5 черв. 2014 11:32

Велосипедні доріжки, велосмуги та велостоянки в Україні існують. І навіть користуються популярністю.
Велосипедистів більшає щороку, і якщо раніше велосипедом користувалися переважно у селах (бо немає іншого транспорту), а у містах їздили суворі велосипедисти-спортсмени, то з 2012 року велосипед в українських містах набуває іншого значення: це транспорт для щоденних поїздок на роботу, навчання, у справах.
Можна сміливо сказати: Україна подолала критичний бар’єр, до якого велосипед був транспортом для маргіналів, і впевнено іде до велосипеду як щоденного міського транспорту.
Ми проаналізували найбільш велосипедні міста України і створили топ-4 українських міст, де велорух розвивається за європейським прикладом.
Ще не можна назвати ці міста "цілком і повністю дружніми до велосипедистів", але за кілька років вони безумовно з’являться.
Четверте місце: Донецьк
З 2013 року Донецьк активно підключився до створення велосипедної інфраструктури. Протягом кількох місяців експерти з Німеччини та Києва працювали з донецькою владою, розробляючи концепцію розвитку велосипедної інфраструктури за європейським зразком.

Того ж року Донецьк влаштував першу велодоріжку, поблизу якої навіть бачили одного з донецьких чиновників.


Загалом, у Донецьку має з’явитися 62 км велошляхів.
Наразі роботи призупинені, і ми від усього серця зичимо Донецьку якомога швидше оговтатися від проблем, які його спіткали, і почати знову жити нормальним життям, розвиваючись, як справжнє європейське місто.
Третє місце: Київ
Київ - єдине з перелічених міст, де рушієм велосипедних змін є не міська влада, а активісти. Тому тут багато велосипедних подій, парадів, цікавих місць та велопарковок, влаштованих на прохання активістів, але мало велосипедної інфраструктури, яку має будувати місто.
Обидві київські велодоріжки, збудовані ще у 2010 році, розташовані у Дарницькому районі: уздовж проспекту Бажана з обох боків та на вулиці Здолбунівській.
По буднях велосипедистів на доріжках небагато, бо маршрути велосипедистів в центр міста або у справах не співпадають з прокладеними велодоріжками. Але по вихідних на них катаються мешканці району.


Громадська організація Асоціація велосипедистів Києва спільно з Німецьким бюро міжнародного співробітництва GIZ та експертами-планувальниками з Дрездену розробили план розвитку велосипедної мережі Дарницького району, визначивши найбільш потрібні, магістральні, та другорядні велошляхи, які треба збудувати у районі.
Назвали проект "Пілотний велорайон Старт".

Заплановані також "перехоплюючі" криті велопаркінги біля станцій метро Позняки, Осокорки, Харківська, та міської електрички, до яких можна з району під’їхати на велосипеді, залишити їх під наглядом на день, а ввечері повернутися додому, заміняючи перевантажені маршрутки велосипедом.
Також запланували спеціальну систему велосипедної навігації: вказівники, по яких зрозуміло і передбачувано можна доїхати до потрібного місця. За основу київської велонавігації вирішили пропонувати німецьку, яка уже довела свою ефективність.
Наразі програма пілотного велорайону не затверджена міською радою, тому не має фінансування, і чекає на нових київських депутатів.
З 2012 року у Києві існують також 6 рекреаційних веломаршрутів у парках Дружби народів, Пущі-Водиці, Голосіївському, Сирецькому гаю, Микільському та Биківнянському лісах.
Маршрути розробили велоактивісти Асоціації велосипедистів Києва та працівники фармацевтичної корпорації, яка профінансувала маркування та спеціальні стенди на в’їздах до маршрутів.

Мережа велопарковок у Києві розвивається хаотично: окремі кав’ярні, ресторани та офіси встановлюють свої велопарковки, усі дуже різні.

У 2012 році Київ здійснив спробу встановити велопарковки біля громадських закладів за кошт "Київтранспарксервісу".
50 велостійок були встановлені біля музеїв, театрів, мистецьких галерей та станцій метро. Більшість з них не витримали зими і зламалися. Але прецедент був позитивний, і маємо надію, буде повторений незабаром.

