Вінничани у різних країнах світу долучаються до акцій підтримки України. Відео

Протягом останніх трьох днів, з різних куточків світу лунає гімн України. На площі великих і малих міст виходять наші земляки та мешканці тих, чи інших країн, аби підтримати нас та заявити про припинення війни з боку Росії. Долучаються до цих заходів й вінничани. Ті, хто переїхав жити, чи на заробітки.

25 лютого, Йорданія.

«24 лютого, о 8:16, отримала повідомлення від дружини брата: «В Сосонці чути вибухи. Певне це склади з боєприпасами у Калинівці». Це відчуття передати нереально, руки трусилися, слова сказати не могла і я не знала, кому з спочатку писати, дзвонити, що взагалі робити. Всі рідні з Вінниці поїхали до родичів в найближчі села. Дзвонила їм, хотіла заспокоїти, а вийшло навпаки, в мене була істерика, сльози, нерозуміння і страх. Як це у моїй рідній Вінниці, рідній Україні лунають вибухи, є загиблі, є поранені. Шок, злість відчай і страх за найближчих. Почала контролювати новини на офіційних сайтах. Навіть йорданські ЗМІ дуже активно інформують про ситуацію в Україні. Два дні я з телефоном в руках і перед телевізором. Дворічний синуля, наче відчуває щось, дуже капризний. 25 лютого зранку отримала повідомлення від подружки: «Від 4 ранку у нас сирени, я молюся, укриття далеко, аж біля Собору, куди я з малим побіжу, ми у ванні з подушками ховаємося». Як же боляче читати таке. Мій брат в Бару у Вінницькій області допомагає біженцям. Він своєю автівкою по селах збирає харчі та необхідні речі для біженців і відвозить у Бар у пункт збору. Частина українців зібралися у столиці Йорданії на мітинг, щоб підтримати наших, нашу Україну. Співали гімн, прийшли з прапорами, плакатами, де просять Росію припинити війну. У кожного біль і сльози на очах за рідних, за рідні міста, за нашу Україну. Я пишаюся нашими воїнами і їхніми вчинками! Тепер я стала боятися лягати спати й відкривати зранку телефон, боюся ще гірших новин. Моє серце зараз в Україні, у Вінниці» розповіла вінничанка Світлана, після одружання переїхала в Йорданію.

У знак підтримки вона також намалювала цей прапор України.

26 лютого. Мюнхен, Німеччина.

«У 21-столітті ми втрачаємо людей, європейців, які в нас вірили. Ми люди, які проживаємо в Мюнхені, вболіваємо за місто-побратим Київ. Путін каже всім що нічого не сталось, але ми бачимо, що він воює проти ні в чому не винних людей. Ми хвилюємось за всіх, за тих, хто в укриттях, за тих хто воює», - переклад з відео.

Подібна акція у Німеччині також проходила вчора, 25 лютого.

«Німецький народ у курсі подій в Україні. Я беру мікрофон, ми всі будемо співати Гімн України та «Океан Ельзи». Коли на роботі німецькі колеги бачать мої заплакані очі, бо у мене 300 клієнтів щодня, вони розпитують. Я їм розповідаю. Тут всі у шоку», - каже колишня вінничанка Анна.

Віктор Пунько, родом з Тростянця передає своє хвилювання з Польщі, де живе кілька років.

«Я дуже хвилююсь за всіх моїх знайомих, друзів, рідних. Сталось так, що в цей період я не дома. Я розумію, який сенс там від мене буде мало, особливо після слів мами: «Не дай Боже, з нами щось станеться, бережи сестру…». Мене розриває, не знаю що робити. Дивлюсь новини, читаю, намагаюсь розповсюджувати росіянам, адже є знайомі і друзі. Болить, дуже болить. Вірю в мир, вірю в нашу перемогу. Побачив який наш народ, зібраний, народ який готовий стояти до кінця за нашу земля, за майбутнє дітей. Я дуже пишаюсь всіма нашими військовими, мені й за себе незручно, що я тут, а не в дома. Ці думки розривають. Поляки підтримують нас, запитують як ми. На роботі вчора казали, що якщо буде потрібна допомога з транспортом, щоб доставити рідних, житло для них, фірма буде знімати та допомагати. Нас розуміють. Нам допомагають, оператори зв'язку надали безкоштовні хвилини та інтернет для зв'язку з рідними, пропонують безкоштовне житло для наших людей. Всі хочуть миру, всі хочуть смерті Путіна. Я, як і кожен українець за кордоном, молимось, підтримуємо наших військових, хлопців і всіх людей, які борються за нас і нашу країну. За нами правда, за нами перемога ! Слава Україні!», - написав Віктор.

Також слова підтримки українцям наша редакція отримала з Техасу, США.

«Ця вся ситуація дуже страшна. Бісить що ніяка інша країна не допомагає Україні відбивати атаки, а лише торочать про санкції, які уже нікому не потрібні. Їх треба було запроваджувати давно, ще у 2014. Я дуже розчарована рішеннями американського президента Байдена, його санкції мають ефект яких буде відчутний через місяці, а зараз треба негайний тиск на Росію. Америка продовжує купувати російську нафту, а Європа - російський газ. Цим вони продовжують фінансувати російську економіку. Ніхто не має мужності протистояти Путіну, крім наших українців. Я безмежно пишаюсь мужніми та відважними солдатами, які до останнього захищають Україну. Вся українська спільнота закордоном як на голках, бо кожний переживає за своїх рідних, які залишились в Україні», - пише Тетяна.

Якщо ви нині мешкаєте в іншій країні, та бажаєте передати слова підтримки землякам, зробіть це у коментарях нижче.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info