Волонтери із Вінниччини відправили понад 60 тисяч порцій сухих борщів воїнам ЗСУ

В містечку Козятин, на Вінниччини волонтери виготовляють для військових сухі борщі та супи, які потрібно лише залити окропом і страва готова. Свою благодійну діяльність почали з 2014 року. А з початку повномасштабного вторгнення, сухі порції українських борщів та супів виготовляють день у день, без вихідних. Загалом, за час своєї волонтерської праці, козятинські господині виготовили понад 60 тисяч порцій борщу.

Кореспондент Вінниця.info поспілкувалась із волонтеркою Світланою Романовою.

Самі військові назвали сухі страви «мами борщ та мамин суп». Кажуть, такі ж добрі, як ті що готують вдома.

«Ми допомагаємо і годуємо воїнів ще з 2014 року. Ще тоді наші військові просили сухі борщі, але на той час в не було можливості цим займатися, тому ми надсилали консервовані овочі. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, ми шукали можливості придбати сушарки та роботи сухі борщі. В червні минулого року відправили першу партію. Люди допомагали та приносили свою городину», - розповідає Світлана Романова.

В сухі борщі волонтери додають м'ясо та квасолю. М'ясо перед тим відварюють, перемелюють, а потім висушують. Вручну всі овочі складають і фасують у спеціальні вакуумні пакети.

«Спершу ми вручну терли овочі, зараз в нас стоять професійні овочерізки та професійні сушарки, де за один раз ми можемо зробити 77 порцій. Всі овочі сушимо в сирому вигляді.Протягом 4-6 годин просушується одна партія. В одному пакеті вагою 200 грамів 2 кілограми мокрих овочів, а це шість порцій готового відвареного борщу. Ми додаємо ще зелень, часник, спеції, і тому хлопці їх охрестили, що це «мамин борщ», спершу він був просто борщ. Зараз в нас є «мамині супи» та смаколики, «мамині соління», - говорить пані Світлана.

Працюють господині волонтери без вихідних, іноді у дві зміни. Сухі страви надсилають воїнам з усієї України.

«Всіх, хто до нас звертається – ми допомагаємо. Загалом у нас замовляли сухі борщі запорізька бригада, вінницька, львівська бригади. Ми відправляємо посилки у всі підрозділі, які нас просять. Також допомагаємо нашому місцевому батальйону. Це не оплачувана робота, але по іншому ми не можемо, маємо допомагати воїнам. В нас в команді декілька людей. Це жінки волонтери, в яких діти та чоловіки зараз на війні. Мій 10 річний син після школи біжить до нас і теж допомагає. Ось так понад рік майже без вихідних, все для того аби наші воїни були ситі та повертались з перемогою», - додає козятинська волонтерка.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info