Сьогодні жіноче свято - Великомучениці Варвари

Про свято Варвари існувало чимало переказів. Одні вважали, що Варвара була іудейкою, але згодом вихрестилася. Коли ж про це довідався батько – жорстокий язичник Діоскор, то виніс смертний присуд. Інші стверджували, що Варвара - магометанка, але зголосилася прийняти християнське віросповідання, тому батько примусив її товкти босоніж подрібнене скло.

Святу Варвару вважають покровителькою гірників усього світу та жінок. Саме тому в Україні День святої Варвари святкували лише жінки. На це свято дівчата готували вареники з маком чи сиром. З-поміж них обов'язково мали бути «пірхуни» – вареники, начинені борошном. Звареними варениками частуючи хлопців, уважно стежачи кому саме попаде «пірхун». Невдаху, який витяг такого вареника, довгий час дражнили «пірхуном».

Також у День святої Варвари дівчата ворожили на долю. В цей день вони йшли в сад, ламали гілку вишні та ставили її у воду. Якщо на Різдво гілочки зацвітали, то це віщувало шлюб цього року. Якщо ж ні – сидіти в дівках.

Свята великомучениця Варвара постраждала за віру в Христа в 306 році за часів царювання імператора Максиміана. За переказами, Варвара була дуже вродливою дочкою знатного і багатого Діоскора з фінікійського міста Іліополя. Він був язичником і оберігав доньку від впливу християн. Але серце Варвари шукало єдиного Бога.

Дізнавшись про те, що Варвара прийняла християнство, Діоскор жорстоко побив дочку, наказав ув`язнити її в тюрмі і морити голодом. Правитель міста Іліополя Мартіан, зворушений чудовою красою Варвари, закликав її відректися від Христа.

Після тривалих мук у в`язниці у нічному видінні Варварі явився Господь, підбадьорив її та зцілив рани. На другий день Варвара була піддана новим катуванням, дивлячись на які, одна жінка, Юліанія, що була свідком її страждань, оголосила себе християнкою. Її також повісили на дереві поряд з Варварою і піддали мукам, після чого обом дівчатам відсікли голови.

Того ж дня Діоскор і Мартіан були уражені блискавкою, яка спалила їх тіла дотла. У передсмертній молитві великомучениця Варвара просила Господа, щоб Він визволив усіх, хто звертається до неї за допомогою, від несподіваних бід, від наглої смерті без покаяння і посилав би їм свою благодать. Згідно з переказом, у відповідь вона почула голос з небес, який обіцяв виконати її прохання.

Мощі святої великомучениці Варвари в VI столітті були перенесені до Константинополя, а в XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комніна (1081–1118 рр.), княжна Варвара, одружуючись із руським князем Михайлом Ізяславовичем, привезла їх до Києва, де вони перебувають і донині – в соборі святого князя Володимира (Української православної церкви Київського патріархату).
ВІННИЦЯ.info