Вербна неділя у Вінниці: освячення гілок і народні звичаї

 23 квітня, увечері, напередодні вербної неділі, у вінницькому Спасо-Преображенському кафедральному соборні митрополит Симеон провів нічну службу і освятив гілки верби.

Про це інформує прес-служба Вінницької єпархії.

У календарі православних традицій Вербна неділя займає особливе місце, і в 2016 році вона тривала з 18 по 24 квітня. В останній її день відзначається велике свято - вербна неділю. На шостому тижні Великого посту Церква згадує вхід Ісуса Христа в Єрусалим. Жителі вітали його листям пальми. Православні слов'яни приходять у храм з гілочками верби, що розпустилася під теплими променями весняного сонечка. Тому останню седмицю Чотиридесятниці називають Квітконосні або Вербною.

Найвідоміший обряд Вербиці - освяченими вербовими гілочками легенько бити дітей, примовляючи «не я б'ю, верба б'є» - проводять після закінчення тижня, у неділю.

Народні звичаї

• Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
• Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
• Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
• Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
• З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
• Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була «пригожа та здорова»;
• Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.

ВИННИЦА.info, фото - прес-служба Вінницької єпархії