Продивус поділився з вінниччанками успіхом від Маргарити Січкар

Близько 500 вінницьких чоловіків у сонячний суботній день, 17 березня, залишилися без смачного обіду. Цього дня їхнім чарівним половинка було не до домашнього господарства – у Вінницю на запрошення Фонду Володимира Продивуса приїхала відома рестораторка Маргарита Січкар, яка провела для вінницьких жінок свій майстер-клас «Як стати успішною жінкою». До того ж багатьом під час цього дісталася авторська книжка «Щоденник успішної жінки».

Втім, вінницьким чоловікам не варто ображатись на своїх жінок, адже ті кілька годин, які вони привели у залі Вінницької філармонії «Плеяда» у компанії відомої рестораторки стануть кроком для їх самовдосконалення. Ну, а який би чоловік не хотів би мати біля себе успішну жінку?...

Маргарита Січкар уперше в Вінниці. Сюди її привіз Володимир Продивус, з яким вона познайомилася 10 років тому. Відомий вінницькій бізнесмен був відвідувачем ресторану Маргарити Січкар, де вони і познайомилися та подружилися. З тих пір Продивус регулярно підтримує благодійні ініціативи Січкар, один з яких буде реалізовано і на Вінниччині – це побудова Центру Іпотерапії, які вона вже почала реалізовувати.

- Я хочу відмітити, що багато хто з тих, хто йде у депутати або у владу, витрачають великі кошти, щоб пропіарити себе. Володя (Прудивус) пішов іншим шляхом. Він підтримав ідею, яка народилась спонтанно, й підтримав організацію майстер-класів, завдяки яким вінничанки могли б реалізуватись у житті, стати успішними. Таким чином народився цей проект - «Як стати успішною жінкою». Я думаю, що це не остання наша із ним співпраця, адже Володимир Продивус є дуже щедрим чоловіком, і він підтримує дуже багато благодійних та громадських ініціатив.

Що ж таке знає Маргарита Січкар, що на її тренінги збираються повні зали? Причому потрапити туди намагаються не тільки жінки, а й представники сильної статі. Про це дізнавалися перед майстер-класом вінницькі журналісти, а потім і вінничанки, які заполонили зал «Плеяди».

Мати трьох дітей і вже молода бабуся, власниця відомого ресторану «Тампопо» у самому центрі Києва, авторка книг, телеведуча, активний громадський діяч і автор унікальних благодійних проектів, дружина відомого українського футболіста Владислава Ващука – ось неповний перелік відомостей про Маргариту Січкар.

- Можу сказати, що необхідно правильно та грамотно розставляти акценти і розподіляти час таким чином, щоб з максимальною користю його використовувати. Як сказав один чоловік - «Живи - наче цей день останній, а плануй - наче все життя попереду». Я думаю, якщо людина не буде розмінюватися на пусте, а буде робити речі, які для нього найбільш цінні, то він буде все встигати, - розпочала свою розмову Маргарита Січкар, і додала - Я можу сказати, що я теж не відразу стала такою розумною - методом проб і помилок.

- Ви щаслива людина?

- Дуже! Я щаслива людина! Щоранку прокидаюся, їду в машині і кайфую, дивлюся у різні сторони, і думаю, яке ж це щастя.

- А що таке щастя?

- Людина не може бути щасливим дозовано, воно заповнює нас повністю. Ми ж не можемо бути щасливими десь тут, а ось тут вже немає. Коли щастя входить в нас, ми його повністю відчуваємо. Моє щастя кожен день спить зі мною поруч, і я на неї дивлюся сплячу і кайфую.

- У Вас була якась відправна точка, якісь події в житті, після яких Ви зрозуміли, чого від життя хочете і куди потрібно рухатися?

- Я ніколи не відступаю назад. Якщо я щось вирішила, і я впевнена в тому, що це правильно, я це роблю. Якщо не йде - то тут, звичайно, нічого не поробиш. Так, як у мене було з «Комунальної квартирою». Причому, я так любила цей ресторан, там була моя душа. Я пробувала дуже багато раз, а потім просто його закрила. Я вірю в те, що коли-небудь я його реанімую. Іноді потрібно відступити, щоб в майбутньому придбати. Взагалі, у мене в кабінеті висить картина «Птах Фенікс», мені її подарувала починаюча художниця Наташа Макєєва, в картині моє обличчя вставлено. Картина називається «Птах Фенікс Маргарита». Мене дуже часто обманювали партнери, але я все одно піднімалася, обтрушувалася і злітала далі. З кожним разом я стаю все сильніше, могутніше, і мене вже не так просто обдурити, я себе з усіх сторін страхую. Мій час на сьогодні стоїть дуже багато - це увагу моїх дітей, це мій бізнес, який вимагає контролю, це мої проекти.

- Ви зараз займаєтеся благодійним проектом – будівництвом Центрів іпотерапіі (лікування за допомогою коней). Звідки з’явилася така ідея?

- З кіньми мене пов\'язує давня історія - я дуже люблю коней, просто візуально, мене кінь завжди притягував. В 93-ому році я хотіла піти навчитися їздити на коні. Якщо ти сядеш на коня - тобі підкоритися світ. На той момент я почала вивчати ази верхової їзди - конкур. З’явилася тяга до коней, потім я дізналася, що таке іпотерапія, стала це питання поглиблено вивчати.

Коли я дізналася, наскільки ефективною є іпотерапія при лікуванні хворих дітей, мене ця тема захопила, я почала аналізувати, дивитися, що є подібного. Так і народилася ідея центру, у мене навіть в щоденнику намальований перший ескіз центру. Я хочу створити модель центру, який можна було б будувати в різних місцях України, особливо у великих містах, де відсоток дітей з ДЦП достатньої високий. Я зараз як першопроходець, і головне - це протоптати доріжку.

Працюючи над цим проектом я отримаю велике задоволення. Ти починаєш входити в раж, а раж - це що? Це воронка, в яку входить велика кількість енергії. Все дуже взаємопов\'язано. Коли ти робиш те, від чого ти кайфуєш, енергія сама до тебе починає притягатися. Чим більше ти віддаєш, тим більше ти отримуєш. А на кожну силу є своя протисила.

Для мене найбільший кайф - це нові проекти і нові люди, нові контакти, нові знання, мені це дає драйв і енергію. Мені хочеться щось робити. Я вже записалася на курси асистента-іппотерапевта, отримаю сертифікат, я хочу зсередини все зрозуміти. Плюс я регулярно займаюся верховою їздою - два-три рази на тиждень.

ВИННИЦА.info