Син Порошенка відшукав на Вінниччині правнучку Тараса Шевченка

Тричі правнучка Тараса Шевченка Валентина Сушицька живе на Вінниччині у Ладижині. Про цей факт мало хто знає в області. У свої 77 – вона активна, оптимістична і сповненна життєвим оптимізмом. Про своє кобзареве коріння – розповідає охоче, але ніколи не хизується. Спілкується із молоддю, розповідає про свій рід. А ще пише вірші.

У шевченківські дні – Валентину Сушицьку традиційно запрошують на зустріч із молоддю, вітають із березневими святами та із задоволенням слухають і її власні вірші.

На цьогорічну таку зустріч завітав і депутат Вінницької обласної ради Олексій Порошенко, який теж привітам пані Валентину. У своєму привітанні він зазначив:

«Мені  сьогодні випала надзвичайно почесна та святкова місія: привітати Вас, Валентино Соловеївно, зі святом 8-го березня та  Шевченківськими днями. Я  сам глибоко ціную та  захоплююся  Великим Кобзарем, знаю його вірші, перечитую, тому  і поспілкуватися із його нащадками це велика честь для мене, адже це - частина великого роду України, це дотик до історії», - зазначив у своєму привітанні Олексій Порошенко.

Про рід Валентині Сушицькій є що розповісти. Вона праправнучка Кобзаря з роду Катерини Шевченко, сестри Тараса. Та вийшла заміж  за  Антона Красицького. А вже їхня  донька  Федора  народила  діда Валентини Соловеївни  - Мартина. Дивне по батькові  Валентина Соловеївна отримала від батька. В роду кажуть, що той і співав як соловей. Все це зібрано в документальній підбірці, яку протягом багатьох років збирали родичі. Тут – і генеалогічне дерево, і виписки із церковних книг і спогади багатьох відомих людей про батьків, дідів. Все це зберігається в сімейному архіві подружжя Сушицьких. Адже і чоловік Валентини Соловеївни – надійний супутник по життю, збирає архівні матеріали і гордиться своєю дружиною. Їм є що передати дітям і онукам. Адже із своїм чоловіком Борисом Петровичем разом вже 46 років. Виростили сина Едуарда,  тішаться онучкою Мілочкою.

- А як ви дізналися про своє рідство із Шевченко?

-   Ще з дитинства пам’ятаю, коли батько з матір’ю сперечалися, то найвагомішим аргументом завжди були його слова -  чого ти мене не слухаєшся, ти що, забула, якого я роду?...

- Всі документи, які сьогодні є в сімейному архіві, зібрані вами?

- Ні. По нашому роду іде Дмитро Красицький і він пішов в черкаські архіви, де у церковних книгах знайшов підтвердження. У попів питав і там записано, хто ми і якого роду. Ото ж і нам дали цей документ.

- А як потрапили до Ладижина?

- Бориса Петровича, мого чоловіка – перевели працювати на Ладижинську ТЕС. Я ж, як бойова подруга – за ним. Тут і пропрацювала на ферментному заводі. Взагалі – у нас чудове подружжя і дуже щаслива жінка.

Привітали Валентину Сушицьку із святами і місцеві студенти та учні школи, які влаштували для праправнучки Кобзаря святковий творчий вечір.

ВИННИЦА.info