У Вінниці піаніст-екстреміст грав на двох інструментах

Ближче до шостої години вечора на Майдані Небесної Сотні стає людно. Тут вже стоїть стареньке фортепіано прикрашено жовто-блакитним та червоно-чорним прапорами.

Всі чекають на виступ музиканта Євромайдану, що називає себе Piano Extremist. Він приходить з папкою нот та термосом, вбраний у темну куртку та балаклаву з прорізами. Пробує доторкнутись до клавіш…Інструмент звучить жахливо!

Піаніст намагається виконати кілька творів і, з рештою, втомлюється від поганого звуку. Звучить пропозиція знайти кращий інструмент та грати десь у приміщенні, і натовп слухачів (біля сотні, переважно молодь) слідує за хлопцями, що допомагають піаністу-екстримісту. Бадьорим кроком всі слідують до РЦСМ «Арт-Шик». На вході охоронець просить гостя зняти балаклаву, він відмовляється, а натовп швидко пояснює, що це і є той самий виконавець.

Всіх пропускають на четвертий поверх. Тут все ще висять картини художниці Агіци Бо-Гі та стоїть колись розписане вінницьким художником Олександром Нікітюком фортепіано. Картину над інструментом завішують прапором, поки «Екстреміст» пробує грати на інструменті, який йому вочевидь одразу подобається за звучанням. Публіка стоїть навколо хлопця, що грає, щільним кільцем та уважно слухає.

Піаніст (він так і не називає свого ім'я) виконує переважно мелодії сучасних композиторів, нео-класику, обробки відомих рок-мелодій. У нього зовсім не піаністичні руки і м’який спокійний голос. Після кількох пісень він розповідає як вперше на Майдані, під час перекуру, захотів сісти за інструмент. Каже, що до того не грав 6-7 років, а після того не може не палити під час гри.

Зізнається: «Я до Майдану взагалі не палив». Але у «Арт-Шик» палити не можна і концерт продовжується. Нетиповий для Piano Extremist концерт, адже зазвичай у своєму турне Україною він грає просто неба.

Активісти, що організували концерт, просять слухачів скинутись на проїзд для піаніста. Далі гастролі музиканта відбуватимуться у містах Західної України, а 18 травня він гратиме знов у Києві.

Коли Piano Extremist нарешті виходить покурити ніхто й не думає розходитись. Потім вертається і розповідає, що ноти для нього дістають друзі, а грає він лише те, що подобається йому самому. Коли журналісти запитують чому його лице постійно закрите, відповідає, що те, як він виглядає, не має стосунку до його гри. Концерт продовжується. Серед інших композицій звучить щемлива народна пісня «Ой, пливе кача» та авторська мелодія піаніста, яку він присвятив героям Небесної Сотні.

Завершив Piano Extremist свій виступ виконанням гімну України. Слухачі неголосно підспівували. А після завершення ще довго не розходились фотографуючись на пам'ять з піаністом Майдану.

Новини культурного життя Вінниці