Топ-5 найдивніших законопроектів: свято Пакращі й переодягнені нотаріуси

5 липня закривається друга сесія Верховної Ради VII скликання. Роботу народних обранців останні місяці навряд чи можна назвати плідною: вони воліли блокувати трибуну, замість розглядати закони. А ще витрачати час на дивні ініціативи.

Наприклад, депутати хочуть обкласти податком іноземних зірок, які виступають в Україні, ввести мито на зарубіжну літературу, або заборонити використовувати термін "Велика вітчизняна війна" - відповідні законопроекти зареєстровані у парламенті. Але якщо в цих документах є хоч якась, нехай і своєрідна логіка, то деякі попросту абсурдні.

До речі, рекордсмен з внесення дивних законопроектів - "Батьківщина". Партія регіонів більше зосереджена на фінансових і силових питаннях, а пропозиції тієї ж "Свободи", швидше, небезпечні, ніж смішні. Чого варті тільки законопроекти про повернення в паспорт графи "національність", про кримінальну відповідальність за прояв неповаги до української мови, або ініціатива заборонити іноземцям всиновлювати українських дітей. Але це окрема тема.

П'ять найдивніших законопроектів, зареєстрованих у Верховній Раді за останній час:

Перша найдавніша

Дуже цікаву пропозицію до парламенту внесли члени парламентської фракції "Батьківщина" Андрій Сенченко і Людмила Денисова. У законопроекті № 2302а вони виступили з ініціативою ввести кримінальну відповідальність за ... "політичне сутенерство" і "залучення в політичну проституцію".

Під терміном "політична проституція" автори документа мають на увазі зміну політичних поглядів чи відступ від передвиборної програми під тиском влади, за гроші або інші преференції. Сам "перебіжчик", на думку Андрія Сенченка, повинен нести політичну відповідальність перед виборцями, а от люди, які підштовхнули його до зміни курсу - кримінальну. Причому терміни "політичним сутенерам" загрожують чималі - до 10 років позбавлення волі.

"Втягуючи депутатів у політичну проституцію, особи, які цим займаються і виступають в якості політичних сутенерів, прямо порушують права та інтереси громадян і не несуть за це ніякої відповідальності, що є істотним недоліком чинного законодавства", - пишуть автори в пояснювальній записці до законопроекту.

Правда, розраховувати, що він буде прийнятий, не доводиться. Парламентська більшість ініціативу опозиціонерів просто не сприймає всерйоз.

"У опозиції, мабуть, криза жанру. Якщо брати їхню ідеологію, то я б запропонував карати тих, хто включав в списки депутатів, які змінили політичну позицію - бо у всякої "тушки" є "мама". Або давати 10 років за те, що продаються місця у виборчих списках. Давайте взагалі ліквідуємо таку політичну силу як "Батьківщина". Чому тільки в цій партії виникають такі проблеми?", - підкреслює регіонал Володимир Олійник.

Пакраща, ура, товариші!

Досить дивний законопроект (і символічно 1 квітня) зареєстрував колишній міністр економіки Сергій Терьохін. Тільки стосувався він не фінансів і податків, а нового свята, який запропонував ввести нардеп. Йдеться про свято "Пакраща" - за аналогією з так званою "азірівською" мовою.

"Судячи з тверджень президента України і прем'єр-міністра, протягом останніх трьох років відбулося стрімке поліпшення життя. Прості люди збагатилися, чиновники стали скромними, а демократія розквітла нечуваним темпом. Суди стали незалежними, прокурори здали в ломбард свої платинові годинники, а судді, соромлячись народу, подарували дитячим інтернатам свої Бентлі і Феррарі", - починає здалеку Сергій Терьохін.

Тому він пропонує скасувати вихідний 2 травня і додати українцям нове свято - свято "Пакраща". "У цей день ми будемо визначати найгірших чиновників України, найгірших нардепів, найгірших місцевих депутатів чи найгірших членів уряду. Будемо штовхати їх ногами і знущатися над ними. Це стане святом знущання над найгіршими людьми, яких ми знаємо", - упевнений політик.

Як кажуть, без коментарів.

До речі, законопроект 2671 вивчався народними депутатами майже два місяці - 29 травня документ повернули автору... на доопрацювання.

Форма замість міні-спідниць

А от колишній заступник голови МВС, а зараз представник парламентської фракції "Батьківщина" Геннадій Москаль дуже переймається тим, як виглядають українські адвокати. Причому, переймається настільки, що навіть зареєстрував у Верховній Раді законопроект, яким запропонував одягнути представників адвокатської професії в спеціальний одяг - адвокатську мантію - і зобов'язати адвокатів носити її в ході судових процесів.

"Зовнішній вигляд деяких адвокатів викликає серйозні зауваження. У судах України, на жаль, можна спостерігати адвокатів у потертих джинсах, розтягнутому светрі, шортах, шльопанцях, без шкарпеток, або в міні-спідницях, в туфлях на занадто високих підборах, з яскравим макіяжем. Неохайність деяких адвокатів дискредитує почесну професію, знижує довіру до правосуддя та судового процесу в Україні", - пише автор у пояснювальній записці до законопроекту.

