1 квіт. 2018 10:56

1 квітня православні християни відзначають Вербну неділю. Це свято ще називають Входом Господнім до Єрусалиму. Зранку біля Спасо-Преображенського кафедрального собору тисячі вінничан вишикувалися вздовж храму, аби освятити гілочки верби. Біля собору можна і придбати гілочки верби та композиції з неї.
Вербну неділю святкують за тиждень до Великодня, а весь тиждень називають вербним.
31 березня, напередодні свята Входу Господнього у Єрусалим, митрополит Вінницький і Барський Симеон очолив Всенічне бдіння з літією у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Після полієлею та величання проспіваного перед іконою свята Входу Господнього в Єрусалим владика Симеон освятив гілки верби.
Вхід Господній у Єрусалим – велике християнське свято, яке відзначають в останню неділю перед Великоднем. Його виникненню послужили біблійна історія в'їзду Ісуса до Єрусалиму на віслюкові з Віфагії. Згідно з євангельським переказом, напередодні входу до Єрусалиму Ісус здійснив диво воскресіння праведного Лазаря. Звістка про це швидко рознеслася, і багато хто увірував у Христа. Коли наступного дня Ісус в'їжджав до міста на молодому віслюку, безліч людей вітали його як царя. Вони постилали на його шляху одяг і пальмові гілки. В Єрусалимі й досі збереглася «Пальмова вулиця», названа на честь цієї події.
В Україні та в країнах, де пальма не є типовою рослиною, свято має народну назву Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова), пов'язану з традицією заміни пальмових гілок на гілки верби. Це велике свято у християнському році належить до дванадцяти найбільших.
Народні звичаї
Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни;
Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил;
Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться;
Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік;
З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока;
Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була «пригожа та здорова»;
Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски.