Як депутат Вінницької облради на тендерах Південно-Західної залізниці свою родину «годував»

Основний урожай з пасажирських вагонів Південно-західної залізниці збирають приватні фірми, пов’язані з керівником залізниці Кривопішиним. Його фірми натендерили вже 758 мільйонів.

Багаторічний керівник ПЗЗ Олексій Кривопішин почав готуватись до життя без Януковича задовго до втечі президента. Ще півроку тому ввірена йому залізниця завела на обслуговування пасажирських вагонів чотири приватні фірми.

Їдучи в державному вагоні, практично всі інші послуги пасажир отримує від приватних структур. Фактично від залізниці залишились лише провідники, які носять приватний чай, розкладають у туалетах приватний папір, опалюють вагони приватним вугіллям, роздають приватні постелі. Чистота/бруд у вагонах – теж приватна справа.

Приватна ініціатива, можливо, і не викликала б питань, якби приватні виконавці були обрані на нормальному тендері.

Але, як свідчать документи, тендерні процедури у Південно-Західній залізниці були лише пустою формальністю.

Минулого року у ПЗЗ з’явився такий собі документ: «Технологія роботи по екіпіруванню поїздів постільними речами, білизною, сервісною продукцією та знімним інвентарем, надання послуг по внутрішньому прибиранню та дезінфекції пасажирських вагонів».

Згодом були проведені тендери на чотири види послуг по обслуговуванню пасажирських вагонів у 2014 році. Ось їх переможці:

ТОВ «Розвиток – 21 сторіччя» за 35,86 млн. гривень здійснює утримання в належному стані та оновлення постільної білизни, постільних речей та предметів м’якого знімного інвентарю (штори, серветки, килими, диванні чохли та ін).

ТОВ «Мастер Клін» за 7,10 млн. гривень надає послуги з внутрішнього прибирання та дезінфекції салонів пасажирських вагонів.

ТОВ «Текс-Стиль» за 22,80 млн. гривень надає послуги з підготовки пасажирських вагонів в рейс, екіпірування вагонів предметами м’якого та жорсткого знімного інвентарю, обладнанням, витратними матеріалами (мило, туалетний папір, миючі засоби), вугіллям, рекламною та сервісною продукцією (чай, кава, печиво, солодощі та ін.).

ТОВ «Залізний кулак» за 5,52 млн. гривень надає послуги по опаленню пасажирських вагонів, які тимчасово не задіяні в процесі перевезень.

Цікаво також, що працівники компанії, що будуть задіяні у процесі опалювання вагонів, повинні мати професію провідника пасажирських вагонів.

І ось перша халепа. Саме з цими фірмами ПЗЗ погодила вищевказану «Технологію…» ще до тендеру. Ось титульний лист документу, який вдалось отримати від джерел на залізниці.

А тепер друга «деталь». Усі ці фірми не прості. Співвласницею «Текс-Стилю» є Любов Чередник, голова наглядової ради ПАТ «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України», що належить до сфери впливу Кривопішина. До березня 2012 року співвласником «Мастер Клін» був Віталій Величко, бізнес-партнер родини Кривопішина. «Залізний кулак» – пов’язаний з «Мастер Кліном».

Лише «Розвиток – 21 сторіччя» стоїть дещо осібно від решти. Цією фірмою раніше володіли донецький олігарх Леонід Юрушев та його бізнес-партнер Павло Лєбєдєв, який донедавна був міністром оборони.

Отже маємо наступну картину.

Залізниця вирішила перевести обслуговування пасажирських вагонів на приватні рейки за цілком пристойні мільйони. Однак замість прозорого тендеру ПЗЗ спочатку обрало фірми, з якими матиме справу, а вже потім для пустої формальності провела тендерні процедури.

Великим питанням є чи зможе тепер нова влада змінити ситуацію. Сумніви у цьому є.

Нещодавно «Укрзалізницю» очолив Борис Остапюк, якого «регіонали» раніше двічі виганяли з керівних посад на залізниці через надані преференції бютівським перевізникам. Відтак це людина досвідчена у різного роду перемовинах.

Досвідченою людиною є і Кривопішин. У 2005 році після Майдану його також виганяли з ПЗЗ. Однак за допомогою судів йому вдалось повернутись у крісло, яке він потім не полишав за жодної зміни влади. У 2006-2008 роках він був депутатом Київради від БЮТ, у 2010 році обрався до Вінницької облради вже від Партії регіонів.

Ну, і, як прийнято в нашій країні – чим довший чиновницький шлях, тим більше вдалих бізнес-історій. Одна із найгучніших – як ПЗЗ втратила готель «Експрес» у центрі Києва – поряд з касами попереднього продажу на бульварі Тараса Шевченка. Що ж стосується тендерів, то «Вісник державних закупівель» зафіксував ціле гроно фірм, які підсіли на тендери ПЗЗ та інших залізниць. Нижче у таблиці наведено дані про структури, пов’язані з дружиною, сином та братом Кривопішина, а також з його підлеглими. Набігло 758 млн. гривень, перемоги ставались здебільшого саме на ПЗЗ.

Наші Гроші