Владислав Телень: Не за розум, а за шлунки і гаманці виборців борються наші політики

На осінні парламентські вибори повернули мажоритарку, якої не було аж 10 років. А це значить, що виборцям слід очікувати змагання "аукціонів небаченої щедрості" від майбутніх кандидатів, що, в принципі, уже і прогнозують експерти. А у тому, що на мажоритарку кинуть достобіса грошей, здається, ніхто й не сумнівається. Певні цифри озвучив Голова комітету виборців України Олександр Черненко. "Мажоритарка" в Україні - це 225 округів, і на кожному з них буде по два-три кандидати, готових витратити на кампанію 4-5 млн. доларів", - сказав він. Звісно, ці гроші - не тільки оплата політтехнологів. Чимала частка з них призначатиметься безпосередньо на виборчу діяльність і подарунки потенційним виборцям.. Однак і сьогоднішні розміри такого кандидатського заохочення вже лякають представників КВУ - ті побоюються, що на самих виборах це перетвориться на прямий підкуп. Про це і більше - в інтерв'ю із представником Комітету виборців України у Вінницькій області Владиславом Теленем.

- Владиславе, днями ти брав участь у прес-конференції, де йшлося про майбутні вибори. Про що говорили?

- Була презентація другого звіту про хід виборчої кампанії в Україні. Наразі можемо констатувати - виборча кампанія йде повним ходом. За засобами масової інформації можна визначити, що джинса в Україні процвітає - газети забиті портретами і статтями із однаковим змістом. Зрозумілі вже і лідери ринку зовнішньої реклами. А проїжджаючи той чи інший район або місто України, за обличчями на біг-бордах можна визначити, хто ж буде балотуватись у цьому населеному пункті.

- І хто у нас на Вінниччині йтиме в депутати?

- Судячи з портретів тих, які вже є зараз, можна сказати, що лідер зовнішньої реклами у Вінниці й області - це партія Наталі Королевської "Україно, вперед!". У червні на перші позиції вийшла об'єднана опозиція. Якщо ж взяти навскидку по округах… То 11-й округ - це Сергій Кудлаєнко (Фронт змін), Наталя Солейко ("Батьківщина".), Валерій Бевз (КПУ). 12-й округ - це Максимчук (вінницький підприємець, він поки наче сам по собі. - Авт.). 13-й округ - це Ігор Зубко (депутат від Партії регіонів у Козятинській міськраді. - Авт.), 14 округ - Віктор Жеребнюк (екс-мер Жмеринки. - Авт.). 15 округ - Василь Вовк (ГО "15 громада"). 16 округ - це Оксана Калетнік (племінниця Григорія Калетніка, ПР). У 17-му окрузі біг-борди ще не бачив, але судячи з публікацій у пресі - це Григорій Заболотний (попередній голова облРади) і Микола Кучер (депутат облРади і генеральний директор "Зернопродукту МХП"). 18 округ - Руслан Демчук (за результатами оцінювання "Топ 300 найбагатших людей України" займає 270 місце) і Григорій Калетнік (нардеп від ПР і нині ректор Вінницького аграрного університету). Ці люди вже проявили себе. Але офіційно про участь у виборчій кампанії заявила лише одна людина - це перший заступник голови Вінницької облдержадміністрації Іван Мовчан. Він офіційно сказав, що йде в депутати, йде по мажоритарному округу, і цей округ - №15.

- А чи можна розглядати ці біг-борди вже як політичну агітацію?

- Виборча кампанія стартує 27 липня. Тому до 27 липня закон про вибори в Україні не діє. Відтак можна сказати, що люди, користуючись вільним часом, проводять попередню підготовку до виборчої кампанії. У США це називається вивчення можливості висування. До речі, якщо на минулих виборах на перший план виходили різні благодійні фонди, через які здійснювалась підтримка виборців, то наразі наше технологічне поле вдосконалюється і на авансцену виходять громадські організації: та ж "15 громада" у 15-му виборчому окрузі, "Земляки" - у 17 окрузі, "Наш дім - Вінниччина" - у 13-му окрузі. Є спілка підприємців, яка підтримує екс-мера Жмеринки Жеребнюка - у 14-му окрузі. Через ці громадські організації відбувається і мобілізація виборців. Думаю, що ближче до виборів з'являться ще громадські організації.

- До речі, про біг-борди і громадські організації. Конфлікт у Тростянці, коли міліція відбирала пояснення у поклейщиків плакатів. Протистояння у Ладижині, де на день міста припинили проведення дискотеки. Скільки таких випадків ще можна прогнозувати в інших округах?

- Я б до цього переліку додав події у Жмеринці і виявлення недовіри меру Зіновію Трахтенбергу. Ці події напряму пов'язані з виборами.

- Цифри від Центру Разумкова: 85% людей очікують, що на виборах будуть порушення. Чи є привід для такого масового занепокоєння?

- Останнім часом виборчі кампанії проходять з досить великою кількістю порушень. Навіть те, як зараз кандидати ведуть кампанію… На жаль, наші кандидати борються не за розум виборців (вони не пропонують людям свої програми), вони б'ються за шлунки і за гаманці виборців. Зараз це продуктові набори, халати, рушники, солодощі для дітей, фотоапарати, устаткування для лікарень, шкіл і бібліотек. І ми дуже боїмося, щоб у день виборів це все не переросло у масовий підкуп виборців. Ситуація, яка складається вже сьогодні, скидається на те, що деякі кандидати вже зараз вибудовують схеми, створюють бази даних (кому вони допомагають), напрацьовують тих людей, які будуть технологічними ланцюжками.