А адвокатська мантія, впевнений Геннадій Москаль, сприятиме підвищенню професіоналізму адвоката і досягненню рівноправного статусу адвоката в судовому процесі.

Але самі адвокати вважають такий закон абсолютно безглуздим. "Це клоунада. Адекватні адвокати й так розуміють, що є певний дрес-код, і в джинсах в основному в суди ніхто не ходить. Хоча всім відома Таня Монтян може прийти до суду у шкіряній куртці і бандані. І поки противник буде розглядати її одяг, подавати дуже грамотні клопотання. Зрозуміло, що це своєрідний відволікаючий маневр. У будь-якому випадку одяг адвокатів - це не найголовніше, що потрібно міняти в країні і, зокрема, адвокатській діяльності. Краще б депутати зробили так, щоб працював вже прийнятий закон про адвокатуру", - говорить юрист Ярослав Бабич.

Реклама в потрібному місці

Ще один представник "Батьківщини" Василь Пазиняк вибрав своєрідний спосіб турботи про психологічний стан українців. Законопроектом 2823 він запропонував змінити Закон "Про рекламу" і дозволити рекламувати засоби контрацепції тільки в місцях їхньої купівлі - тобто аптеках або медичних установах.

"У повсякденному житті людину постійно оточує негативна інформація: потік трагічних новин в ЗМІ, рекламні листівки з інформацією про різні страшні захворювання. Причому розміщується реклама часом у найнесподіваніших місцях: про шкоду алкоголю - в ліфті, про небезпеку венеричних захворювань і контрацептиви - на дитячому майданчику або біля дитячого садка", - хвилюється народний депутат.

І під впливом подібної інформації підсвідомо у людини може розвиватися депресія, що в свою чергу може призводити до ослаблення організму, застерігає Василь Пазиняк. І щоб захистити українців, і особливо вагітних та дітей, "від думок про смерть, інвалідність та суїцид", потрібно розставити все по своїх місцях.

"Реклама про важливість дотримання правил дорожнього руху має знаходитися на територіях, прилеглих до доріг, про різні захворювання і контрацептиви - у медичних установах, про шкідливі властивості окремих товарів - на їхній упаковці", - пише народний депутат у пояснювальній записці до документа.

Експерти впевнені: якщо депутати приймуть подібний закон, він може звести до мінімуму діяльність благодійних фондів, що займаються профілактикою захворювань, що передаються статевим шляхом. Тому він не тільки марний, але й небезпечний.

"Як показує практика, будь-яке обмеження інформації про те, як людина може захистити себе від ВІЛ-інфекції або будь-якої інфекції, що передається статевим шляхом, негативно вплине на епідемію. Сподіваємося, що підхід буде розумним і дієвим", - додає директор з комунікації фонду Олени Пінчук "АнтиСНІД" Павло Пімінов.

На майбутнє

А Лілія Гриневич - також представник фракції "Батьківщина" - вирішила подумати про завтрашній день. Законопроектом 2164а вона запропонувала створити у Верховній Раді Комісію майбутнього.

Завдання перед Комісією поставлено більш ніж серйозне: допомагати депутатам у розгляді питань, пов'язаних з прогнозами і планами на майбутнє, визначати пріоритетні напрямки технологічного та інноваційного розвитку держави, опрацьовувати моделі майбутнього розвитку країни, аналізувати різні державні програми.

"Створення Комісії дасть можливість на базі прогнозно-аналітичних досліджень створити модель розвитку держави в майбутньому, визначити головні цілі та пріоритети досягнення основної мети, сформувати плани соціально-економічного розвитку України, які мають стати основним економічним і фінансовим документом країни", - написала Лілія Гриневич в пояснювальній записці до законопроекту.

І судячи з усього, колеги по парламенту її почули. Документ був зареєстрований у Верховній Раді 29 травня, а вже 19 червня його розглянули у сесійній залі. І це дивно саме по собі, враховуючи, що своєї черги станом на середину червня чекають майже тисяча інших законопроектів. Але на цьому "везіння" Лілії Гриневич закінчилося - народні депутати її ініціативу не підтримали.

"Я не знаю, що буде зі мною завтра. Про яку Комісію майбутнього ми можемо говорити? Кого в неї запрошувати? Магів і екстрасенсів?", - пояснила, чому не підтримала колегу по опозиції, представниця ВО "Свобода" Ірина Фаріон.

А тим часом, у Верховній Раді зареєстровано дійсно корисні та необхідні закони. Наприклад, про трансплантологію, профілактичні щеплення, законопроекти, що стосуються банківської діяльності. І подібні ініціативи чекають своєї черги місяцями: якщо вірити комуністові Адаму Мартинюку, тільки 400 законопроектів із 1299 зареєстрованих розглянуті в комітетах і готові до винесення на голосування в сесійній залі. Коли у депутатів "дійдуть руки" до інших - велике питання.

Анна Невмержицька, ТСН