29 черв. 2014 17:53

Офіційно закриття 80 театрального сезону Вінницького академічного театру імені Садовського відбулося ще 19 червня. Проте вистави на прохання глядачів вирішено показувати «позапланово».
- Відвідувати театр влітку - це особливе задоволення. В цей час, коли значно зменшується кількість концертів, виставок та інших заходів, ніби відчуваєш дефіцит культури, - зізнається вінничанка Олеся Лавринівська. - Тому я неабияк зраділа, коли, проходячи повз улюблений театр, побачила афіші, що вистави до цих пір йдуть. Одразу побігла до каси і мені нарешті пощастило купити квитки на нашумілу виставу «Я б тобі небо прихилив». Раніше я приходила навіть за 2 тижні до спектаклю, але квитків вже не було. Зараз вони залишилися, певно, тому, що не всі вінничани знають, що наш театр досі працює.
Драму «Я б тобі небо прихилив» 27 червня жіноча частина глядачів традиційно дивилася зі сльозами на очах. Любовний трикутник, загублені долі і драматичний фінал нікого не залишають байдужими.
- Зізнаюся, коли моя сусідка з половини вистави почала шмигати носом, я занепокоїлася, що її нежить може перейти на мене. Проте, коли у залі ввімкнули світло, я побачила її заплакані очі. Виявилося, вона просто весь цей час плакала, - розповідає Яна Воробйова.
Виставу у 2012 році за п’єсою Івана Карпенка-Карого «Безталанна» поставила відома вінницька акторка Оксана Бандура. Її режисерська робота вже за півроку отримала свою першу нагороду - на театральному фестивалі «Тернопільські театральні вечори. Дебют» Оксані Бандурі вручили диплом за режисуру ІІІ ступеня. А головне - вистава здобула неабияку популярність. Глядачі її полюбили настільки, що цю сумну й багато у чому повчальну історію любові дивляться по декілька разів.
- Це одна з найкращих вистав, які я бачила у своєму житті!, - зізнається Марина Сосон. - Сподобалися влучні декорації, красиві костюми й освітлення - було казково, коли під час танцю героїв за допомогою проекторів затанцювало ціле макове поле. Але найбільше я була вражена грою акторів. Такі молоді, але який вир почуттів змогли передати! Пристрасть і любов своєї Варки акторка Наталя Шолом навіть очима грала - і від її гри просто мурашки йшли по шкірі! Ну і, звісно, неперевершеною була свекруха - Людмила Мамикіна, в якої, за класикою жанру, в усьому винувата нещасна невістка.
Левову частину вистави займають танці. І це абсолютно виправдано. Доторки, всепоглинаючу пристрасть, душевні метання героїв пластичні постановки передають краще за слова. Музичним акомпанементом слугують ліричні хіти «Океану Ельзи» та «Бумбоксу» - й сучасна музика виявляється на диво співзвучною історії, написаній 130 років тому.
Зліва-направо: Наталя Шолом (Варка), Віталій Рибак (Гнат), Жанна Андрусишена (Софія)
Людмила Мамикіна (мати Гната) і Микола Чуча (батько Софії)
Найближчим часом у театрі вінничани зможуть побачити ще одну режисерську роботу Оксани Бандури - фарс у ритмі танго «Оркестр», прем’єра якого відбулася у лютому цього року. Це ще одна вистава, що являє собою суцільний згусток емоцій. Її показ пройде у вівторок, 1 липня, о 19.00 на малій сцені театру.
А вже наступного дня - у середу, 2 липня, о 19.00 ви зможете побачити, на що здатне підростаюче покоління. Молоді вінницькі актори презентують студентський проект зі сценічної пластики «За 60 хвилин навколо світу».
Більше інформації про вистави у Вінницькому академічному театрі імені Садовського ви можете дізнатися за телефоном: (0432)67-09-07.
Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info