Схеми обдурення вінничан, які погоджуються працювати фрілансерами

 На приватних сайтах оголошень про роботу можна знайти чимало пропозицій, де пропонують співпрацювати віддалено та виконувати роботу з персонального комп’ютера вдома. Шукають студентів, готових працювати копірайтерами, працівників для сайтів, які продають товари через Інтернет, пропонують віддалену роботу з написання рекламних пропозицій, людям з філологічною освітою замовляють статті та переклади... Проте не кожному працівнику, який працює з дому вдається отримати гроші за виконану роботу.

Які історії трапляються з вінничанами, готовими працювати віддалено та як домогтися повернення заробленого дізнавалися кореспонденти Вінниця.іnfo.

Максим з Гнівані працює у місцевій газеті. Щоб підзаробити та трохи змінити формат роботи, 22-річний журналіст знайшов у Інтернеті оголошення про віддалену співпрацю з редакцією сайту з Києва. Керівники ресурсу повідомили про майбутній гонорар та почали замовляти тексти. Юнак написав кілька статей, проте коли попросив гонорар – замовник відмовився спілкуватися.

«Я сам працюю журналістом. В «районці» зарплата бажає кращого, тому вирішив підзаробити. Зареєструвався на сайті фрілансу. Умова була – 90 гривень за тисячу знаків. Я понаписував матеріалів на понад тисячу гривень. Кілька разів особисто спілкувався по телефону. Хлопець взяв мій номер картки, «годував» обіцянками, що скине гроші. Та пройшло кілька тижнів, а тоді він перестав брати телефон… Кінець історії», – розповів Максим.  

Просте до виконання завдання для студентів знайшов у оголошеннях 16-ти річний вінничанин Євгеній. У так званому видавництві «Печать Пром». Його попросили набирати скановані тексти з книжки. Робота забирає трохи часу, проте гарантовано мала принести заробіток, але не склалося. Замість зарплати Євгена змусили ще й перерахувати його власні кошти на організацію-замовника.

«Менеджер, з яким я переписувався зник… Я хотів трошки підзаробити, щоб були вільні кошти, окрім стипендії. На сайті Trud.UA знайшов оголошення «Робота для студентів в Інтернеті». Умови були прості: замовник повинен був мені скинути проскановані сторінки з книжки, а я їх мав просто набрати в «Word», та відправити замовнику. Оплату обіцяли достойну та одразу після відправки мною виконаного матеріалу. За все ми домовлялися перепискою. Потім мені написали, що потрібно заплатити страховий внесок, що начебто я гарантую, що не зникну з їхньою інформацією. Внесок залежав від того, скільки сторінок я беру в роботу. Я вибрав для початку невеликий текст, і ризикнув заплатити. Сума начебто невелика, але для мене відчутна – 85 грн. Після моєї оплати менеджер, з яким я переписувався, зник, на мої повідомлення – жодної реакції…», – розповів Євгеній.

Студент зберіг копії листів переписки з псевдо-видавництвом. У них – обіцяні суми зарплати, а також «Страхові внески», які мав заплатити Євген – вони складають 10 відсотків від майбутнього заробітку.

Повернути зароблене молодим людям буде непросто – коментує ситуацію начальник Подільського управління департаменту кіберполіції Сергій Шестопалюк. Бо конфлікти між працівником та роботодавцем вирішують в межах цивільно-правових відносин, через суд. Розслідувати подібні справи чи шукати горе-роботодавців поліція може лише у випадку, якщо до них звернуться з дорученням судові органи.

«Це просто цивільно-правові відносини, які, поліція не розглядає. Цю ситуацію можна розглянути в суді, тоді суд нам надасть доручення, ми встановимо, цю особу визвуть, і тоді вже буде в суді розглядатись в межах цивільно-правових відносин.

Як показує практика, люди практично не звертаються до нас, вони просто розуміють, що це недоказуємо. Якби ви заключили якийсь хоча б Інтернет-договір з особою, що ви надаєте послуги у вигляді того-то, і та сторона зобов’язується зробити оплату, тоді це має якийсь сенс. А коли це на добровільних умовах – в принципі, тут немає навіть порушення», – каже Шестопалюк.

Щоб попри відсутність договорів з роботодавцем захистити свої гроші, представник кіберполіції рекомендує зберегти копії переписки в Інтернеті та надати їх до суду.

«Особа повинна звернутися до суду. З заявою щодо несплати коштів за надання нею послуг, вона як мінімум має надати хоча б скрін-шот переписки, де є чітка домовленість з даною особою. Хоча б. 99,9 відсотків так виходить, що ця людина (роботодавець – прим.) представляється без розшифрування якихось особистих даних. Але за допомогою, в межах чинного законодавства, у нас є можливість вираховувати таких людей. На сьогодні дуже прикро про це говорити, але це затягується по часу, оскільки немає ще чіткої взаємодії – вона є, але по часу вона затягується. Ми звертаємося до прокуратури з поданням, прокуратура розглядає, звертається до суду, суд дає нам тоді ухвалу, ми робимо дії по виявленню і встановленню ІР-адреси. І проводимо низку заходів стосовно встановлення даної особи. Процедура існує. Вона реальна, якщо є великі трати», – говорить представник кіберполіції.

Вінниця.іnfo