«Провідники між двома світами»: як у Вінниці медики лікують хворих на коронавірус

З початку пандемії коронавірусу в світі та Україні зокрема кардинально змінилося життя не лише звичайних громадян, але й лікарів. Особливо ‒ лікарів-інфекціоністів. Українським медикам швидкими темпами доводилося пристосовуватися до нових реалій, вивчати невідому хворобу та думати, як рятувати хворих в той час, коли навіть в Міністерстві охорони здоров’я не існувало єдиного протоколу лікування від нового вірусу. Вони і зараз ніби знаходяться в двох світах, які розділяють двері реанімаційної палати.

Про особливості роботи лікарів під час епідемії COVID-19 розповіла головний інфекціоніст Вінниччини Лариса Мороз в сюжеті «Українських сенсацій» від 2-го травня.

Жінка розповідає, що спочатку навіть лікарі не дуже серйозно поставилися до загрози коронавірусу в Україні. Їх ставлення змінив перший хворий на COVID.

На початку пандемії МОЗи різних країн не знали, як лікувати людей від досі невідомої хвороби, а вітчизняне міністерство взагалі на той час не затвердило єдиного протоколу лікування. Лариса Мороз знаходила своїх колег в різних країнах світу, аби знайти необхідну інформацію і скласти на її основі власний протокол лікування. В результаті, в Міністерстві охорони здоров’я України його затвердили, а згодом – масштабували на всю Україну.

«Десь після 15-го, мабуть, березня ми вже досить ретельно почали цією проблемою займатися. Зібрали практично всю інформацію, що тоді була. І вже десь 18-го березня ми вже зробили свій такий маленький, але не дуже досконалий, протокол. Ми там конкретно для лікарів прописали декілька параметрів, які відрізняють легкий, середній і важкий ступінь перебігу захворювання. І при кожному з цих ступенів яку терапію можна кожному з цих пацієнтів призначати. З дозами, з кратністю та тривалістю введення», ‒ розповідає головна інфекціоністка Вінницької області.

Журналістам показали реанімацію, де наразі знаходяться хворі на COVID. В них там ‒ ніби інший, паралельний світ. І лише доктори та медсестри – провідники між світом за дверима реанімаційної палати та світом, де опинилися хворі.

За товстим склом реанімації ті, хто наразі вже не дихають самостійно. Їх тут шестеро.

«Вік не має не має значення, є й молоді, і менше 55-ти років. Зараз там один без супутнього захворювання. Просто в нього ураження сильне легень», ‒ каже завідувач реанімаційного відділення. Чоловік ще не встиг висохнути від роботи в так званій «червоній зоні», в якій знаходяться інфіковані, адже кожен захід туди – ніби пробігти марафон під сонцем, настільки спекотно людини під кількома шарами захисного одягу.

«Стояла там поруч медсестричка, яка все мила, то вона сказала, що буквально за ці два тижні схудла на 8 кілограм, тому що, працюючи по 6-8 годин в такому костюмі, вона втрачає дуже багато рідини», ‒ додає Лариса Мороз.

Зараз в «червоній зоні» лікується також колега лікарки. Наразі в нього всі показники в нормі, завдяки вчасному лікування до ШВЛ не дійшло. Чоловіка готують до виписки.

«Отримав він специфічну терапію, той самий гідроксихлорохін, про який дуже багато говорили», ‒ зазначає лікарка.

«Вони (лікарі – ред.) займаються дуже-дуже важкою роботою. Хочу всіх закликати сидіти вдома. Не думайте, що це не станеться з вами», ‒ каже лікар, який одужав від COVID-19.

Втім, залишитися вдома варто було б і самій Ларисі Мороз. В неї було декілька запалень легень, і саме через легені вона входить в так звану групу ризику. Але жінка ізолювала себе не від хворих, а від здорових.

«Я лишилася в хаті одна. Для того, щоб, наприклад, не було в мене ніяких особливих контактів, батьки в мене вже третій тиждень на дачі. Решта родичів: сестра, племінниці ‒ на іншій дачі. Я ‒ одна», ‒ каже лікар-інфекціоніст.

Амуніція лікарів дуже залежить від спонсорської допомоги. І вона – значно простіша, аніж може здатися на перший погляд. На ногах ‒ звичайні гумові чобітки. Для дезінфекції використовують садові оприскувачі. Окрім того, за рахунок спонсорів лікарі отримали рукавички з Америки та 700 захисних костюмів.

За стінами лікарні розташована палатка. Її там поставили на випадок, якщо хвороба набиратиме обертів, й інфікованих буде надто багато.

«Якщо буде великий потік хворих, які приїжджатимуть самі, чи їх привозитимуть «швидкі», там знаходитиметься лікар. Ми знаходимося постійно в такому напруженому стані, стресі. Чекаємо, що може бути бути «вал». Може рванути десь. Тоді ми будемо працювати вахтовим класичним методом. І вже будемо, скажемо так, ночувати десь тут у відділенні, додому ходити не будемо. Щоб не заражувати і щоб не втрачати час», ‒ зазначає наостанок Лариса Мороз.

Нагадаємо, станом на 3 травня в області зафіксували 435 хворих на коронавірус. 146 ‒ одужали, 4 людини – померли. Останній летальний випадок зафіксували у Вінниці.

Вінниця.info, відео – «Українських сенсацій»