Валюта кавою, шалені пасажири та впливові знайомства. Яка вона, робота вінницьких таксистів

22 березня відзначають міжнародний День таксиста. У Вінниці налічують близько десятка служб з приватного автоперевезення. Кількість осіб, які займаються цим бізнесом нелегально, їх ще називають «грачами», невстановлена.  28-річний Арсен Дрида, вісім років працює таксистом.зауважує, його професія одна з найризикованіших. Проте, він її не готовий покидати.

«Знаєте, у таксі йдуть люди, яких можна легко назвати шукачами пригод. Повірте, дуже небезпечно виходити на лінію вночі. Ми з ризиком у цей період – один на один. Завжди існує вірогідність нападу. Бували випадки, коли вбивали, щоб вкрасти машину. Або просто відібрати телефон чи гроші. Якщо по місту ще не так-сяк, то виїзди за його межі, завжди можуть супроводжуватися небезпекою. Не здогадаєшся, хто з пасажирів охочий до легких грошей. Або, хто на ці ж гроші просто хоче кинути», - розповідає Вінниця.info Арсен.

Дрида також зауважує, за роки роботи, він себе може назвати таксист-психологом.

«Була ситуація, сів у машину п’яненький боєць, нещодавно повернувся з лінії фронту. У цей день похоронив побратима, з яким довго провоювали. Таксі викликав, адже його перепинили патрульні та склали протокол за керування авто у нетверезому стані. Він був дуже знервований. Як проїхали кілька сотень метрів, він каже: «Ці ж поліцейські нічого не розуміють, я їм сьогодні життя врятував!». І дістає з кишені гранату. Уявляєте! Я перші три секунди, не знав, що робити. Дороги не бачив. Потім згадав, коли цей чоловік сідав, на запитання, куди їдемо, він відповів, що до дочки та дружини. Аби втихомирити пасажира, між іншим згадав про дочку, що вона його чекає дома. Боєць миттю змінився на обличчі. Заспокоївся. Гранату сховав. Я його доставив до місця, він спокійно розрахувався та пішов. А вже потім зрозумів, що могло б статися. Бо граната у нього була серйозна – Ф-1», - продовжує Арсен.

За роки роботи у таксі також навчився правильно реагувати та діяти у разі автопригод.

«Зазвичай, коли трапляються ДТП, особливо вночі, ми часто стаємо їх свідками. Доводилося людей з машин витягати. Спочатку було страшно. Тепер звик. Реагую холоднокровно. Знаю чітко, що треба робити. Бо чогось більшості свідків одразу хочеться це все на телефон знімати. Рідко, хто спочатку викликає «швидку». А загалом, аварії бувають різні. Після деяких довго морально відходиш. Особливо, як надивишся на відкриті переломи та черепно-мозкові травми. Картинки довго перед очима блимають», - пояснює.

Арсен також став випадковим учасником кримінальної справи.

«Вночі замовлення по ефіру. Приїжджаю за вказаною адресою. Виходить бабця у хатніх капцях. Думаю, щось тут не те, адже на вулиці холодно. Вона мені тицяє пакунок. Каже, щоб взяв її телефон, поговорив з людьми. Абонент на тому кінці  каже, щоб привіз цей пакунок у Житомир, що зі мною там і розрахуються. Відчув, що щось тут зовсім не чисто. Відмовлятися, але бабця махає так, ну, ніби погоджуйся, потім поговоримо. Як я поклав слухавку, кажу їй, нікуди не поїду, бо незрозуміла ситуація. Віддав пакунок назад. Поїхав. Тільки звернув від того будинку, мене блокують патрульні. Виявляється, проводили спецоперацію. Бабцю ту хотіли ошукати шахраї. Хтось з родичів зреагував та викликав правоохоронців. Мене, звісно відпустили, адже я став випадковим учасником цієї справи. Але тільки після того, як ретельно перевірили всі деталі», - пригадує Арсен.   

Між собою у таксистів є своєрідна валюта – кава.

«Кожен з нас  щодня, під час роботи, випиває мінімум по три горнятка. Кава для нас, як розмінна монета. Хтось комусь допоміг – його пригощають. Привід для зустрічі, щоб вирішити питання – випити кави. Але останнім часом переходжу на інші напої. Бо багато кави пити неможна, так пояснюють медики», - посміхається.

Робота таксиста дає багато перспектив, зауважує Арсен.

«Один з плюсів – різноманітні знайомства з впливовими людьми. Були випадки, коли колеги так перейшли працювати особистими водіями депутатів Верховної Ради. І звичайно, кинули таксувати», - посміхається.

Аби не стати клієнтами таксистів-здирачів, Арсен радить притримуватися поради – не сідати у машини «грачів».

«Щоб збити людей з пантелику, свої фішки вони оформлюють з символікою схожою на офіційні служби таксі. А потім до нас звертаються із скаргами. Бо плутають. Тому, будьте уважними. Найкращій варіант для замовлення машини – дзвінок на лінію», -  констатує Арсен.

Вінниця.info