Володимир Гройсман: Сьогодні ж бюджет міста - це, по суті, каса для видачі зарплати

 Все в його житті було рано. У 14 років пішов працювати слюсарем, 16 став комерційним директором підприємства свого батька, а через рік одружився. У 27 років його обрали секретарем міськради Вінниці, а через півроку, у 2006-му, він виграв вибори міського голови. На другий термін Володимира Гройсмана переобрали з колосальним результатом - 78% виборців, тоді як найближчий суперник, висуванець партії «Свобода» Антон Бойдаченко зібрав 8,46% голосів.

Після самоусунення Віктора Януковича 36-річний Володимир Гройсман виявився в новому уряді Арсенія Яценюка. З приходом Петра Порошенка до влади Гройсману пропонували очолити президентську адміністрацію, але він відмовився, заявивши, що хоче довести реформу місцевого самоврядування до логічного кінця.

- Хто буде відновлювати зруйновані в ході АТО райони?

- Європейські партнери налаштовані допомогти Україні, в тому числі у відновленні інфраструктури. Більш того, вони хочуть допомогти створити там нові точки зростання економіки, а значить, робочі місця.

- Тобто Україна розраховує виключно на допомогу з-за кордону?

- Країна переживає колосальну проблему з державними фінансами, багато грошей було виведено за кордон. У підсумку нас вкинули в серйозні економічні проблеми. Але ми відновлюємо свої сили.

Не замерзнемо

- Ви заявляли, що Україна може пережити опалювальний сезон без російського газу. Як?

- За рахунок збільшення власного видобутку палива, реверсних поставок з Європи, зменшення споживання і закупівлі російського газу. Комбінуючи ці чотири напрямки, ми повинні прожити опалювальний сезон. Інших варіантів немає. Всього нам не вистачає близько 7 млрд куб. м.

- Збільшити на такий обсяг власний видобуток газу за півроку неможливо, реверс також не компенсує дефіцит. Що залишається?

- Так, ми критично потребуємо в російському газі. Росія це розуміє і намагається на цьому грати. Але ми вважаємо, що у Москви немає підстав відмовляти нам у закупівлі газу за ринковою ціною. Переговори ведуться і будуть продовжуватися. А з точки зору стратегічної перспективи потрібно максимально відмовлятися від газу - перехід на тверде паливо та біопаливо дозволить економити мінімум 1-2 млрд куб. м газу в рік.

- Підвищення комунальних тарифів по всій країні загрожує зростанням протестних настроїв і неплатежів з боку населення. Ви готові до цього?

- Значення має готовність суспільства пережити це. А ризики є завжди. Але у нас два варіанти: привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня і пережити це випробування або знайти такого чоловіка, який міг би пояснити, як при дефіциті держбюджету в 280 млрд грн вийти з ситуації. Я поки таких людей не зустрічав. Ціна нашої здатності і готовності пережити цю непросту ситуацію - незалежність країни.

- Після анексії Криму Україна перестала постачати воду на півострів. Кримські або російські власті намагалися врегулювати це питання?

- Поки ні.

- Слідом за припиненням поставок води, Крим може залишитися без електрики і українського газу?

- Потрібно переходити на систему, коли товар отримують після того, як його оплатять.

Новий порядок

- Питанням децентралізації влади в Україні займаються понад 10 років і все безуспішно. Самій владі віддавати частину повноважень у регіони невигідно. Тим не менш, президент вже вніс у Раду законопроект конституційних змін, що включає в себе реформу самоврядування. На підтримку яких сил у парламенті ви розраховує?

- В середині червня депутати 274 голосами підтримали наш законопроект про співробітництво територіальних громад. Ми в цьому побачили хороший знак і надію, що ці ж депутати підтримають проект зміни Конституції, в якому є блок місцевого самоврядування і децентралізації влади. Прогнози підтвердилися: 3 липня парламент включив до порядку денного проект закону «Про внесення змін до Конституції України». «За» проголосувало 227 депутатів. Розпочався конституційний процес, який дозволить змінити систему влади в країні.

- Одна з вимог людей, які воюють проти української армії в Донбасі, - федералізація. Ви ж пропонуєте децентралізацію влади. Це такий завуальований компроміс?

- Це різні речі. Децентралізація дає більше повноважень на нижчому, базовому рівні міст, сіл, селищ. Федералізація - тільки на регіональному, і це колосальна загроза для жителів Донбасу. Адже основна ознака корупції - жорстка вертикаль. При децентралізації влади повноваження передаються по горизонталі, де ризики зменшуються, так як з'являється багато різних суб'єктів. А з усіма договоритися важко.

- Президент вніс у парламент законопроект конституційних змін, який передбачає реформування місцевого самоврядування. У разі успіху децентралізації скільки грошей буде залишатися в регіонах?

