Сьогодні у вінничан розпочався Різдвяний піст

Від 28 листопада до 7 січня триватиме Різдвяний піст або Пилипівка. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.

Харчовий регламент цього посту не є суворим – протягом майже всього часу, за винятком кількох днів перед Різдвом, можна вживати рибу та рослинну олію. При цьому в жодному разі не можна зловживати алкоголем.

Звісно, харчові обмеження не стосуються тих, хто має певні потреби через стан здоров’я – вагітних, тих, хто годує немовля, літніх, хворих, тих, хто важко працює, та малих дітей. В усіх цих випадках варто вмикати здоровий глузд, і якщо немає можливості тримати фізичний піст, обмежувати себе в іншому – в розвагах та задоволеннях.

При цьому варто пам’ятати слова Іоанна Златоуста: «І молитва, і піст даремні для тебе, коли ти не прикрашений вірою, надією та любов’ю».

Зараз у багатьох джерелах можна знайти такий термін, як «сухоядіння». А також регламент постування, згідно з яким, нібито, сухоїдіння встановлене як обов’язкове у понеділок, вівторок та п’ятницю під час Пилипівки. Це варто пояснити окремо: справа в тому, що завжди в практичному житті православних вірян застосовувалися дві традиції: загальноприйнята для мирян та традиція східних пустельних монастирів. І ось термін «сухоядіння» стосується передусім саме чернечих обителей на Сході (Єгипет, Палестина).

При цьому сухоядіння зовсім не передбачає утримання від води або іншої рідини. Пити можна і треба. Просто під цим терміном мається на увазі меню, зі складу якого вилучені вино та олія. Натомість будь-який суп, каша та овочі – в тому числі й оброблені – вживати дозволяється. Але найголовніше те, що так зване «сухоїдіння» — як це вже зазначалося – режим харчування в монастирі. Так само, як і традиція постувати в понеділок – освячуючи постом Ангельський день (понеділок в православному тижні присвячено ангелам). Отже, так вчиняють досвідчені аскети – монахи. І цього не вимагається від мирян. Чому? Тому що в справжній православній традиції повинні бути здоровий глузд і помірність. Згадаймо либонь таку твердиню Православ’я, як знаменитий Соловецький монастир, в якому ченці під час Великого – тобто набагато суворішого – Посту вживали рибу, головне джерело енергії на холодній Півночі, де, на відміну від фруктово-овочевого розмаїття Сходу, раціон був завжди обмежений, а природні умови – набагато жорсткішими.

Висновок – робити все по розуму. Це не означає, що мирянину не можна застосовувати єгипетську чернечу практику постового харчування: багато наших благочестивих предків робили це з успіхом. Просто в цьому випадку варто взяти на це благословення в духівника (так само, як і у протилежному випадку – послаблення посту з якихось причин).

Та водночас не витрачати на це надто багато часу та уваги, пам’ятаючи: завдання посту полягає не в сортуванні харчів за ознакою «православної кошерності», а в здобутті незалежності від їжі з одночасним збереженням дарованого Богом тілесного храму нашої душі, пошкоджувати який ревністю не по розуму – гріх. Отже, з’їдена тарілка гречки з олією в п’ятницю або шматок риби в понеділок не будуть порушенням для мирянина. І навпаки, якщо до болю в животі об’їстися вареної картоплі навіть без олії – це буде, безумовно, порушенням посту.

Коли йдеться про вагітних, тих, хто вигодовує немовля, дітей, літніх та хворих – тут традиційний піст взагалі варто перевести в іншу площину, а саме – в утримування від зайвих розваг та більш зосереджену духовну працю: молитву за ближніх, щоденне читання Слова Божого, ретельний аналіз відповідності Євангельській Правді власних слів та вчинків.

І найголовніше – для всіх – обов’язково утримуватися від будь-якого прояву зла – чи то у думках, чи в словах, чи у вчинках!

ВИННИЦА.info