«По іншу сторону кордону». Історія вінничанки, яка виїхала до Польщі

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад 2 мільйони українців виїхали до інших країн. Найчастіше обирають сусідню Польщу. Вінничанка Марія розповіла Вінниця.info як разом зі своєю 63-річною бабусею добиралися до Польщі та як їх там зустрічали.

Квитки на автобус до Польщі розкуповують за лічені години. Забронювати допомогли знайомі. Та спершу, з села на Вінниччині дівчина їхала до Хмельницького, де живе її бабуся. Вже тут виникли перші труднощі. Кількість рейсів на потяги та автобуси міжобласного сполучення значно зменшилися.

«Наші знайомі забронювали нам місце в автобусі до Польщі. Бажаючих дуже багато. Квитки розкуповують за лічені години. Я мала встигнути на той автобус. З сьомої години ранку виїхала з села до Вінниці. Проїжджали безліч блокпостів. На дорогах дуже багато автомобілів, тож часу це займає більше ніж зазвичай. З Вінниці в Хмельницький добиралася автобусом на який ледве встигла купити квитки. Рейсів потрібного напрямку на потяг не було. Дуже зраділа, що ми їхали по окремій полосі, а не стояли в чергах з приватними автівками. Однак, все одно приїхали пізніше визначеного часу більш ніж на годину. Водій розповідав що ті, хто стоять в чергах приїдуть на 5-6 годин пізніше нас», - розповідає Марія про дорогу з Вінниччини до Хмельницького.

На вокзалі у більшості на очах сльози. Чоловіки та рідні проводжають жінок з дітьми і не знають коли наступного разу зможуть їх обійняти. В автобусах з дітьми читають книги та грають в ігри щоб їх відволікти та заспокоїти.

«На вокзалі морально важка атмосфера. У всіх сльози. За мною сиділа маленька дівчинка, яка перших декілька годин безперервно плакала що хоче додому. В нашому автобусі було дуже багато дітей. Були і зовсім немовлята, які постійно плакали. А дітям дошкільного віку важко всидіти на місці. Ми майже не зупинялися, тож мами розважали своїх дітей як могли. І читали книги, і грали в ігри, і розповідали казки», - каже Марія про атмосферу в автобусі.

На українсько-польському кордоні в пункті пропуску «Рава-Руська» зосередилися великі черги з автомобілей, автобусів та людей. Добираються до кордону як власним транспортом чи евакуаційними автобусами, так і пішки. Чоловіки привозять своїх жінок та дітей, а потім повертаються назад. Чекати на перетин доводиться від 10 годин до кількох днів. Біля прикордонного пункту розгорнули намети, де волонтери пропонують гарячий чай, каву та їжу.

«Найважче, на кордоні. Ми там стояли понад 13 годин. Це ще не довго, адже інші стоять і добу, і навіть більше. Чоловіки підвозили жінок, і ті пішки з дітьми, сумками та навіть домашніми улюбленцями на руках йшли далі пішки до кордону. Стояли на холоді в чергах. В ту ніч, коли ми там стояли, була заметіль. В останні години, на кордоні, в багатьох вже закінчувалися запаси їжі та води. У мене було води на декілька ковтків і я не знала коли зможу її купити. Виручали волонтери, які розгорнули намети з гарячою їжею та чаєм», - розповідає вінничанка про обстановку на західному кордоні.

За словами Марії, для багатьох українців це вимушене чи тимчасове рішення. Дівчина поділилася з редакцією Вінниця.info своїми переживання та настроями українців, які їдуть до Польщі.

«Серед поля, на кордоні, я зрозуміла що жалкую що поїхала. Я відчувала що моє місце в Україні. Що треба там боротися, а мої обставини не були настільки важкими, щоб виїжджати. В будь-якому випадку, я приїхала до Польщі не щоб розважатися чи подорожувати. Я вже знаю, як буду допомагати Україні на відстані. А як переможемо, повернуся в Україну, якою б вона не була. Відновимо. Будемо створювати перспективи в Україні, а не шукати її деінде. Поспілкувавшись на кордоні з іншими, я зрозуміла що в багатьох схожі настрої. Що я не одна почуваюся винною залишивши свою країну. Українці повернуться, їм потрібна своя Батьківщина», - говорить Марія.

Як допомагають українцям в Польщі?

Після проходження митного контролю тих, хто прибув пішки, безкоштовні автобуси доправлять до потрібного міста. У 30 хвилинах їзди від кордону знаходиться пункт гуманітарної допомоги для біженців з України. Більше десятка волонтерів готові надати потрібну допомогу чи інформацію.

У наметах безкоштовно роздають гарячу їжу, каву та чай. Реєструють сім-карту польського мобільного оператора. Також, можна взяти потрібні ліки і речі. А для дітей – намет з безкоштовними іграшками.

Своїми враженнями від далекої дороги в іншу країну поділилася 63-річна бабуся Марії.

«Їду десь близько доби. Останній раз була за кордоном 44 роки тому. Вже й не думала, що ще вирушу в таку дорогу. Але маю проблеми зі здоров'ям, через які важко залишатися самій в умовах війни. Наприклад, постійно бігати в підвал коли повітряна тривога. Їду з внучкою до сина», - говорить пенсіонерка Віра.

Хмельничанка Наталія розповіла, як добиралася в Польщу з трьома дітьми та що планує робити далі.

«Їдемо з дітьми автобусом, так швидше та зручніше. Довго стояти довелося лиш на кордоні, де ми більше 10 годин чекали в черзі перетину. Доїдемо до Варшави, потім їдемо в Лодзь до знайомих, а звідти будемо добиратися в Німеччину. Там, нас вже чекають. Зупинилися щоб поїсти та перепочити. Поки стояли на кордоні, закінчилися запаси не лише їжі, а й води. Приємно, що нас тут так зустрічають, з бажанням допомогти та підтримати», - каже Наталія.

Її чотирнадцятирічна донька Ольга додає, що їм роздавали солодощі, фрукти, а також іграшки, які можна самим вибрати.

Такі місця можна зустріти практично у кожному місті Польщі. Здебільшого, біля залізничних станцій чи автовокзалів.

Окрім того, у більшості міст для українців безкоштовний проїзд у громадському транспорті.

«Знаю, що у Польщі починають скаржитися на недобросовісних українців, які не цінують допомоги яку тут надають. Але поляки все одно хочуть допомагати та роблять усе для цього можливе. На касах вокзалів поляки практично українською намагаються пояснити потрібну інформацію нашим біженцям. Всюди є інформаційні пункти. Проїзд в громадському транспорті та у поїздах по території Польщі для українців майже всюди безкоштовний. Також є місця де надають притулок та гуманітарну допомогу. Такий прояв турботи вражає», - каже Марія про ставлення до українців у Польщі.

Довідка:

Перебувати українці можуть в центрах біженців, якщо у них немає друзів чи родичів. Їм надається харчування, соціальні виплати та медична допомога.

Зазначимо, що Рада Євросоюзу ухвалила директиву про тимчасовий захист біженців з України, які втекли від російської агресії. Тимчасовий захист осіб, які втікають з України внаслідок війни, надається терміном на один рік. За ухваленим рішенням українці, отримують право на проживання, роботу у будь-якій державі ЄС, доступ до медичної допомоги та освіти для дітей.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info

Більше фото в каруселі: