Вінницькі партії перетворили святкування Дня перемоги у політагітацію

Близько 2 тисяч вінничан зібралися 9 Травня біля щойно відремонтованого Меморіалу слави, щоб вшанувати 67-му річницю Дня Перемоги у Великій вітчизняній війні. Над натовпом ветеранів та городян, що прийшли покласти квіти у Вічного вогню, майоріло понад сотню політичних прапорів.

Покласти квіти з Меморіалу слави прийшли не тільки вінничани - були гості з Грузії, Польщі, Ізраїлю, Росії, Китаю, Словаччини. Природно, не пропустили цей захід чиновники, політики, церковники, козаки, громадські організації... Адже День перемоги - прекрасний привід висловити, так би мовити, підтримку ветеранам, привітати їх від душі (чи що там у політиків замість неї?) І помахати прапорами своєї політичної сили.

А от прапори, під якими наші діди вмирали, щоб ми жили, в місті не розвісили. У світлі нинішніх політичних баталій, очевидно, вирішили, що це - недоречно.

Єдині червоні прапори були в руках у самих ветеранів, у комуністів разом із юними чегеварівцями та на автомобілях реконструкторів, на яких деякі ветерани проїхали парадом по Соборній. Втім, їхали не все - більшість залишилися в живих ветеранів тієї війни, в якій Україна втратила кожного п\'ятого жителя, повільно йшли в строю пішки.

Приїхав привітати вінницьких ветеранів з Днем Перемоги, незважаючи на свій напружений графік роботи, і найвідоміший вінничанин – міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко. «Я думаю, що з Вінниці усі мають брати приклад – уся Вінниця сьогодні була на вулиці, уся Вінниця плескала ветеранам, уся Вінниця була об’єднана, об’єднана гордістю за своє місто. я побажав би, щоб уся Україна була об’єднана гордістю за свою країну, бо перемогли ворога тоді, тому що об’єднались – і сьогодні це те, чого не вистачає ні суспільству, ні країні. Усіх вітаю зі святом – повчитись потрібно у ветеранів як вони долали небезпеку для життя, долали труднощі як у війну так і у повоєнні роки – голодні, холодні але вони вистояли і перемогли, принесли країні незалежність, принесли Україні волю і за це ми їм вдячні», - сказав він, поклавши квіти до Вічного вогню і вклонившись біля меморіалу.

А потім була святкова хода за участю ветеранів Великої Вітчизняної війни та громадськості міста по Соборній, якій передувала колонна військової техніки.

Вінничани зустрічали ветеранів оплесками та квітами, які діти вибігали їм вручати прямо на дорогу. Квітів було стільки, що не всі ветерани могли їх забрати. Та й скільки їх, ветеранів цієї війни, залишилося? Одиниці. Зате тих, хто в нашому місті пам\'ятає про те, що вони для них зробили і чим вони їм зобов\'язані - тисячі й тисячі. Шкода, згадуємо ми про це, найчастіше, тільки в такі дні ...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИННИЦА.info