Вінничани занадто меркантильні? На робочі «подвиги» українців мотивують гроші

62% українських роботодавців мають спеціальні мотиваційні програми для співробітників. А ось програми кар'єрного росту для українських компаній – надзвичайна рідкість. На робочі подвиги українців мотивують гроші, а втримати від звільнення можуть хороші взаємини у колективі.

Такі висновки отримав Дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Як зробити так, щоб колектив працював, як одна команда? Як підвищити індивідуальну ефективність співробітників? Що роблять для мотивації своїх співробітників українські роботодавці? На ці та інші питання відповіли респонденти у новому опитуванні міжнародного кадрового порталу HeadHunter.

Мотиваційні програми для співробітників є у більшості українських компаній (62%). Найчастіше це грошова винагорода: регулярне збільшення зарплати, річні бонуси, премії за вдалі проекти або навчання і підвищення кваліфікації співробітників. А ось програми кар'єрного росту для українських компаній – надзвичайна рідкість.

З-поміж компаній-виробників мотивацією співробітників переймаються тільки половина

роботодавців (52%).

Більше ніж у половині випадків мотиваційні програми ефективні, а їх основний позитивний ефект спрямовано на збільшення індивідуальної продуктивності праці (38%). Рідше роботодавця цікавить покращення командного духу і загальна ефективність (21%). Найбільший позитивний результат дають мотиваційні програми в банківській сфері (68% співробітників банків сказали про це). А от торговим компаніям варто переглянути свої підходи до стимулювання ефективності праці. Тільки половина співробітників сфери, де висока мотивація – основа успішності, сказали, що мотиваційні програми працюють.

Монетарний підхід роботодавців до мотивації цілком себе виправдовує.

На думку респондентів, саме перспектива додаткового доходу мотивує їх більше, ніж будь-що інше, мабуть, позначається криза. Гроші як стимул лідирують з великим відривом, а ще до трійки головних мотиваторів увійшли цікаві завдання і перспективи кар'єрного зростання.

Помітно також, що менше роботодавці переймаються мотивацією співробітників, то важливішими для них є грошові заохочення. Наприклад, про першочергову значущість премій говорять 80% співробітників виробничих компаній і тільки 63% програмістів.

А от дестабілізуючим фактором майже завжди виступають гроші. Саме проблеми з оплатою праці або скорочення преміальних спонукають задуматися про зміну роботи понад половину з опитаних (69%). Також частою причиною для пошуку нового робочого місця стає відсутність кар’єрних перспектив (45%), рутинні завдання (41%).

Погані стосунки з керівництвом і регулярні перепрацювання змусять шукати нові перспективи не більш ніж третину респондентів. Інші причини – відсутність соціальних гарантій, нестабільність роботи, чорна зарплата або незручне розташування офісу – значно рідше змушують думати про зміну роботи (13–17 %).

Якщо вагомість матеріального чинника є приблизно рівною і для чоловіків, і для жінок, то відсутність перспектив росту більше пригнічує чоловіків. Водночас регулярні перепрацювання та відсутність соціальних гарантій здатні демотивувати жінок.

Якщо все ж працівник зважився на пошуки нової роботи, то ключовими при розгляді пропозицій для нього будуть традиційні мотиватори – рівень оплати і бонусів, можливість росту, посада, яку пропонують, хороший колектив, цікаві завдання.

Також у респондентів поцікавились про приклади вдалих і невдалих програм мотивації в компанії, і про те, якими вони бачать ідеальні мотиваційні програми.

Описуючи, якою повинна бути система мотивації, респонденти часто висловлювали аж надто різні думки з приводу, як вона повинна реалізуватися – бути індивідуальною чи для команди, щомісячною добавкою до зарплати або річним бонусом, обмежитися тільки грошима або повинна бути нематеріальна складова. Однак практично всі опитані називали такі фактори вдалою мотиваційної програми: чесність і прозорість, чіткі, зрозумілі, рівні для всіх умови, регулярність.

Парадоксально, але як гарну мотивацію багато респондентів назвали дотримання трудового законодавства, яке теоретично має дотримуватися за замовчуванням.

В опитуваннях брали участь 1346 респондентів з різних регіонів України.

ВИННИЦА.info