Віктор Бронюк про кліп «Люби Україну»: Ми показали те середовище, в якому ми живемо

- Кліп "Люби ти Україну". Пам'ятаєте день, коли народилася ця пісня? Що надихнуло?

- Пам’ятаю, ми їхали на фестиваль .Це було влітку. Якось написався текст, хлопці написали музику. Поміж гастролями намагались робити репетиції, а вже ближче до осені запустили її на радіо і зняли відео. Мені здається, що вже декілька років йшло до соціального вибуху. Люди не могли вже жити так, як їм пропонували. Це мусило трапитись. Тепер є задача з цього вибратись. Ми не цінували незалежність, яка нам дісталась. То тепер маємо цінувати те, що лишилось.

- Сам сюжет, чесно кажучи, справляє гнітюче враження. Чому вибрали такий формат - таргани у короваї, дівчата, які бредуть через поле? Адже про любов до України можна було сказати і більш "м'яким сюжетом"?

- Ну звичайно, можна було б сказати: "Без верби і калини нема України", зняти красиві пейзажі - це все теж обговорювалось. Можна було б взяти картинку з "Першого національного каналу". І коли розмовляли з режисером Романом Веркуличем, вирішили, що будемо знімати правду. У відео ми нікого не засуджуємо. То є збірний образ українців. Для багатьох – це козак. Таргани каліфорнійські символізують те, що в гонитві за чужими ідеями, ми втрачаємо етнічну сутність як народ. Ми показали те середовище, в якому ми живемо.

- Вітя, вас теж свого часу посвятили у козаки. Гадаєте, у сучасному світі козацтво потрібне? Воно дієве? А в чому його роль?

- Мене прийняли в козаки ще у 2000 році на острові Хортиця. Але я не вважаю себе справжнім козаком. Це, як елемент театрального дійства. Зараз в Україні велика кількість козацьких полків і полковників. Наприклад, «Запорізька Січ», що на Слободі. Знаю тих хлопців. Вони роблять все по-справжньому. Це - справжні лицарі. Але коли ми говоримо про генералів, які придумують собі мундири – то дешевий театр і не має сенсу.

- За освітою ви - історик? Чи не буває бажання попрацювати з дітьми, у школі? Був у Вас такий досвід?

- Хочу сказати, що і в моїй теперішній професії є час для спілкування. Багато - в соціальних мережах. Підлітки, школярі, студенти пишуть, просять допомогти порадою, або щось інше. Або навіть на вулиці, коли бачу, що в людині є живий інтерес, що я можу щось почерпнути від неї, то я з задоволенням готовий спілкуватись. З іншої сторони, коли працюємо на концертах, також маємо педагогічний вплив на аудиторію. Це як на уроці: дати новий матеріал, пояснити, закріпити старе, дати домашнє завдання.

- А в дитинстві ким мріяли стати?

- З дитинства я мріяв співати. Працював на посаді чиновника, і розумів, що це не моє. Зараз я на сцені. Моя мрія стала дійсною. Але над її втіленням потрібно дуже старанно працювати.

- Як у вашій сім'ї відбувається патріотичне виховання?

- Патріотизм - це не вдягати вишиванку та шаровари, це любити свої землі та шанувати своє коріння. Якщо подивитись на поляків, яких із малечку всього цього вчать, то в нас не так. Багато років це пригноблювалось. Наприклад, мої діти, повертаючись з садочка, питають: «А чого діти говорять не зрозуміло якою мовою?». Багато хто думає, що говорить російською, а насправді - складним суржиком.

Патріотизм мають виховувати ще в школі. Але, якщо батьки не приділяють цьому належну увагу, нічого не вийде. Потрібно діяти комплексно. Нажаль, в нас до 80% навіть не задумуються про важливість патріотизму. Треба починати з себе і подавати приклад.

- У вашій родині є свої сімейні традиції? Можливо, щось, що йде від батьків, бабусь-дідусів?

- В нас є такі свята, які ми обов’язково святкуємо разом: Різдво і Пасха. Їздимо один до одного в гості, спілкуємось. А глобальних традицій поки що немає. Усі живемо далеко один від одного. І спланувати щось гуртове, дуже важко. Бо в кожного є свої життєві справи. Традиція така: коли ми можемо зібратись разом і провести час – ми щасливі!

- Що б ви побажали молодим сім'ям у цей не дуже простий час? Як зберегти гармонію у стосунках подружжя?

- Допомагайте в цей час якнайбільше один одному. Бо багато сімей сьогодні навіть розійшлися, через розбіжності у політичних поглядах. Я хочу побажати усім миру, витримки, взаємоповаги та взаєморозуміння. Звичайно, більше посмішок і радісних моментів у дружньому сімейному колі.

Свадьба