У Вінницькому педагогічному університеті відкрили археологічний музей

14 грудня, на базі Вінницького державного педагогічного університету ім. Коцюбинського відкрили археологічний музей. Це сотні артефактів, знайдених студентами історичного факультету під час археологічних досліджень на Вінниччині протягом останніх 50 – 60 років. Серед унікальних знахідок - посудина для зберігання збіжжя, якій 6,5 тисяч років.

Про це повідомили на сайті Вінницької ОДА.

У музеї представлені матеріали археологічних розкопок, які проводились викладачами історичного факультету педагогічного університету впродовж останніх 50 років.

Як ми раніше писали, ініціатива створення музею археології належить декану факультету історії Юрію Зінько та ректорці університету Наталії Лазаренко.

«Ми проводили археологічні дослідження. Що знаходили – здавали державі, але нас ще є багато знахідок, які залишились для дослідження. Ми їх реставруємо. Є унікальна посудина для зберігання збіжжя, знайдена в Іллінецькому районі. Її висота 80 сантиметрів. Цій посудині 6-6,5 тисяч років. Є також багато матеріалів слов’янської доби, черняхівської, трипільської. Плануємо зробити музей, де відображені різні епохи. Там буде і знаряддя праці, і зброя. Є кам’яні сокири та інше. Різні артефакти, які ми знайшли на території області будуть розміщені в музеї у хронологічному порядку», - розповідає декан факультету історії, професор Зінько Юрій Анатолійович.

Подібного музею немає в жодному університеті України. Наталія Лазаренко каже, що музейний простір облаштують за рахунок меценатів. Один з них – голова Вінницької ОДА Сергій Борзов, який є випускником історичного факультету.

«Для мене, як студента педуніверситету, велика честь сьогодні приєднатися до історичного моменту – відкриття Археологічного музею у стінах альма-матері. Давня мрія істориків здійснилась!», – каже Сергій Борзов, голова Вінницької ОДА.

Довідка.

У експозиції представлено матеріали дуже великого історичного періоду від епохи енеоліту – трипільська культура (V-IІІ тис. до н.е.) до періоду Київської Русі – літописне плем’я уличів (Х-ХІ ст.).

Трипільська культура (V – початок ІІІ тис. до н. е.)

Пам'ятки трипільської культури поширились на території Середнього Побужжя та й всього Правобережного Лісостепу України завдяки кільком хвилям міграцій населення з теренів Румунського Прикарпаття, де культура має назву Кукутень. На території Вінниччини окреслено борисівський,
кліщівський, біликівський, ворошилівський, немирівський, курилівський типи та середньо бузька і чечельницька групи. У музейній експозиції є матеріали з різних поселень трипільської культури – Бернашівка, Уланівка, Борисівка, Заозенне, Сорока, Кліщів, Ворошилівка, Тростянчик, Сосни, Білий Камінь, Кісниця тощо.

Скіфський час (VII – III ст. до н. е.).

Територія Вінниччини входить до складу Східно-подільської групи пам'яток скіфського часу. В експозиції представлено матеріали з поселення Сорока та двох городищ – Немирівське таі Северинівське, які частково репрезентують матеріальну культуру населення скіфського часу.Поселення Сорока було відкрите П.І. Хавлюком у 1963 р. поблизу однойменного села в Іллінецькому районі, на правому березі р. Соб. У 1968 та 1973 pp. на пам'ятці проведено розкопки трьох напівземлянок.

Зарубинецька культура (II ст до н. е. – II ст. н. е.).

Зарубинецька культура у колекції музею представлена поселенням Пархомівка пізньолатенського часу, яке досліджувалося у 1977 – 1978, 1985 pp. та могильником і селищем Рахни ранньоримського часу, розкопані у1968 – 1970 pp. П.І. Хавлюком. Тут виявлено 12 поховань у неглибоких овальних ямах за обрядом кремації.У колекції зберігається велика миска на піддоні та кубок з поховань № 4 та № 9.

Черняхівська культура (середина III – перша половина V століття)

Черняхівська культура представлена в колекції музею матеріалами з поселення вельбарського типу поблизу с. Гайове та з могильника поблизу с. Скитка. Поселення відкрите 1997 р. П.І. Хавлюком та В.П. Восколупом. Стаціонарні дослідження тривали у 1998 – 2000 pp.У 1998 р. тут розкопано наземне житло площею 35 м кв. Могильник досліджений П.І. Хавлюком у 1974 – 1975 pp., розкопано 25 поховань, 15 з яких – кремації, решта – інгумації.

Слов'янські старожитності V – IX cmоліть

Із середини V століття н.е. простори Вінниччини були заселені носіями
празької та пеньківської археологічних культур, які пов’язують із склавинами та антами, відомими за писемними джерелами. Наприкінці VII ст. в більшій мірі на основі празької, в меншій – пеньківської, яка ще в VI – VII ст. зазнала впливів останньої, виникає райковецька культура. Саме вона і стала головним компонентом формування давньоруської культури. В колекції музею є матеріали з поселень Тростянець, Пархомівка та Хрінівка.

Слов'янське поселення V – VI ст. поблизу м. Тростянець досліджувалось у 1976 р.;поселення поблизу с. Пархомівка вивчалось у 1977 – 1978 та 1985 рр.; поселення поблизу с. Хрінівка (VIIІ – IX ст.)досліджувалося у 1969, 1972, 1974, 1979 pp. експедиціями під керівництвом П.І. Хавлюка.

Старожитності літописних уличів Х – ХІ cmоліття

Як засвідчують літописи, східнослов'янське плем'я уличів на початку
своєї історії у VII – IX ст. мешкало в пониззі Дніпра. Протягом X ст. триває переселення уличів під тиском кочівників до басейнів річок Південний Буг та Дністер. Під натиском половців, уличі з середини XI ст. змушені були переселитися на північний захід, до території Болохівського князівства. Ці трагічні та неспокійні роки історії уличів у колекції музею представлені матеріалами з городищ поблизу сіл Сажки та Червоне, які досліджувалося експедиціями під керівництвом П.І. Хавлюка протягом 70 – 80-х pp. ХХ ст.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info, фото Вінницької ОДА