Про долі людей, які були покалічені війною. Історики і волонтери створили базу даних про радянських військовополонених з Вінниччини

У Вінниці історики та волонтери презентували он-лайн базу даних про радянських військовополонених з України. Про людей, які воювали проти нацистів, але потрапивши в полон до ворога стали «неблагонадійними» і для своєї вітчизни (СРСР). Люди, які вижили в полоні німецьких нацистів потрапляли в ГУЛАГ, щоб «спокутувати» свою провину…

«Ці історія ніяким чином не висвітлювались. Люди про це мовчали в радянські часи і потім це замовчувалось. Але можливо є діти і внуки, які хочуть дізнатись долю своїх рідних. Ми звернулись до німецьких громадських організацій, які профінансували нам створення такої бази даних. На сайті Історії українців зробили базу даних», - говорить голова ГО «Автомайдан «Вінниччина» Таїса Гайда.

За словами Таїси Гайди цей проект про відновлення історичної справедливості. Росія століттями крала нашу історію, нашу культуру, присвоювала наших Героїв та наші перемоги совєти замовчували і витирали з нашої пам’яті. Саме такою забутою сторінкою є історія про долі радянських військовополонених.

Історикиня Тетяна Пастушенко розповіла про систему збору інформації.

«Проблема в тому що весь шлях від початку полону і до того моменту, як полонені, які вижили і потрапляли до шталагу, вони опинялись в «сірій зоні», де їх ніяким чином на облік не брали. Складно з’ясувати їх долю. Коли їх полонили на території України, поки вони не доправляться до шталагу або на територію Польщі чи Німеччини, їх долю не можна було з’ясувати.

На сьогодні в нас зберігся комплекс документів, які заводили на територіях стаціонарних таборів (шталагів) та картки які заповнювали самі військовополонені, де писали ім’я по батькові, родичів і де потрапили в полон. Також була лазаретна картка, картка про втечу або про смерть», - розповідає пані Тетяна, зазначаючи, що таких карток більше 80 тисяч по Україні.

По картках команда встановлювала дані про військовополонених. Адже жетони отримали приблизно половина полонених – ті хто був у стаціонарних таборах і вижив.

«В цій базі ми побачили долі людей, які були покалічені війною. Картка чоловіка, якому було 21 рік, який потрапив у полон в 1941 році. Його картка свідчить, що він тричі тікав з полону і потім картка переривається на тому, що він переданий з гестапо. Ми зайшли у вайбер групу села Малинівка, яке колись мало назву Гута і написали, «чи знаєте когось з його родичів?». Відповіла жінка. Виявляється цей молодий хлопець після війни вижив. Одружився. В нього народилось четверо дітей. Двоє його дітей досі живуть в Малинівці.

Картка 17-річного хлопця. Він потрапив у полон. На картці є його фото. Як виглядала людина, рідні можуть побачити на картці.

Дівчина з Калинівського району. Їй виповнилось 17 років, коли почалась війна і вона потрапила в полон. Вона була медсестрою. На її картці поряд з відміткою «відпущена з полону» написано, що в неї син – Сергій Тимошенко. Ми припустили, що дитина народилась в полоні і її відпустили.

Є близько 14 карток - це військові євреї. У всіх майже однакова доля з найбільшою вірогідністю – смерть. Ці картки відрізняються тим, що на картці, де адреса родина, у євреїв писали не лише населений пункт, а й вулицю та номер будинку. Картка єврея з Вінниці, який жив на вулиці Кармалюка, 45.

Картка професійного військового, який у 1938 році був засуджений як ворог народу. До 1940 року відбував покарання. Потім став військовим радянської армії. Ми знайшли інформацію, що він став перебіжчиком – охороняв табір. Цікаво, що на сайті «бессмертного полка» його хтось додав як червоноармійця, який героїчно воював під час війни. Але він був у поліції, яка охороняла табір», - розповідає Таїса Гайда.

«Одним з завдань Інституту національної пам’яті. Є відновлення пам’яті і вшанування пам’яті жертв війни і політичних репресій. Друга світова війна була найбільшою трагедією людства в 20 столітті і здавалось, такого не може повторитись у 21 столітті. Але бачимо що відбувається сьогодні в реаліях сучасної російської війни. Бачимо що всі ці фільтраційні табори, заведення справ, облікування людей. Їх вияв, чи їх таврування як вороги народу – сьогодні це все повторюється на окупованих територіях. Маємо розуміти що між нацистським режимом і совєтським не було великої різниці», - зазначив начальник центрального міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Богдан Галайко.

Родичі українських військовослужбовців, які під час Другої світової війни потрапили в полон, можуть знайти інформацію про своїх рідних на сайті https://archive.memory.org.ua/. На цьому сайті розміщена база даних на військовослужбовців (чоловіків і жінок) Червоної армії, родом із Вінницької області, які в роки Другої світової війни потрапили до німецького полону. Завдання цього проекту знайти і зафіксувати ім’я кожного полоненого з України.

Довідково про збір документів у проекті

База даних створена на основі німецьких та радянських документів реєстрації військовополонених. Основу німецьких документів становить «Персональна картка І», яка була двох видів: картки з табірної картотеки на в’язнів, які там перебували до кінця війни, та картки на загиблих, які, відсортовані за таборами, знаходились у Берліні у «Довідковій службі Вермахту з питань втрат особового складу та військовополонених» (Wehrmachtauskunftstelle für Kriegerverluste und Kriegsgefangene, WASt). Також серед документів є картки реєстрації військовополоненого або «зелена картка», лазаретна картка, повідомлення про смерть і повідомлення про втечу.

Основна маса документів на загиблих військовополонених з «Довідкової служби Вермахту WASt», знаходиться в Центральному архіві Міністерства оборони Російської Федерації (ЦAMO) в Подольську. До кінця 1990-х років ці документи вважали втраченими. Мало хто знав, що американські війська виявили цю картотеку в Майнінгені, куди в 1943 році було евакуйовано Довідкову службу Вермахту, і передали її Червоній армії в серпні 1945 року. Таким чином потрапили до СРСР і табірні картотеки, які вціліли. Звідси, з ЦAMO, німецькі документи на тих полонених, які вижили, передали в архіви НКВС за їх місцем народження. Так документи на жителів Вінницької області потрапили до місцевого архіву КДБ, а звідти до Державного архіву Вінницької області.

Радянські документи становлять матеріали фільтраційної перевірки колишніх військовополонених, яких узагальнено називали репатріанти, тобто громадяни, які поверталися на свою батьківщину. Це картки на репатріантів та фільтраційна справа, яка складається з опитувальних листків, анкет, протоколів допиту та інших особових документів.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info