Великі вузи виграли війну за гроші абітурієнтів

Вищі навчальні заклади країни визначилися зі списками абітурієнтів, які рекомендовані до зарахування на бюджетну форму навчання. Особливість вступної кампанії цього року в тому, що бажаючі стати студентами українці могли подавати одночасно до 15 заяв. Найталановитіші з них, яким вдалося вступити відразу на кілька спеціальностей, до 4 серпня зможуть вибрати, де вони будуть вчитися.

Втім, отримати освіту за державний рахунок вдасться далеко не всім. Порівняно з минулим роком загальна кількість бюджетних місць істотно не змінилася - фінансування зросло всього на 5,6% - до 24,7 млрд грн.

При цьому, згідно з даними інформаційної системи «Конкурс» Міністерства освіти України, всього зареєстровано більше ніж 2 млн заяв на вступ, із них до ВНЗ III-IV рівнів акредитації - більше ніж 1,8 млн від майже 700 тис. претендентів. Зокрема, конкурс за напрямком підготовки «бакалавр» перевищує 10 осіб на одне бюджетне місце. Тому багатьом абітурієнтам доведеться придивлятися до контрактної форми навчання.

Примітно, що цього року вартість освіти за контрактом вперше за останні роки в більшості вузів не змінилася, а на деякі спеціальності навіть знизилася.

У самих навчальних закладах основною причиною називають законодавчі норми та відсутність інфляції в поточному році.

«Відповідно до закону «Про вищу освіту», вартість навчання може бути збільшена на розмір інфляції, а цього року була зафіксована дефляція», - пояснює перший проректор Львівського національного Університету ім. І. Франка Василь Височанський.

Але, на думку експертів, крім низької інфляції, відсутність зростання цін на вищу освіту викликана як несприятливою ​​фінансово-економічною ситуацією в цілому в країні, так і демографічними причинами.

«Піднімати вартість контрактів у таких умовах нерозумно, тому що фінансове становище більшості сімей, як мінімум, не покращилося порівняно з минулим роком. Також впливають демографічні фактори. Цього року стало менше абітурієнтів, багато з них зможуть вступити на бюджетну форму навчання, тому вузи не піднімають вартості, адже вони тоді просто не наберуть контрактників», - вважає керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства Інна Совсун.

У той самий час, найбільші авторитетні державні вузи зменшення кількості абітурієнтів не помітили. Навпаки, вони відзначають рекордну кількість заяв на вступ і констатують, що більшості бажаючих зможуть запропонувати можливість вчитися тільки за гроші.

«Цього року в нас рекордна кількість заяв за всю історію університету - понад 52 тис. Звичайно, конкурс дуже великий. Лише на один юридичний факультет подали 2059 заявок. Бюджетних місць для всіх не вистачить, більшості вступників доведеться вчитися на контрактній основі», - зазначає ректор Київського національного університету ім. Шевченка Леонід Губерський.

У Львівському національному університеті ім. І. Франка нестачі в абітурієнтах теж немає. «Цього року заяв не менше, а навіть більше, ніж торік. Наприклад, на спеціальність «туризм» у нас конкурс більше ніж 100 осіб на одне бюджетне місце», - каже Василь Височанський. Однак він зазначає, що велика кількість заяв на вступ цього року ще не означає, що багато українців підуть вчитися на контракт. У будь-якому випадку бажаючі платити за навчання без місця не залишаться.

«Я можу твердо сказати, що цього року ми всі контрактні місця не заповнимо, ми ніколи їх усі не заповнювали. Всі або майже всі місця ми заповнювали, наприклад, на журналістику і на туризм. Але що стосується інших факультетів, особливо природничих наук, то ніколи всі ліцензійні місця не були заповнені контрактниками. Наприклад, якщо взяти напрямок «географія», то там у нас 95 місць, а заяв близько 1,5 тис. Це, звичайно, багато, але це пов´язано з тим, що абітурієнт може вступати до п´яти вузів, і в кожному на п´ять спеціальностей, причому одна заява розглядається для вступу як на очну, так і на заочну форму навчання. Це вже коли ми зарахуємо (студентів, які вступили на контракт. - Ред.), тоді будемо бачити, менше їх чи більше», - констатує перший проректор ЛНУ ім. І. Франка.

За його словами, останнім часом кількість студентів-контрактників на популярних спеціальностях більш-менш стабільна, а на деяких навіть відзначається її зменшення.

«Наприклад, іноземні мови, особливо англійська - кількість платників приблизно та сама, і ми навіть не набираємо більше, тому що є обмеження - потрібно ділити групи на маленькі підгрупи, потрібно розширювати технічний фонд, збільшувати кількість викладачів. А ось, наприклад, на економічний факультет в останні роки кількість контрактників впала. Щдо інших факультетів, то ми, звичайно, набираємо студентів на контракт, але їх кількість значно менша, ніж на гуманітарних спеціальностях», - зазначає Василь Височанський.

На думку Інни Совсун, великі університети й далі будуть набирати приблизно таку саму кількість контрактників, як торік. Однак усе менше випускників будуть іти вчитися в невеликі вузи.

«Для невеликих приватних університетів це означатиме, що вони будуть закриватися. Через нижчий престиж приватної освіти, через найчастіше нижчу якість навчання. Ми будемо спостерігати хвилю закриття приватних університетів. Вона, власне, вже почалася - досить багато приватних вузів закрилися впродовж останніх кількох років», - зазначає керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства.

При цьому з великою часткою ймовірності можна прогнозувати, що українські вузи будуть всіляко намагатися утримати ціни на контрактне навчання і далі. Адже, враховуючи невтішні показники виконання держбюджету, значного збільшення держзамовлення наступного року ми не побачимо. А демографічні показники говорять про те, що потенційних абітурієнтів буде ставати все менше. Якщо в 1990 році народжуваність становила 657,2 тис., то в 1995-му - вже 492,9 тис., а народжених у 1998 році і того менше - всього 419,2 тис. А саме вони складуть більшість абітурієнтів наступного вступного сезону. І кількість абітурієнтів буде знижуватися рік від року, адже народжуваність знижувалася аж до 2001 року, коли було встановлено національний «антирекорд» - природний приріст населення склав всього 376,5 тис.

А ось очікувати, що зменшення кількості абітурієнтів може змусити навчальні заклади знизити ціни, не варто.

«Що стосується великих університетів - вони будуть залишати ціни на існуючому рівні. Хоча, звичайно, величезним питанням буде загальне фінансування освіти. На жаль, тенденція, яку ми бачимо з 2010 року - це падіння витрат на освіту стосовно ВВП. І якщо в 2010 році видатки на освіту становили близько 7,3% ВВП, то зараз це близько 6%. У таких умовах значно зменшувати вартість контракту університети також не зможуть, адже витрати на освіту скорочуються, і їм потрібно буде компенсувати це», - вважає керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства.

Хоча в окремих випадках вузи будуть більш гнучко підходити до цін на контрактне навчання. Зокрема, як зазначає Інна Совсун, зміни вартості навчання можливі на менш популярні спеціальності: «Ми вже бачимо по деяких технічних університетах, що вони диверсифікують вартість навчання, залежно від престижності програми. І якщо раніше приблизно однакову ціну брали (за навчання на різних спеціальностях. - Ред.), то зараз вони усвідомлюють, що все-таки на різні спеціальності є різний попит».

Коментарі