- Формулу зараз підраховуємо. Розподіл може здійснюватися за принципом 50 на 50: половина доходів залишається в області, половина йде державі. Пропорція може змінюватися, наприклад, 60 на 40 - все залежить від завдань, які планують вирішувати на місцях. З них десятки відсотків будуть залишатися на рівні сіл-міст, близько десяти відсотків - на рівні району і ще менше - на рівні області. Частина доходів, які підуть державі, повернуться на місця у вигляді дотацій.

Сьогодні ж бюджет міста - це, по суті, каса для видачі зарплати. Місцеві доходи йдуть у Київ, звідки розподіляються по регіонах. Грошей не вистачає, в результаті 95% коштів, які отримують місцеві бюджети, спрямовуються на виплату зарплат і на енергоносії. Після реформи структура кардинально зміниться, з'являться кошти для розвитку, модернізації доріг, ЖКГ і так далі.

- За розподілом грошей будуть наглядати представництва президента в областях?

- Вони будуть наглядати за тим, щоб закони не порушувались, в тому числі і по використанню коштів. Будуть ліквідовані місцеві адміністрації, замість них з'являться виконкоми, глави яких будуть обрані з числа місцевих депутатів. А представництво президента в області - це, по суті, буде юридичний офіс з невеликим апаратом у кілька десятків чоловік.

- Що стане з армією чиновників, які працюють в адміністрації?

- З адміністрацій їх переведуть в апарати облрад і виконкомів. А далі виконкоми самі вирішать, що з ними робити, хто реально ефективний, а хто ні.

- Представництва президента будуть контролювати структури, які більше за інших схильні до корупції: силовиків, пожежників, санстанції і т. д. Після реформи виявиться, що величезні повноваження зосереджені в руках представників президента. Хіба це не поле для корупції?

- Ризик є завжди, ідеальних моделей не буває. Але наше завдання - побудувати противагу, який не дав би узурпувати владу.

- Можливо, для боротьби з корупцією слід було б подумати про скорочення різноманітних інспекцій з необмеженими повноваженнями?

- Стільки інспекцій, скільки існує сьогодні, країні справді не потрібно. Але кількість контролюючих органів зміниться лише після того, як ми побудуємо нову модель влади. Для цього до кінця 2014-го року потрібно прийняти новий закон про місцеве самоврядування, нову Конституцію, внести зміни в бюджетний кодекс, закони про центральні органи виконавчої влади. А з 1 січня 2015 року до чергових виборів у місцеві ради забезпечити перехідний період - підготувати не тільки нормативно-правові акти, але і людей до нового законодавства. І після виборів нової влади з'являться нові компетенції та повноваження.

- Яка перспектива проведення позачергових парламентських виборів в цьому році і чому президент чекає рішення парламенту про саморозпуск?

- Парламент або працює і приймає рішення, які потрібні країні, або, якщо він не здатний об'єднатися в ім'я країни, стартують перевибори. От і все. Але я не беруся прогнозувати, коли це може статися.

- Ви підраховували суму збитків, завданих державним структурам, які ви курируєте, вашими попередниками у владі?

- За що не берешся, скрізь не вистачає. То мільярда, то двох, трьох. Цифри нечувані, в цілому недостача в сотні мільярдів гривень. Картина приблизно скрізь однакова: кредити висять, відсотки сплачують, гроші отримані, але куди поділися гроші-невідомо.

Рука президента

- Ви давно знаєте Петра Порошенка, зберегли хороші стосунки ще з часів роботи у Вінниці. Часто зустрічаєтеся тепер?

- Зустрічаємося в міру необхідності, останній раз обговорювали децентралізацію влади.

- Не боїтеся, що в разі народної незгоди з політикою президентської можете потрапити під важку руку людей, які назвуть себе представниками третього Майдану? Тим більше що до вашого дому у Вінниці вже навідувалися представники Автомайдану.

- Я не знаю, чи це дійсно Автомайдан, або інші люди, але навіщо вони приїжджали - я не зрозумів. Чи боюся я? Я жива людина, але я нічого не зробив, щоб нашкодити своєму народові. Я можу помилятися? Так. Чи можу я чогось не помітити? Так. Якщо люди будуть вважати, що я в чомусь винен перед ними, вони мають повне право з мене за це запитати. Але я б не хотів, щоб такі підстави були.

- Так навіщо до вас приїжджали?

- Сусіди розповідали, що вони розгорнули плакати, включили музику і говорили про долю біженців, а самі при цьому сміялися. Це цинізм. Не можна підміняти життя.

- Майдан в тому вигляді, в якому він зараз існує в центрі столиці, потрібен?

- А який він зараз?

- Там з'явилося багато маргіналів, які не завжди тверезі, ходять з кийками, нападають на журналістів...

- Так як ви описуєте - картина страшна та неприємна. Це лякає людей. Тому потрібно знайти можливість, щоб подібні речі не відбувалися. Я не думаю, що питання потрібно вирішувати силовим шляхом, з людьми треба поговорити...

- Як саме їх переконати покинути Майдан?

- Я не знаю, у мене немає відповіді на це питання.

Єдина країна