Як вінничанам відсвяткувати Старий Новий рік

Старий Новий рік для більшості вінничан є завершенням Різдвяних свят. Ніч з 13 на 14 січня це ще один привід зібрати за святковим столом найближчих, і коли стрілки годинника з'єднаються на цифрі 12, ще раз загадати своє заповітне бажання. Раніше українці приділяли значно більше уваги святкуванню Нового року та дотримувались певних правил.

Загалом переддень Старого нового року – це час магії і ворожінь. Тому наші предки у цей день проказували спеціальні замовляння, щоб нива родила, а також щоб збільшувалася і плодилася родина. Також у старому обряді існував ще один цікавий звичай, пов’язаний зі Старим новим роком.

Існує повір’я, що після вечері треба обов’язково зайти до сусідів і попросити один в одного прощення за можливу провину, щоб Новий рік зустріти в мирі і злагоді. Також наші предки вірили, що якщо вийти опівночі надвір, то можна почути, як Новий рік проганяє старий.

Новорічний стіл з 13 на 14 сильно відрізнявся від різдвяного пісного столу, тут вже було роздолля і різноманітність страв. Перед вечерею сім'я милася і переодягалася в чисту білизну і сорочки. Після вечері слід було йти по гостям - до рідних, друзів, близьких і далеких - просити вибачення, щоб новий рік зустріти з чистими помислами. Популярним було на Меланку ліпити вареники з сюрпризами. Серед звичайних вареників із сиром, капустою, вишнями, картоплею траплялися вареники-сюрпризи з начинкою з цукру, або перцю. Нічого, що начинка гірка, весь наступний рік обіцяв щасливчикові солодке життя і благополуччя! Ще в вареники клали: нитку (до подорожей), гудзик (до обновкам), квасолину (до дітей), насіння (до нових знайомств), монетку (до грошей). Але самі сюрпризи та їх значення не заборонялося розширювати і придумувати нові, адже важливо саме добре побажання, а не предмет, який поклали в вареник.

У Старий Новий рік потрібно проводити веселий і добрий обряд з вечора - щедрування, а зранку - посівання. Щедрування - старовинний народний звичай, в якому церемоніальна процесія мирян обходила будинки і співала спеціальні щедровальние пісні, в який славився новий рік, звучали побажання щастя, добра і благоденства в новому році, бажали здоров'я членам сім'ї та процвітання господарству, і за це щедрувальники отримували винагороду від господарів.

14 січня з самого ранку - з 7 годин починається обряд засівання, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. Символічно цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий урожай і, звичайно, побажання господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Щедрують з вечора в основному дівчата, дівчатка й баби. А ось на Меланки ходять і групи хлопців. Це називається «водити Маланку». Молоді люди в масках і обрядових костюмах висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Зазвичай один хлопець переодягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою. Після закінчення ритуального обходу веселі і хмільні переодягнені щедрувальники йшли вранці на перехрестя доріг. щоб спалити «Діда», або «Дідуха», - символічний сніп соломи. Молодь продовжувала співати пісні і починала ігри - стрибали через дідуха, через багаття, символізуючи тим самим очищення від спілкування з нечистою силою. На світанку хлопці йшли посівати зерном. Брали зерна в рукавицю або сумку. Спершу йшли до родичів і хресним, потім вже до друзів і сусідів. Посіваю навідліг розкидає зерно по хаті і вітає господарів з Новим роком.

ВИННИЦА.info