Тимошенко, яка не знає Гройсмана?

 10 квітня у Вінниці із передвиборчим туром була Юлія Тимошенко. На запитання журналістів про її ставлення до вінницького екс-мера, а зараз віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який в новому Уряді є куратором реформи місцевого самоврядування, Тимошенко відповіла так: «Я не можу оцінити діяльність Гройсмана, бо ніколи з ним не працювала. Зараз він за квотним принципом працює в Уряді Яценюка». На уточнююче запитання «квота від кого?», сказала: «здається від УДАРУ...».

Цікаво, що на своїй останній прес-конференції із вінницькими ЗМІ сам Гройсман на запитання про чутки, що його запросили в Кабмін нібито по квоті Порошенка, відповів так:  «Не знаю про квотні посади. В Уряді я отримав пропозицію від прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. Ця пропозиція для мене була дуже швидкою. За останні роки що я працюю міським головою, мені щонайменше три рази пропонували роботу в міністерстві. Я відмовлявся з кількох причин. Головна причина – місто. Друга причина – я не вірив що для команд, які мене запрошували, була необхідність робити якісні зміни. Як би було все добре, економіка на злеті, можливо я б не прийняв цього рішення». Тут варто додати, що з грудня 2012-го по 28 лютого 2014 року сам Яценюк був головою фракції ВО «Батьківщина» у Верховній Раді України.

Наше видання, користуючись інформацією з відкритих джерел, вирішила відтворити у пам’яті хронологію подій Тимошенко VS Гройсман, з яким вона, за її словами, жодного разу не працювала. 

Зима 2007 року:

Тимошенко приїхала у Вінницю на «розбір польотів» серед своїх партійців-депутатів міської ради. На сайті «Обозревателя» http://obozrevatel.com/news/2007/2/14/156388.htm можна знайти подробиці того приїзду, коли, власне, і відбулось знайомство Леді Ю із мером Гройсманом. Вона тоді взяла участь у сесії міськради, де депутати одноголосно ухвалили ряд важливих рішень (про запровадження поіменного голосування у міськраді, про продаж ділянок несільськогосподарського призначення тільки через аукціони, так само – про оренду та продаж комунального майна, про створення комісії по перевірці тарифів на ЖКГ). Після чого Тимошенко з трибуни виголосила промову-подяку депутатам і окремо подякувала меру Гройсману: «В деяких містах мери очолюють тіньові схеми. Ви сьогодні створили ноу-хау в Україні, відкрили нові обрії для наповнення бюджету».

Ось фото з тієї сесії:

Березень 2009 року:

«Коммерсантъ Украина» пише, що Володимир Гройсман відмовився від посади віце-прем’єра в Уряді Тимошенко. «…в ходе отчетно-выборного собрания Ассоциации городов Украины премьер-министр Юлия Тимошенко предложила ассоциации выбрать "самого достойного" и внести его кандидатуру на пост вице-премьера по региональной политике и ЖКХ. Отметим, что такая должность в правительстве госпожи Тимошенко уже существовала – в 2005 году, когда лидер БЮТ в первый раз возглавила Кабинет министров, пост вице-премьера по региональной политике занимал нынешний заместитель главы секретариата президента Роман Безсмертный...», - пише видання http://www.myvin.com.ua/ru/news/zmi/2337.html.

Своє рішення Гройсман пояснив так: "Мои коллеги–главы городов предложили мою кандидатуру на эту должность, но я отказался в связи с тем, что не вижу возможности оставить город и винничан в такое непростое время". І додав: «Я считаю, что вопрос сотрудничества может быть успешным тогда, когда проблемы местного самоуправления возьмёт на попечение непосредственно премьер-министр. Потому, возможно, следует создать действенный механизм сотрудничества между премьером и исполнительной дирекцией Ассоциации городов».

Жовтень 2009 року:

Вже взимку 2010 року мали відбутись президентські вибори, де серед кандидатів  у президентське крісло була і Тимошенко. В кінці жовтня, як глава Уряду, вона знову побувала у Вінниці. Про цей візит можна знайти інформацію в матеріалі від газети «Місто»:

«…Вінниця стала кінцевим пунктом робочого візиту Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, а підписання «протоколу намірів» з трьома «китами» місцевої влади – завершальною крапкою перебування в області. Протокол намірів про підготовку Угоди щодо регіонального розвитку Вінницької області був підписаний увечері, після 19-ї години. А з самого ранку Юлія Тимошенко побувала у Гайсинському районі: їздила та ходила буряковими полями Олексія Порошенка і цехами Гайсинського цукрозаводу. Саме Герой України Порошенко-старший став першим, кого похвалила і чию роботу у цукровиробництві високо оцінила Юлія Тимошенко. Приємно «червоніли» й губернатор Олександр Домбровський, голова обласної Ради Григорій Заболотний та мер Вінниці Володимир Гройсман.

— Області пощастило з таким керівництвом,— висловилась про їх роботу Юлія Тимошенко. — Вінницька область на фоні інших областей виглядає найкраще і є флагманом формування політики у галузі сільського господарства. Я б хотіла подякувати керівництву області та міста за те, що у кризовий рік ви будуєте школи, відкриваєте дитсадочки. У вас прекрасна команда, адже і бюджет йде в режимі виконання і перевиконання. Влада Вінниччини – одна з найкращих в Україні, бо є консолідованою командою. Повірте, не багато є таких...

