кожне серце, душу, трансформуючи в окремому голосі і змішуючи в один хор – виплеснути гармонійним, ідеальним, божественним. Це мистецтво!

У роботі над фільмом взяв участь відомий український дитячий хор «Щедрик».

Картина «Повторення» (1970) - це чудова дебютна робота відомого українського режисера Бориса Івченка – поетична 9-хвилинна короткометражка, участь у якій взяла ще невідома, талановита акторка-початківець Галина Польських.

Зима. Він і Вона зустрічаються на берегу моря. Почуття зникли разом із останніми теплими променями сонця, але нестримне бажання відчути «мить кохання» знову приводить їх туди, де вони зустрілися вперше.

Режисер українського серіалу «Роксолана» Борис Небієрідзе одну зі своїх перших кіноробіт - драму «Зупиніть Потапова» (1975) присвятив пошукам людяності.

Головний герой Потапов – брехун і пристосуванець. Але він навіть не здогадується про те, що робить аморальні вчинки. Він – такий самий як усі, не кращий і не гірший… Адже бути покидьком простіше, ніж людиною.

Вартість квитків на кінофестиваль - 10 гривень.

Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info