27 січ. 2014 11:28

Вінничанка, пані Тетяна, яка небайдужа до подій в Україні що стались за два останні місяці, висловила свої думки у віршованій формі.
Звернення до влади
І
Українці – народ мирний,
Тільки відбивався,
Коли з давніх-давен ворог
Все над ним знущався.
Тепер маєм ворогів
У власній країні,
На своїй рідній землі
Ми раби невільні.
Два місяці протестують
Діти й внуки наші,
На майдани давно вийшли
Й набагато старші,
Щоб відстояти свободу,
Свою людську гідність,
А у відповідь – закони.
Хіба це не підлість?
І «беркути», й прості люди
По обидва боки.
Для примирення зробіть ви
Вже нарешті кроки.
Владу прошу не вбивати
Свій народ терплячий,
Щоб на собі не відчути
Наш кулак гарячий.
ІІ
Що творять самі не знають
Бо вже совісті не мають.
Вони межі перейшли,
Наче з глузду всі зійшли.
Ви на землю опустіться,
До народу придивіться:
Ми давно вже не раби, –
Вільні дочки і сини
Самостійної країни,
Що за неї тепер гинем.
Ми давно з колін вже встали,
Незалежність здобували
Довгі роки і століття,
Пережили лихоліття,
Подолали ворогів.
Що таке народний гнів
Ми вам мусим показати.
Владо! Припини вбивати
Нас на рідній же землі.
Ми не стерпимо тобі.