Вінничани успадкували від предків більше 4 тисяч об\'єктів культурної спадщини

У Вінницькій області зосереджені усі види та категорії пам’яток, які є об’єктами національної та регіональної політики. На початок 2012 року на державному обліку перебувало 4307 пам’яток: 1739 – археології, 1893 – історії, 526 – містобудування та архітектури, 47 садово-паркового та ландшафтного мистецтва, 101 – монументального мистецтва.

Про це повідомляє заступник начальника головного управління статистики у Вінницькій області Світлана Рибалко.

До Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення занесено 137 пам’яток, серед яких Немирівське скіфське городище, Палац Потоцьких у місті Тульчині, склеп-усипальниця М.І. Пирогова в м.Вінниці та інші. З 2000 року працює Державний історико-культурний заповідник «Буша», до складу якого увійшли пам’ятки археології, скельний храм, залишки фортеці і підземних ходів XVI ст. – дві останні мають статус національних.

Археологічні об’єкти є важливою часткою культурної спадщини. Найбільш поширеними пам’ятками археології в нашому краї є кургани, поселення черняхівської, трипільської культур та інше. Серед пам’яток археології 389 входить до складу комплексів, тобто таких пам’яток, що складаються з двох та більше одиниць (наприклад, це група курганів різних часів), 1,3 тис. розташовані окремо.

Щорічно на теренах області відбувається ряд археологічних експедицій, у тому числі і міжнародних (спільних українсько-польських). Вивчалися Немирівське і Северинівське скіфські городища, а також поселення трипільської культури біля с.Бернашівка Могилів-Подільського району.

Серед пам’яток історії 451 входить до складу комплексів, це в основному пам’ятники воїнам-землякам та братські могили, 1,4 тис. розташовані окремо. До пам’яток історії національного значення належить музей-садиба М.Коцюбинського і М.Пирогова, могили видатних композиторів М.Леонтовича, П.Ніщинського та могила соратника Б.Хмельницького Данила Нечая. В останні роки особлива увага приділяється увіковіченню пам’яті жертв голодомору 1932–1933 рр. (в області споруджено 879 пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених цим подіям) та незаслужено забутих діячів науки, культури, мистецтва тощо.

Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – одна з важливих функцій держави, спрямована на патріотичне та естетичне виховання людини. У 2011 об’єм фінансування ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах охорони культурної спадщини за рахунок усіх джерел фінансування становив 6,8 млн. гривень, що на 31% більше, ніж у 2010 році. Наразі дуже актуальним залишається припинення розорювання та руйнування курганних насипів, поселень, паспортизація, облік пам’яток археології, встановлення інформаційних табличок тощо.

Довідка

У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам\'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам\'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня.

Цей День встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників та визначних місць, створеної при ЮНЕСКО. Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури

ВИННИЦА.info