Незважаючи на загальну пасивність міської влади, київські велоактивісти є одними з найбільш активних в Україні.
"Ми не можемо будувати велосипедні шляхи самостійно, але можемо збільшувати кількість велосипедистів опосередковано. Тому ми проводимо велопаради, велонавчання, зустрічі, спільні велопоїздки, аби показати киянам, що велосипед є цілком прийнятним, зручним і швидким видом транспортну для міста", - каже медіа-координаторка Асоціації велосипедистів Києва Олеся Сторожук.
Одним з популярних велозаходів у місті є безкоштовні велонавчання з Правил дорожнього руху, які щонеділі проводять велотренери Асоціації велосипедистів Києва у п’яти районах: Голосіївському, Оболоні, Подолі, Дарниці та Позняках.
Протягом двох годин велотренери їздять з "учнями" по районах, вивчаючи правила проїзду перехресть, дорожні знаки та хитрощі спільного руху з автомобілями.

Друге місце: Вінниця
На стадії підготовки статті Вінниця у рейтингу веломіст України посідала третє, а то й четверте місце. Але з’ясувавши, які ініціативи були проведені у Вінниці останніми роками, стало ясно, що Вінниця – один з українських вело-лідерів, що обганяє і Донецьк, і Київ.
Саме Вінниця була першим українським містом, що запросило до співпраці іноземних експертів: Роберт ван Гаммерен з Нідерландів консультував вінницьку владу щодо створення велопрограми.
Результат – 11 км велошляхів, серед яких не лише відокремлені велодоріжки, а й велосмуги на проїзній частині. Одна з велодоріжок, в якості експерименту, прокладена з лівого боку проїзної частини уздовж бульвару.

У 2014 році планують збудувати ще 14,5 км велошляхів. Робота іде за планом, без затримок. Фінансування на велосипедну інфраструктуру беруть з 10% коштів, спрямованих на реконструкцію доріг та тротуарів. Це рішення було прийняте минулого року на сесії міської ради, і таке стабільне фінансування з чітким бюджетом є безпрецедентним наразі випадком в Україні.
Загалом до 2020 року у Вінниці буде 100 км велошляхів, серед яких розрізняють магістральні, другорядні та сполучні велошляхи, як у кращих європейських веломістах.
З велопарковками місто теж вирішило комплексно: усі підприємства, що ведуть бізнес, або хочуть продовжити свої ліцензії, мають облаштовувати хоча би мінімальну велопарковку.
"Це така сама умова для бізнесу, як і створення спеціальної інфраструктури для людей з інвалідністю", - каже Олег Крупський, керівник розвитку велосипедної інфраструктури у місті Вінниця.
Деякі велопарковки Вінниці нагадують витвори мистецтва.
Щомісяця Вінниця проводить щонайменше один захід з популяризації велоруху. У травні 2014 їх було навіть два: велопроїзд на початку травня з організацією "Спорт для всіх" та всеукраїнський велопарад на Велодень 31 травня.

Також у Вінниці вперше був проведений зимовий Велопарад Дідів Морозів, з 2011 року: понад 100 велосипедистів у червоних костюмах з білими бородами щороку проїжджають містом.

Перше місце: Львів
Львів має понад 30 км велошляхів, серед яких відокремлені велодоріжки, велосмуги і навіть велосипедна контр-смуга. Наразі місто є "флагманом" велосипедної інфраструктури України та майданчиком для експериментів, яке впроваджує європейські стандарти у межах неповоротких державних будівельних норм України.
Така активність не в останню чергу зумовлена призначенням Радника з велосипедної інфраструктури у львівській мерії. Олегу Шміду вдається реалізувати велосипедні плани в умовах незначного бюджету та уже несприятливих до велосипедистів ДБН-ів. Разом з німцями він розробив та пролобіював план розвитку веломережі Львова, що поетапно впроваджується до 2019 року.

Велодоріжки тут будують як поряд із тротуаром (на вулиці Липинського), так і поряд з проїзною частиною (велосмуга на Зеленій).



Вперше в Україні Львів створив велосипедну контр-смугу на вулиці Коперника, а згодом на Коновальця: це коли на вулиці з одностороннім рухом велосипедисту дозволено їхати в обидва боки. Уздовж руху автомобілів велосипедист їде разом з ними, а проти руху – по спеціально облаштованій велосипедній доріжці.
Також Львову вдалося "проштовхнути" ідею з підвищення велопереїзду на перехресті. Завдяки підвищенню велодоріжки над рівнем дороги водії мають пригальмовувати, і це створює безпечні умови для руху не лише велосипедистів, а і пішоходів.

Працівники мерії їздять на велосипеді на роботу (мер їздить не щодня) та паркують велосипеди біля ратуші.
Ірина Бондаренко, Асоціація велосипедистів Києва, спеціально для УП.Життя