- Однак якщо людина бере гроші від кандидата, це ще не гарантія того, що вона проголосує за цю особу.

- У нашого українського виборця є така логіка. І ми вивчаємо цей феномен протягом кількох виборчих кампаній. Якщо людина отримує винагороду у вигляді халата, рушника, продуктового набору - то вважає це начебто платою кандидата за те, щоб на нього звернули увагу, бо в уявленні людей кандидат їм і так винен. У підсумку виборець, отримавши такий подарунок, не вважає себе зобов'язаним голосувати за цього кандидата. Але якщо отримав гроші… То гадає, що начебто отримав плату за певну роботу. І ось тут людина якраз вважає, що вона має проголосувати за кандидата, від якого і отримала певну суму. Так ситуацію розглядає більшість.

- Минулого року змінили виборче законодавство і підняли прохідний бар'єр для партій до 5%. Які ще зміни очікуємо?

- Взагалі минулого року був ухвалений новий закон про вибори. Це теж феномен України, що двоє виборів підряд не проводяться по одному і тому ж закону. Основні зміни: крім 5-відсоткового бар'єра і відсутності блоків, половина депутатів буде обиратись у мажоритарних округах, половина - за партійними списками. Є ще один момент: усіх депутатів по округах реєструє ЦВК. У зв'язку з цим у перші дні ми очікуємо плутанину з реєстрацією. За попередніми розрахунками, КВУ очікує від 3 до 5 тисяч кандидатів у депутати. Їх усіх потрібно зареєструвати за 15 днів.

На наш погляд, ЦВК технологічно до цього не готова. По-перше, в них не таке велике приміщення. Тож допускаємо, що з першого ж дня реєстрації там може стояти юрба з кандидатів з документами. Ось дивіться: людина приїздить для реєстрації. Як мінімум, везе із собою: юриста, фотографа, журналіста… Ми вже сміялись, що може бути, як перед японським університетом, коли народ поставить палатки.

- Останні вісті - парламент ухвалив закон про забезпечення дільниць на виборах відеокамерами. Переймаємо російський досвід?

- До ідеї обладнати усі дільниці відеокамерами КВУ ставиться скептично. По-перше, це треба буде купити 33 тисячі камер. Зрозуміло, що за цей період часу провести тендер неможливо. Значить, купувати камери будуть в якогось одного постачальника. Логічно, з'являється припущення, що на цьому може хтось один дуже крупно заробити. По-друге, у селі важко знайти просто працюючий телефон з лінією - користуються мобільними. А тут який трафік має бути, яке зображення! Тим паче, що досвід Росії показав, що суттєвої ролі ці відеокамери на дільницях не зіграли. А що вони будуть показувати? Процедуру голосування? Можливо, якщо ці камери поставити біля урн, вони й покажуть вкидування бюлетенів. Але коли комісія почне рахувати голоси, поставити камеру так, аби було видно, хто що робить, - неможливо.

Увесь бюджет виборів - 1 млрд. 200 млн. грн. А на ці камери вже хочуть витратити 1 млрд. грн. Краще б вони нормальну зарплатню дали усім членам виборчих комісій. Оплатили б оренду нормальних приміщень. Словом, замість купівлі камери вкласти гроші в інфраструктуру. І ще одне питання: куди потім ці всі камери подіти? Через рік вони вже будуть нікому не потрібні, застаріють. Але у розробників закону є думка: будуть камери - можна буде кричати про демократичність виборів.

- Повернімось до 5-відсоткового прохідного бар'єра. Якщо взяти наше вінницьке партійне середовище, які партії можуть не пройти у парламент?

- Взагалі, кількість партій, які можуть пройти, невелика і вона на слуху. Всі інші партії, скоріш за все, будуть відігравати роль статистів і "піднощиків снарядів". Через них можна провести своїх представників у комісії. Вони можуть слугувати технічними кандидатами від партій. Хто проходить? Фаворитами перегонів залишаються ПР і Об'єднана опозиція. Потенційно можуть пройти комуністи, УДАР, "Україно, вперед!". Щодо "Свободи", то, мабуть, вони підуть окремим партійним списком. Мені здається, що Партія регіонів своїми діями навколо мовного закону просто мобілізувала електорат "Свободи". Можливо, це зроблено, аби відібрати електорат у "Батьківщини". Щодо партійної підтримки самовисуванців-мажоритарників, то поки ще жодний кандидат не заявив офіційно, що він іде від тієї чи іншої партії. Опозиція боїться це робити, думаючи про те, що можуть завдати превентивні удари по її людях. А Партія Регіонів зараз не настільки модна, щоб відкрито заявляти про її підтримку, тим паче після останніх подій із мовою. На Західній Україні у депутатів від Партії регіонів взагалі паніка: як вони будуть висуватись після цього мовного закону, якщо зараз по Західній Україні вивішують портрети "зрадників державної мови".

Ірина Жук, газета «Місто»