У «Музеї Вінниці» розповіли про захисників Вінницького замку XVI століття

У «Музеї Вінниці» розповіли про Вінницький замок, вже неіснуючої фортеці (територія нинішньої Замкової гори), та його оборонців, які чимось трохи схожі на сучасну територіальну оборону.

«Після нового вторгнення росії 24 лютого десятки тисяч українців пішли записуватись до лав Територіальної оборони. Хтось з них має досвід військової служби чи участі у бойових діях, інші вперше взяли зброю до рук. Разом із ЗСУ, Нацгвардією та волонтерами підрозділи ТрО перетворюють свої міста на фортеці й, в одному випадку готуються до оборони, а в іншому вже впродовж тижнів обороняють їх від російської навали.

Бійці підрозділів тероборони різні. В мирному житті це були вчителі, співаки, працівники заводів тощо. Але їх об’єднує бажання захищати рідну землю. Це бажання є спільним для багатьох поколінь українців. Сьогодні хочемо розповісти вам про Вінницький замок та його оборонців, які чимось трохи схожі на сучасну ТрО.

Вважається, що у Вінниці в різні періоди часу існувало декілька замків. Найбільш відомою є фортеця на Замковій горі – скельному виступі на лівому березі Південного Бугу. В наш час це місцевість біля Староміського мосту. Створення замку приписують старості цих земель на початку XVI століття князю Костянтину Острозькому. Не будемо заглиблюватись у детальні описи тієї фортеці. Скажемо лише, що то було дерев’яно-земляне укріплення, яке переважну частину свого існування перебувало не в найкращому стані.

У разі нападу (в реаліях тих часів це були татарські набіги) жителі довколишніх земель хапали свої пожитки і поспішали до замку. В таких випадках доля тогочасних вінничан залежала саме від оборонців замку. Детальних відомостей про залогу Вінницького замку, на жаль, не збереглось. Але відомо, що в 1566 році при замкові перебувала рота драбів.

Драб - найманий піхотинець на службі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Якщо говорити про піших драбів, то їхні підрозділи, зазвичай, ділилися на рівні частини: одні були озброєні вогнепальною зброєю (рушниці, мушкети), а інші холодною (списи, алебарди). Кожен драб обов’язково мав при собі меч або шаблю. Особливо ефективними драби були у війнах з тогочасним Московським царством, але також використовувались для оборони замків.

Вінницьких драбів у 1566 році очолював князь Ярослав Соколенський. Часи для них були не найкращі, адже їм не вистачало коштів на придбання теплого одягу. За кілька років польський король Сигізмунд Август замінив Соколенського на Семена Дешковського. З королівського листа дізнаємось, що рота вінницьких драбів складалася зі ста чоловік і на їхнє утримання виділили доходи від вінницької корчми і мита.

Окрім драбів, до залоги замку мали би входити так звані пушкарі або ж гарматники. З ревізій Вінницького замку дізнаємось, що там було декілька гармат. Також можна припустити, що під час оборони зброю до рук брали і звичайні містяни та селяни.

То в чому ж полягає схожість між сучасною ТрО та залогою Вінницького замку? Завданням підрозділів територіальної оборони, в першу чергу, є захист свого міста, своєї території. Замкова залога виконувала точно таку ж функцію. І якщо вінницька фортеця XVI століття перебувала не в найкращому стані, а її оборонцям не вистачало коштів на теплий одяг, то в наш час ситуація кардинально відрізняється. Саме тому ми переможемо.

Підтримуймо тероборону і робімо все від нас залежне, щоб вигнати окупантів з нашої землі. Слава Україні!

На зображенні реконструкція вигляду Вінницького замку розроблена І. Литвинчуком та намальована Н. Рязановою і малюнок драбів з Вікіпедії», – йдеться у матеріалі «Музею історії».

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info