25 листоп. 2011 17:35

Схоже вінницькі націоналісти знайшли спосіб, як попіаритись за допомогою рейтингу популярності мера Вінниці Володимира Гройсмана. Спочатку у середу вони провели незрозумілу для багатьох журналістів прес-конференцію, де за підтримки кількох скульпторів намагалися «впихнути у вуха» представників ЗМІ ідею, що пам’ятник видатному українському діячеві Тарасу Шевченку треба обов’язково збудувати на площі Театральній. А потім у п’ятницю влаштували «виставу» біля будівлі Вінницької міської ради із аналогічним наміром, але вже із розрахунку на більш широку аудиторію.
«Гройсман! Не будь українофобом», «Гройсман! Припини спекуляції!» - з такими гаслами 25 листопада близько 40 чоловік Всеукраїнського об’єднання «Свобода» вийшли на площу біля міської ради, де влаштували пікет. «Шевченку на Театральній бути!» - так «свободівці» намагалися «викричати» свою вимогу, щоб пам’ятник Кобзареві встановили все ж таки на Театральній.
Але у багатьох людей, що бачили це, складалося враження про те, що все тут якесь не щире. Адже на запитання, чи зміниться ваше життя на краще, якщо Шевченка все ж таки встановлять на Театральній, люди відповісти не змогли.
Схоже вінницьких націоналістів мало турбувала думка городян, до яких на останньому засіданні виконавчого комітету міськради запропонував звернутися Володимир Гройсман, щоб саме вінницька громада відповіла, де має стояти пам’ятник Кобзареві. Не цікавив їх і той факт, що після здійсненої у 2006 році реконструкції площі Театральної, це місце стало одним з найулюбленіших для молоді, де вони тусуються, співають пісні, танцюють хіп-хоп, реп. Тут часто-густо проводяться різноманітні мистецькі та шоу-заходи, які аж ніяк не ототожнюються із «великою українською ідеєю».
Хоча справді, Шевченко на цій площі дійсно може бути. Але скоріш за все, як видатний українській футболіст, який виступаючі за провідні європейські футбольні клуби просував у світі славу вітчизняного футболу. І хоча після не зовсім вдалого виступу за лондонський «Челсі» про Андрія Шевченка почали говорити, що «завдяки англійському клубові Шевченко знову став видатним українським поетом», проте його внесок у просування слави вітчизняного спорту аж ніяк не можна применшити.
Ну а вінницьких «свободівців» можна лише пожаліти за відсутність креативних ідей, завдяки яким вони могли не тільки зробити щось корисне у місті, а й популяризувати себе серед вінничан.