Війна мікросвітів. Як вінничанам зберегти здоров’я

На якість нашого життя впливають чинники, про які ми навіть і не задумуємося. У травному каналі людини вирує інше життя – життя мікроорганізмів. Якщо між ними злагода, ми, їхні "господарі", почуваємося добре.

Проте лише 10% щасливчиків можуть похвалитися "внутрішньою" гармонією. Більшість із нас є ходячим полем бою і його жертвами. Дисбіоз наступає. Як діяти?

Життя мікросвіту

Майже 500 тисяч видів мікроорганізмів населяють наш товстий кишечник, день і ніч ведуть між собою запеклу боротьбу за основне джерело існування – їжу.

Загальна кількість мікробів, оселених у кишечнику складає 5% його маси. Це означає, що їхній вплив на здоров’я людини величезний. Склад мікрофлори кожної людини унікальний, як і відбитки пальців. Дія мікрофлори починається з моменту заселення її у кишечник дитини, у перші дні та тижні дитини.

Частина мікроорганізмів належить до облігатних (корисних), а інша – до факультативних (умовно-патогенних), які сидять собі до пори, до часу тихенько, але при певних обставинах стають агресивними і спричинюють ряд захворювань.

Корисні бактерії захищають від хвороботворних, синтезують вітаміни, амінокислоти, ферменти, гормони, покращують травлення, знешкоджують токсини.

Продукти життєдіяльності корисних бактерій позитивно впливають на нервову та імунну систему, обмін речовин та мають антимутагенну дію.

Переважну частину мікрофлори кишечника складають біфідобактерії (90-98%). Інші 10-2 % кишечних "квартирантів" - це лактобактерії, пропіонбактерії, ешеріхії, ентерококи, бактероїди та інші.

Війна без переможців

У нормі між представниками мікрофлори існує рівновага, своєрідне перемир’я, еубіоз. Але майже 90% населення земної кулі страждають дисбіозом, тобто від порушень цієї рівноваги.

Порушення можуть бути зворотніми та незворотніми, в залежності від співвідношення корисної та хвороботворної мікрофлори та харчування людини. Під час дисбіозу хвороботворні бактерії агресивно окупують територію кишечника: піднімаються вгору по тонкому кишечнику і розмножуються там.

Основними причинами виникнення дисбіозу є

- Ускладнена вагітність, штучне вигодовування;

- Респіраторні, вірусні, інфекційні захворювання;

- Нераціональне харчування (голодування, дефіцит харчових волокон, вітамінів, білку, надлишок консервованих, рафінованих продуктів);

- Дія ксенобіотиків (побутової та косметичної хімії);

- Фізичні та емоційні стреси;

- Вживання антибіотиків, гормонів, нестероїдних протизапальних ліків (саліцилатів);

- Гормональна перебудова організму, порушення роботи ендокринних органів;

- Шкірні, алергічні захворювання, діатез;

- Онкологічні захворювання, хіміо- та променева терапія;

- Захворювання органів травлення, хелікобактерна інфекція, гельмінтози;

- Запори;

- Хірургічні операції;

- Захворювання порожнини рота – кандидозні та афтозні стоматити, парадонтити;

- "Очищувальні" процедури типу гідроколонотерапії, коли незворотньо вимивається корисна мікрофлора.

Діагностика дисбіозу ґрунтується на даних бактеріологічного дослідження посіву калу. Прояви дисбіозу зумовлені дією на слизову кишечника та організм токсичних продуктів життєдіяльності мікробів: метеоризм (вздуття живота), порушення стільця (запор або пронос), болі в животі.

Їжа для перемир’я

Харчування при дисбіозі спрямоване на зменшення запалення, відновлення слизової оболонки кишечника, нормалізацію травлення та відновлення мікрофлори.

Якщо переважають гнилісні процеси, потрібно обмежити важко перетравлювані білкові продукти, такі як грубоволокнисте м’ясо, бобові, цільне молоко.

Натомість рекомендовано легкозасвоювані білки, такі як варену рибу, куряче та індиче м’ясо (краще – у вигляді парових тефтелей), білий сир, овочеві та фруктові пюре, гречку, зелень. Дуже важливо їсти невеликими порціями, щоб їжа повністю змогла бути обробленою травними ферментами.

Якщо переважають процеси бродіння, обмежують цільне молоко, вуглеводи, грубу клітковину (капусту, сирі буряк та моркву) та страви, що містять цукор - солодкі каші, сухофрукти, солодкі фрукти, збільшують кількість нежирних білкових продуктів.

Учасники перемир’я: пробіотики, пребіотики та інші

Важливо вживати продукти, які сприяють відновленню корисних бактерій – пробіотики, пребіотики, певні плоди та спеції.

Пробіотики - містять живі біфідум та лактобактерії (молочнокислі продукти, йогурти без наповнювачів, молочна сироватка), сприяють нормалізації шлункової секреції соляної кислоти, засвоєнню мінералів (кальцію, цинку, заліза та ін.), зменшенню "поганого" холестерину, алергії, нейтралізують токсини.

Перевагою молочнокислих продуктів над прісними є краща засвоюваність, нормалізація моторики кишечника за рахунок молочної кислоти, краща засвоюваність мікроелементів (кальцію, фосфору, заліза), знешкодження радіонуклідів.

Пребіотики – це не перетравлюваний компонент їжі, що стимулює ріст корисних бактерій. Природнім пребіотиком є інулін, який стимулює ріст біфідо та лактобактерій, має виражену антиканцерогенну дію. Міститься у топінамбурі.

Харчові волокна, пектини також сприяють росту корисної мікрофлори. Особливо багато їх у висівках вівсяних, пшеничних, рисових, ягодах (брусниці, чорній смородині та ін.), фруктах (яблуках, абрикосах, грейпфрутах), овочах (буряці, моркві, гарбузі).

Антиоксиданти і вітаміни (прискорюють відновлення слизової оболонки кишечника (вітаміни А, С, Е, каротиноїди, селен).

Природні антисептики – рослини або плоди, які пригнічують життєдіяльність багатьох видів хвороботворної мікрофлори.

Поліненасичені жирні кислоти. Мають виражені протизапальні властивості, сприяють відновленню мембран клітин кишечника. Містяться у рибних стравах, насінні льону та лляній олії.

І наостанок

Для того, щоб наша мікрофлора жила у злагоді між собою, а ми – насолоджувалися сповна своїм життям, краще уникати солодощів (викликають бродіння), виключити смаженості-копченості (спричинюють гниття) та алкоголь (вбиває корисну мікрофлору).

"Неможливо передбачити тих незримих ворогів чи друзів, які можуть з'явитися до нас з безодні простору". Герберт Уелс. "Війна світів".

Оксана Скиталінська, дієтолог, для УП Життя