+7
Якими законодавчими ініціативами переймались влітку нардепи від Вінниччини
10 серп. 2013 10:29
Протягом червня 2013 року українські парламентарі зареєстрували 408 законопроектів і постанов, більше чверті з яких стосувалася питань економічного блоку, грошей та господарства.
Згідно з аналізом Громадянської мережі ОПОРА, депутати фракції Партії регіонів подали 147 проектів законів і постанов різного спрямування; ВО «Батьківщина» – 78; ВО «Свобода» – 28; фракції Комуністичної партії - 16; фракції «УДАР» – 14. Позафракційні депутати зареєстрували 11 законопроектів, міжфракційних ініціатив зареєстровано 109.
Питання економіки і грошей у пріоритетах депутатів Партії регіонів – майже половина від усіх ініціатив. Цим же питанням найбільше переймались члени Компартії (37,5 %), фракції ВО «Свобода» (36 %) і ВО «Батьківщина» (27 % законопроектів). 57 % проектів законів фракції «УДАР» стосувалися політики та державного управління. Серед пріоритетів позафракційних депутатів – оборона та безпека (45 % законопроектів). 61 % законопроектів, підготовлених спільно представниками різних фракцій, стосувалися політики та державного управління.
У фракції ПР найбільше документів подали Євген Геллер (9, з них 6 постанов), Валерій Писаренко (9, з них 6 постанов) та представник Вінниччини Григорій Калетнік, обраний у 18-му окрузі (7, з них 6 постанов).
Протягом липня 2013 року у Верховній Раді України було зареєстровано 115 міжфракційних законопроектів (з них 61 проект постанов про призначення позачергових місцевих виборів). Якщо не брати до уваги процедурні ініціативи, то представники різних фракцій найбільш активно працювали над економічними проблемами (9 проектів), гуманітарною політикою (6 проектів), проблематикою охорони здоров’я (4 проекти), соціальною тематикою (3 проекти). Можна стверджувати, що у парламенті вже склалася практика спільної роботи членів різних фракцій щодо окремих галузей регулювання.
Так, нардепи Спірідон Кілінкаров (КПУ), Володимир Сальдо (ПР) та вінничанин Володимир Продивус (обраний за партійним списком Партії регіонів) підготували законопроект про централізоване постачання гарячої води.
А депутати Юрій Мірошниченко (ПР), Олександр Сич (ВО «Свобода»), Лілія Гриневич (ВО «Батьківщина»), «УДАРу» (Ростислав Павленко («УДАР») та представниця Вінниччини Оксана Калетник (фракція КПУ, обрана в окрузі № 16) пропонують законодавчо визначити, що духовні навчальні заклади мають право здійснювати освітню діяльність за спеціальністю «Богослов’я» та готувати фахівців інших релігійних спеціальностей, а також відкривати аспірантуру, докторантуру та створювати спеціалізовані вчені ради, здійснюючи свою діяльність без процедури ліцензування.
У галузі екології та природокористування народні депутати України Нестор Шуфрич, Дмитро Шенцев (Партія регіонів), Валерій Головко (ВО «Батьківщина») та вінничанин - перший віце-спікер, позафракційний депутат Ігор Калєтнік (обраний за списком КПУ) - підготували нову редакцію Закону України про мисливське господарство та полювання. За висновками цих депутатів, чинний закон не відповідає сучасним державним пріоритетам в мисливській галузі та суперечить базовим законодавчим актам України.
Позафракційні народні депутати протягом червня зареєстрували 11 проектів законів України та постанов Верховної Ради. Найбільше законодавчих ініціатив стосувалися проблем національної безпеки та оборони – 5 проектів (більшість з них має процедурний характер), політики та державного управління – 2 проекти.
У галузі політики та державного управління позафракційні депутати від Вінниччини Петро Порошенко (округ №12), Григорій Заболотний (округ №17) та Олександр Домбровський (екс-нардеп) ініціювали спрощення процедур переходу посадових осіб органів місцевого самоврядування на державну службу. Депутати вважають, що перехід на державну службу посадових осіб місцевого самоврядування має здійснюватися без обов’язкового проведення конкурсу.
Що стосується місцевого самоврядування, то депутат Григорій Заболотний та екс-депутат Олександр Домбровський ініціювали розширення переліку нотаріальних дій, які мають право вчиняти уповноважені особи органів місцевого самоврядування. Згідно їхнього законопроекту, у населених пунктах, де немає нотаріусів, посадовці органів місцевого самоврядування матимуть повноваження щодо здійснення найпоширеніших нотаріальних дій.
