«Сьогоднішня Україна - точно як Кайдашева сім’я!» - резюмували після гастролей у Вінниці житомирські актори

29 трав. 2014 17:45

Культура
0

7

0
«Сьогоднішня Україна - точно як Кайдашева сім’я!» - резюмували після гастролей у Вінниці житомирські актори

 Гастролі Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги 28 травня у Вінниці зібрали аншлаг. Вінничани щосили аплодували акторам, а ті у свою чергу зізналися, що Вінниця - одне з їхніх улюблених міст, бо тут театр особливо люблять і розуміють.


Гастролі Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги 28 травня у Вінниці зібрали аншлаг. Вінничани щосили аплодували акторам, а ті у свою чергу зізналися, що Вінниця - одне з їхніх улюблених міст, бо тут театр особливо люблять і розуміють.

 

Зранку житомиряни розважали вінницьку малечу дитячою виставою «Троє поросят», а вечері запросили старшу публіку на трагікомедію «Кайдашева сім’я».

- Сьогоднішній вечір для мене точно не пройшов дарма! Я насміялася досхочу, згадала свою свекруху і вирішила багато у чому переосмислити наші родинні відносини - і все завдяки Житомирському театру, гастролі якого я намагаюся не пропускати. Мені близько те, як працюють ці актори. У 2012 році я довго не могла відійти від їх вистави «Украдене щастя». І цьогорічна «Кайдашева сім’я» мене теж не розчарувала. Разом із сусідами я щиро кричала акторам: «Браво!», - поділилася враженнями вінничанка Ганна Скрипник.

Свою любов до житомирського театру вінничани виражали не тільки по закінченні вистави, а й протягом усього дійства: багато аплодували і від душі сміялися. Комізм ситуації, описаний у знаменитій повісті Івана Нечуй-Левицького, знайомий багатьом родинам, тому в антракті глядачі із азартом пригадували комічні ситуації, які переживали у власному житті зі своїми свекрухами й невістками.

Окрім веселого й близького усім сюжету вистава порадувала українським колоритом. Актори грали у неймовірно красивих стилізованих полотняних костюмах, а окрім музичних «заставок» українських хітів типу «Я ніколи нікому тебе не віддам» Олександра Пономарьова, звучала жива музика. До Вінниці завітали вправні музики оркестру Житомирського театру, які, розташувавшись у службовій ложі, пригощали присутніх мелодіями зі знаменитих українських народних пісень.

 

А щоби вінницькі глядачі змогли відчути себе безпосередніми учасниками дійства, під час вистави актори з ними радились, як із членами волості, як поділити родинне майно, а тих, хто сидів у перших рядах, старий Кайдаш ще й водичкою від нечисті окропив. Відтак, до кінця вистави житомирські артисти стали вінничанам, ніби рідні.

З неабиякою теплотою після спектаклю говорили про глядачів і самі актори.

- Це прем’єрна наша вистава. У Житомирі ми її презентували лише у березні. А вперше за межами області показали саме у Вінниці, - розповідає, тримаючи у руках букет від шанувальників, виконавиця ролі молодшої невістки Мелашки Вікторія Карпінська. - Вінницький глядач мені дуже сподобався. Хотілося б сюди приїжджати ще не один раз!

- Вінниця разом із Рівним та Ужгородом входить у число найулюбленіших наших міст, - додає сценічний коханий акторки Сергій Артеменко. - У нас завжди відбувається взаємний обмін енергією між глядачами і акторами. Бо в нашому театрі усі працюють, виключно пропускаючи свої ролі через душу.

В житті актор, як і його Лаврін із «Кайдашевої сім’ї», готовий до останнього відстоювати кохану дівчину. А на сцені настільки звик до кінця залишатися чесним із глядачами, що навіть цілується зі своїми партнерками по-справжньому.

- Саме з таких деталей і складається вистава. І взагалі - хіба можна інакше? У одному епізоді ти - чесний, а в іншому - вибачайте?! Це якось не по-акторськи! - переконаний Сергій Артеменко.

Багатьом вінничанам Сергій Артеменко відомий за роллю Миколи у виставі «Украдене щастя», з якою житомиряни приїздили до Вінниці у 2012 році. І саме ця роль для актора улюблена. Бо найважча і найдраматичніша.

- Я люблю переборювати самого себе під час роботи над роллю, адже кожна з них дає змогу відкрити щось нове, - говорить актор. - Та й грати українську драматургію завжди приємно. Вона - наша, тож обов’язково повинна бути в репертуарах театрів.

 

Вікторія Карпінська у ролі Мелашки

 

Сергій Артеменко

Шукати свій підхід до кожної ролі звикла і статна красуня Світлана Ющенко, яка блискавично зіграла роль старшої невістки Мотрі. Хоча сварлива героїня - абсолютна протилежність акторці.