Не поскупилася на Вінниччині Прем’єр-міністр і на обіцянки. Першу дала жіночкам з села Кунка Гайсинського району, які емоційно розповіли, що молоковоз до села приїжджає раз на три тижні, а тимчасом молоко кисне. Прем’єрка пообіцяла подарувати їм нового молоковоза, як і вищі ціни на молоко, яке приймають від населення. Цукроварам Юлія Тимошенко пообіцяла дешевий газ, але навзамін дешевого цукру — по 3,5-3,7 грн. за кілограм. А також пільгові кредитні лінії і державні гарантії для закупівлі такої потужної техніки, як імпортні бурякозбиральні комбайни на полях Порошенка-старшого, які коштують до 350 тисяч доларів кожен. У Вінниці перед підписанням «протоколу намірів» Юлія Тимошенко поділилась планами:

— На 2010-й рік ми виходимо з пакетом фундаментальних реформ, перша з них – бюджетна. У розпорядження сіл і міст передамо 65% податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, 100% – податки за землю, забруднення навколишнього середовища і транспортний збір.

Основними пунктами підписаної угоди є співпраця Кабміну та Вінницької області у галузі енергобезпеки, стосунків Вінниччини з Молдовою, підтримка Вінницького аеропорту.

— Саме розв’язання питань розвитку територій – це потужний крок регіонального розвитку, — відзначив міський голова Володимир Гройсман. — Якщо більшість податків залишатимуться на місцях, то і людям тут буде комфортно жити. Уряд ухвалив ряд стратегічних рішень, за які виступала Асоціація міст України, за що я, як віце-голова Асоціації, дякую від імені міських голів.»

Травень 2010 року:

Цей був візит до Вінниці Тимошенко вже як «опального» політика (вже за кілька днів, 17 травня, її викличуть до генпрокуратури по відновленню кримінальної справи 2004 року, за якою Ю. Тимошенко інкримінували «спробу дачі хабара з метою звільнення її свекра»).

В основному місцева преса тоді про цей візит писала, що Леді Ю зустрічалась з представниками опозиційних партій і рухів Вінницької області з питань координації опозиційної діяльності. А от у популярній газеті «33 канал» тоді з’явилась стаття «Хто «тет-а-тет» зустрічався з Тимошенко у Вінниці? Тут її хотіли закидати яйцями «регіонали». Автор, зокрема, пише: «Після годинного гарячого спілкування з пресою Юлія Тимошенко у Вінниці перед відльотом до Івано-Франківська мала ще три зустрічі – з опозицією, своїми партійцями і одну приватну в центрі міста… З ким? Для багатьох це стало сенсацією, але на побачення з небажаною для багатьох гостею прийшов один молодий чоловік… Кажуть, це був останнім часом дуже обережний і дипломатичний мер обласного центру!

– Так, наша зустріч відбулась. У моєму кабінеті після закінчення офіційної програми візиту. Ініціатива зустрічі йшла від Юлії Володимирівни, – повідомив мер Вінниці. – Я подякував їй за нашу конструктивну співпрацю під час її роботи Прем’єром… Також ми обговорили систему виборів до органів місцевого самоврядування. Я ще раз підтвердив незмінність своєї позиції, що міський голова повинен представляти всю місцеву громаду, а не окрему політичну силу…».

Листопад 2010 року:

Тим не менше згідно із виборчим законодавством кандидати на посаду міських, селищних та сільських голів 2010-го мали висуватись від політичних партій. Гройсман разом зі своєю командою, щоб мати юридичні підстави брати участь у перегонах, тоді йшли на вибори міського голови та міськради від нікому не відомої «Совісті України». В результаті – Гройсман вдруге став мером з рекордною підтримкою вінничан (майже 78%), а кандидати в депутати з його команди отримали 33 мандати з 50-ти в міській раді.

Один з місцевих політологів Валентин Муханов так пояснив тоді результати виборів:

- Володимир Гройсман не ліз ні в які політичні скандали і не був задіяний в чорних справах. Опікується передусім комунальними проблемами, чистотою, освітою. Не засвітився і в земельному дерибані. І, головне, він не забруднився в політичній грі — не став на бік якоїсь серйозної партії. Хоча Тимошенко йому пропонувала посаду міністра житлово-комунального комплексу. І Партія регіонів бачила в своїх лавах, але він відмовив. Думаю, надалі будуть переговори з тими ж "Регіонами" про подальшу співпрацю.

Втім, яка показав час, співпраця була, але на рівні взаємовідносин між містом і державою, адже Вінниця не є окремо взятою одиницею. А от по «лінії партії» місцева влада Вінниці на чолі із Гройсманом продовжувала дратувати і партію влади, і опозицію своєю нейтральністю і небажанням з кимось об’єднуватись чи зливатись.

Це доводить і один з недавніх матеріалів видання «ДеПо.ua»: «Тимошенко боится Яценюка. Заявление ЮВТ о намерении оставить Яценюка премьером говорит о том, что она не уверена в его преданности». Автори аналітичної статті, до речі, теж багато уваги відводять саме питанню квот по призначеннях на державницькі посади. Є там і про Гройсмана: «…Иное дело вице-премьер Владимир Гройсман. Он был приглашен на эту должность с поста мэра Винницы, чтобы разгрести проблемы регионального развития, строительства и ЖКХ, и получил в управление соответствующее министерство. Его пригласил в правительство лично Арсений Яценюк, но Гройсман ничем ему за это не обязан — скорее, Арсений Петрович обязан Владимиру Борисовичу за его согласие. По словам самого Гройсмана, ему была обещана децентрализация власти, включая и бюджетную систему. Как министр он должен решать проблемы регионов, как вице-премьер — обеспечивать это деньгами. По сути, он сам себе куратор. При этом остается в одинаково хороших отношениях и с Тимошенко, и с Яценюком, и с Порошенко…»

ВИННИЦА.info