Користуючись терміналами, вінничани змушені будуть платити більше

Українців активно привчають до використання терміналів самообслуговування. Населення жваво використовує автомати для оплати мобільного зв´язку, кабельного телебачення, інтернету, комунальних послуг.

На ці ж пристрої банкіри переводять оплату клієнтами кредитів і поповнення депозитних рахунків. На початок 2013 року в Україні працювало майже 100 тис. програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС). Фінансисти вважають, що в найближчі три-п’ять років їх кількість може потроїтися.

Усупереч логіці стрімке збільшення терміналів самообслуговування фактично не впливає на вартість їхніх послуг. Навпаки, в більшості автоматів сервіси помітно дорожчають, хоча самі власники терміналів стверджують, що вже давно не підвищували комісій.

«На сьогодні, враховуючи зростання орендної плати за розміщення терміналів, середній розмір комісії в межах 3–5%. Він також залежить від місця розташування терміналу, вартості послуг інкасації, зв´язку та ін.», — пояснив директор департаменту організації термінального бізнесу Банку Національний кредит Дмитро Гриша.

Той факт, що витрати споживачів зростають, пояснюється відмовою багатьох операторів послуг платити «внутрішні» комісії. У підсумку витрати перекладаються на клієнтів. «Раніше плата за використання терміналу в багатьох випадках розподілялася між споживачами послуг та їхніми постачальниками, на користь яких здійснювався платіж. Але останні все частіше намагаються мінімізувати свої витрати. Наприклад, порівняно недавно від оплати «внутрішніх» комісій відмовилися практично всі оператори мобільного зв´язку», — розповів представник однієї з компаній, що володіє парком ПТКС.

Хоча залишилися і компанії, які повністю беруть ці витрати на себе, наприклад, багато інтернет провайдерів. Рентабельність термінального бізнесу низька, а витрати на обслуговування апаратів та орендну плату постійно зростають. Тож у перспективі учасники ринку не відкидають навіть зростання комісій, які можуть «підтягнутися» в середньому до 5–7%.

Не всі гривні — гроші

Власники терміналів знаходять і інші способи заробити на клієнтах. Наприклад, більшість ПТКС не передбачає видачу споживачу решти готівкою. Натомість фінансисти просто пропонують отримати залишок по безготівці або пропонують оплату інших послуг. «При проведенні кожного платежу готівкою клієнту пропонується вибрати спосіб отримання решти: перерахування коштів на банківську карту, депозитний рахунок або поповнення мобільного телефону. Також дрібну решту клієнти за бажанням можуть направити на благодійні проекти. 46% клієнтів вибирають отримання решти на карту або телефон, а приблизно 15% — відправляють ці кошти на благодійність», — розповів «k:» прес-секретар ПриватБанку Олег Серга.

За інформацією прес-служби, тільки за травень користувачі терміналів банку недоотримали решти готівкою на суму 12,126 млн. грн. Такий підхід у фінустанові пояснюють тим, що пріоритетне призначення терміналів самообслуговування — оплата послуг за допомогою пластикової карти, яка дозволяє «закрити» рахунок на будь-яку суму з копійками.

Ще один вид утиску прав споживачів — вибірковий підхід автоматів до прийому купюр. Наприклад, більшість пристроїв, що продають каву, приймають лише банкноти номіналом від 1 до 10 грн. Зате банківські термінали самообслуговування часто передбачають нижній «поріг», приймаючи купюри номіналом від 10–20 грн. і більше. Антипатія до дрібних купюр пояснюється в основному скнарістю фінансистів. «Якщо термінал приймає дрібні банкноти, купюроприймач швидше наповнюється, а отже, його потрібно частіше інкасувати. Такі купюри не продаються на міжбанку і часто є старими, що змушує вивозити їх у НБУ», — пояснив Дмитро Гриша. Фінансисти також кивають на виробників техніки та індивідуальні особливості пристроїв.

«Деякі з релізів валют мають лімітований випуск, і виробники пристроїв не включають їх у свої бібліотеки для налаштування розпізнавання купюр. Також враховується якість купюр, зношені банкноти низької якості потенційно можуть призвести до виведення пристрої з сервісу», — зауважила начальник департаменту альтернативних каналів і підтримки продажів УкрСиббанку BNP Paribas Group Наталія Кузьмич.

Тож витрачатися на дороге обладнання, що дозволяє приймати купюри будь-якого номіналу і видавати решту, власники терміналів поки не готові. Більшість з них закуповують дешевші апарати, які вибірково приймають вітчизняну готівку.

Подібні трюки з обмеженням прийому банкнот не зовсім законні. Відповідно до Закону «Про Національний банк України», гривня є єдиним законним платіжним засобом на території країни і її мають приймати всі фізичні та юридичні особи без будь-яких обмежень за всіма видами платежів. Однак, вплутавшись у суперечку з власниками ПТКС, споживачі майже напевно опиняться серед невдах. Чинне законодавство не передбачає обов´язкову функцію платіжного терміналу видавати решту і не забороняє вводити обмеження на прийом купюр різних номіналів. Обов´язковим є лише інформування споживачів про відсутність подібних функцій. З останнім завданням термінальники справляються чудово.

Коментарі