- Звісно, ми - різні. Я більш м’яка у житті, але, як кажуть колеги, теж із перцем, - сміється Світлана Ющенко. - Через цю розбіжність дана роль давалася мені складнувато, проте для цього я навчалася й обрала собі саме цю професію, аби перевтілюватися і приміряти на себе образ іншої людини. Це, до речі, дуже рятує від негараздів у особистому житті. Коли щось не ладиться поза сценою, ти приходиш у театр, поринаєш у чуже життя - і вже із приємною втомою повертаєшся до власного.

Зараз у Житомирі разом із іншими колегами акторка трудиться над новою прем’єрою - дитячою виставою «Кицин дім», яку із радістю пообіцяла зіграти у Вінниці під час наступних гастролей.

- Я дуже радію, що вінницький і житомирський театри дружать між собою. У нас склалися не суто робочі, а дійсно - дружні й дуже теплі відносини, - відмітила Світлана Ющенко. - Та й публіка у вас така ж тепла. Коли виступаєш на чужій сцені - це завжди додаткове хвилювання. І саме оплески глядачів допомагають його позбутися.

Найкращі спогади про Вінницю забрав із собою і актор-дебютант Андрій Глущук. У рідному Житомирі юнака знають перш за все, як талановитого вокаліста. Співаючи у естрадному та академічному жанрах, він навіть не думав, що колись з’являтиметься на сцені у ролі актора.

- Карпо у «Кайдашевій сім’ї» - моя перша велика головна роль. І зараз, зізнаюся, я відчуваю захоплення акторською справою, - поділився Андрій Глущук. - Мені імпонує, що у нашому театрі актори і члени балетної трупи універсальні: і грають,і  співають, і танцюють. Тож, може, і я буду вчитися акторській справі, аби гідно виступати у омріяних мною мюзиклах.

 

Світлана Ющенко у ролі Мотрі

 

 

Андрій Глущук

Головні ролі - Кайдаша і Кайдашихи - у виставі грають найдосвідченіші актори - Ольга та Микола Карповичі. Вже протягом п’яти років актори залюбки приїздять у Вінницю на гастролі, тому із впевненістю називають вінницьку публіку дуже вишуканою.

- Ми, актори, працюємо не за гроші, а - за аплодисменти.  І свій гонорар у Вінниці ми завжди отримуємо сповна, за що дуже вдячні, - говорить Ольга Карпович.

- А я так само щиро вчора аплодував вінницькому театру під час вистави «Майська ніч», яку вони повезли у Житомир, - додає Микола Карпович. - Також була повнісінька зала і шалені оплески.

Те, що приїхали у Вінницю саме з «Кайдашевою сім’єю», актори пояснюють тим, що дана вистава, як ніколи актуальна.

- Сьогоднішні події в Україні вражаюче перекликаються із родинними чварами Кайдашів, які ще бозна-коли описав Нечуй-Левицький. Хоча, звісно, такого навмисного співпадіння ніхто не планував. Виставу ми готували задовго до Майдану, - говорить заслужений артист України. - Будемо сподіватися, що нашу державу чекає те щасливе примирення, якому так радіють глядачі у кінці вистави. Дуже хочеться, аби і над Україною засяяла веселка миру, спокою і порозуміння.

Грати українську класику, зізнається акторське подружжя, їм напрочуд легко. І Микола, і Ольга родом із села, відтак, саме на своїх сільських спогадах будують образи персонажів.

- Так сталося, що Миколина мати рано померла, тому в мене свекрухи ніколи не було, - розповідає Ольга Карпович. - Проте село - це глибокий колодязь, де можна такі колоритні характери віднайти, такі стосунки побачити, що жоден письменник не вигадає! Тому я, готуючись до ролі Кайдашихи, перш за все, взяла відпустку і поїхала до мами в село, де надивилася на цих тіток-бабусів, кожну з яких потім відобразила у своєму образі. Адже насправді людські стосунки залишаються незмінними. Зараз купують машини, будують будинки, але сварки в родинах залишаються ті ж, які описав Нечуй-Левицький. І своєю роллю я більше за все хотіла показати, що все це неймовірно неправильно. Хотілося б, аби глядач задумався, що найважливіше у стосунках: хто над ким командує чи щось більше? Якщо мені це хоч раз вдалося, то - я щаслива.

Свою ж формулу сімейної ідилії Карповичі описують просто: «Завжди бути разом!» Вже 12 років актори майже нерозлучні, будучи разом і на роботі, і вдома. І саме це, зізнаються, їм допомагає уникати багатьох сварок.

- Ти просто завжди розумієш, що тебе чекає вдома і на роботі, - говорить Микола Карпович. - У нас і там, і там все спільне: і проблеми, і радості.

 

Заслужений артист України Микола Карпович у ролі Омелька Кайдаша

 

Ольга Карпович у ролі Марусі Кайдашихи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info

Частина фото - з сайту https://vk.com/zhitomirakademteatr.


0
0