В «Центрі історії» розповіли про двох видатних вінницьких діячів

9 грудня, в день смерті громадсько-політичного діяча Дмитра Марковича та архітектора Григорія Артинова, вінницькі історики розповіли про вклад цих діячів у розвиток міста на початку минулого століття. Саме Дмитро Маркович в міському театрі виголошував текст III Універсалу Центральної Ради про створення УНР. «З-під руки» Артинова вийшло близько 40 креслень проектів будинків, також він керував будівництво багатьох об’єктів, які на сьогодні є пам’ятками архітектури та стали символами міста.

Детальніше про обидвох діячів розповіли в дописі на фейсбук-сторінці «Центру історії Вінниці».

«В цей день, Вінниця згадує про двох містян з великої літери – правника, письменника та громадсько-політичного діяча Дмитра Марковича та цивільного інженера, міського архітектора Григорія Артинова. Єднає їх не лише дата смерті – 9 грудня – а, насамперед, той вагомий вклад у розвиток громади, який здійснив кожен із них», – розповідають історики.

Як йдеться в дописі, уродженець Полтави Дмитро Маркович (1848–1920) мав козацьке коріння. У 1912 р. переїхав до Вінниці й відразу влився у громадсько-політичне життя міста. У добу Української революції 1917–1921 рр. відстоював ідеї української державності у Вінниці: у 1917 р. очолював Губернську Українську Раду, був представником Центральної Ради на Поділлі, з початку 1918 р. займав посаду першого старшого прокурора Генерального суду, згодом Генерального судді УНР, в часи Гетьманату – сенатора Української Держави, у 1919 р. був міністром юстиції та Головою найвищого суду Директорії УНР.

«Саме голосом Дмитра Марковича у міському театрі Вінниці було виголошено текст ІІІ Універсалу Центральної Ради про створення Української Народної Республіки. Маркович був поборником українізації і установ культури та освіти, співавтором українських часописів, турбувався про сиріт та підтримував українське вчительство. Софія Русова згадувала: «Старий роками Маркович жив нервами і працював по цілих днях, не знаючи ані втоми, ані міри своїх сил. Часто його привозили цілком непритомного додому (маніфестації, з’їзди, мітинги) і душі, блискучий промовець»», – пишуть історики.

Інший видатний вінничанин, виходець із грецьких переселенців Ніжина, Григорій Артинов (1860–1919) оселився Вінниці у 1899 р. Спочатку він претендував на посаду Подільського губернського архітектора, але згодом обійняв посаду архітектора міста та 20 років пропрацював над його розбудовою.

«Креслярському перу Григорія Артинова належать більше 40 проектів будівель. Також Артинов безпосередньо керував роботами та інженерними рішеннями знакових для Вінниці споруд, більшість з яких наразі отримали статус пам’яток архітектури та стали символами міста.

У непростий 1919 р. Артинов разом із групою однодумців заснував «Товариство добробуту міста Вінниці», що вирішувало питання «правильного забудування міста, упорядкування каналізації, розширення водопровідної сітки, використання енергії Бугу, улаштування скотобоєнь та інші». А до того на безоплатній основі ним було розроблено проєкт водогону та супутніх комунікацій, чим було закладено основи комфорту тодішньої Вінниці.

Імовірно, чимало задумів архітектора Артинова залишились невтіленими, адже несподівано його життя обірвав тиф, який вирував на Поділлі восени-взимку 1919 р. Через рік, після серцевого нападу відійшов у засвіти і Дмитро Маркович. Обидва знакових діячі поховані на православному кладовищі (нині – територія поблизу Церкви Воскресіння Господнього). На превеликий жаль, їхні могили не збереглися, однак внесок видатних містян у розбудову Вінниці закарбований в пам’яті вдячної громади», – розповідають в «Центрі історії».

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі ‒ https://t.me/vinnitsa_info.

Вінниця.info, фото – з фейсбук-сторінки «Центру історії Вінниці»