Петро Порошенко: Вінниця – є зразком європейської України

Відомий український політик, державний діяч, меценат Петро Порошенко на день міста 8 вересня отримав відзнаку вінницького міського голови за значний внесок у розвиток Вінниці. Й не дивно, адже рік тому Вінниця прославилась на увесь світ дивовижним та неперевершеним фонтаном, встановленим у річці Південний Буг. Завдяки казковому водограю Вінниця вже стала центром відвідання та інтересу туристів з усього світу. Декілька тижнів тому Петро Порошенко відкрив на Вінниччині найпотужнішій об’єкт – нову кондитерську фабрику міжнародної корпорації ROSHEN тим самим зробивши Вінницю – солодкою столицею України та Східної Європи. Також цього року за сприяння Фонду Петро Порошенка відкрився найсучасніший в Україні діагностичний центр. Чим для Петра Олексійовича є Вінниця і чому він стільки уваги приділяє нам вінничанам?

- Цими вихідними Вінниця відсвяткувала день міста. Ви доклали немало зусиль, для того, щоб місто за останні роки кардинально змінило своє обличчя. Що для вас Вінниця?

- Якщо відповісти одним словом – то все. Це місто з яким я пов’язую майбутнє України і наше свято є яскравим тому підтвердженням. Кожна добра справа починається з молебна. Саме тому цього дня усе розпочалось зі служби Божої.

Наше місто стає європейським, фантастичним, цивілізаційним центром України. В мене особливе ставлення до вінничан і це триває вже багато, багато років. Вінничани своїм власним прикладом довели, що вміють працювати, вінничани вміють боротись за інтереси Вінниці і Вінниччини, вони і святкувати вміють як ніхто в Україні. В черговий раз на святі Дня міста вони це продемонстрували. Унікальна ситуація в нашому місті, коли громада і міський голова, громада і еліта тримаються разом і не сваряться чи сперечаються один з одним. Я б дуже хотів би, щоб добрі традиції, які панують у Вінниці, були розповсюджені на усю Україну. Нажаль, Україні не вистачає того, чого сьогодні добились у Вінниці – прозорості, чесності, відкритості, ефективності, і я думаю, що ми зробимо усе можливе, щоб позитивний досвід Вінниці панував в Україні.

- До дня народження Вінниці Ви зробили подарунок вінничанам – міську думу повернули місту. Наскільки складно було це зробити?

- З таким міським головою усе робити дуже легко. Із таким народом, такою громадою я переконаний, що сьогодні є усі можливості для відродження культурної спадщини.

Я хотів би подякувати ефективній співпраці міського голови Володимира Гройсмана, який підняв це питання і який не байдуже поставився до історії міста та Вінниччини. Величезну допомогу надав Микола Васильович Джига. Ми оформили відповідні документи і в останню середу серпня Уряд прийняв рішення про передачу будівлі колишньої думи в комунальну власність міста. Це означає, що територіальна громада володіє цією будівлею.

Сьогодні багато мешканців України навіть не уявляють скільки надзвичайно важливих, культурних, історичних подій пов’язано з Вінницею, будемо це вшановувати разом. А з огляду на те, що кількість туристів, які відвідують Вінницю зросла в три рази, то мільйони людей кожен рік будуть дізнаватись про красуню Вінницю більше. Адже знаю, що бути у Вінниці і не закохатися в неї – не можливо. Я цим пишаюсь.

- Які Ви бачите ще перспективи розвитку Вінниці?

- Безмежні. Тому, що головний здобуток Вінниці – це не чудові краєвиди, не надзвичайно ефективна влада, ні виробничі потужності – головний потенціал Вінниці – це люди. Вінниця є найбільш європейським містом держави, тому на мій погляд для того, щоб робити Україну європейською треба приїжджати і вчитися тут. Саме Вінниця – є зразком справжньої України, а вінничани здатні продемонструвати величезні досягнення на шляху відродження нашої держави.

- Петро Олексійович, як би Ви, як державний діяч, охарактеризували загалом соціально-політичний стан Вінниччини?

- Соціально-політична ситуація, яке є зараз - є визначальною для наступних років. Досягнення Вінниччини дають підстави пишатись тим, що ти є вінничанином. Але наша область – можливо, найбільш складна, тому що вона є однією з найбільших за кількістю сільського населення.

Цього року я вперше пішов у розріз родинним традиціям й 1 вересня не повів своїх дітей до школи, а приїхав на Вінниччину. Зробити це мене спонукав дуже зворушливий лист, який я отримав від батьків, учнів, які навчаються у школі в Сосонці Вінницького району. В першу чергу тому, що надзвичайно талановиті діти, професійний вчительський колектив працюють у школі, якій у 2013 році виповниться 100 років. Поруч знаходиться будівля «примара» й дивлячись на неї складається враження - щойно пройшла війна. Уявіть, що залишається у серці дитини, яка ходить у цю школу. Храм Божий, школа і батьківський дім – це те, що залишається у серці на усе життя. Хіба ми можемо дозволити, щоб у серці на все життя в цьогорічних 20 першокласників залишилась така будівля? Тому ми надзвичайно швидко відреагували - і 13 серпня Уряд прийняв рішення про виділення перших 1,5 млн грн. на розробку проектно-кошторисної документації комплексної глибинної реконструкції школи. Ми дітям показали зображення їх майбутньої школи на якому вони написали: «Це моя школа!» – це вже величезна відповідальність перед цими майбутніми громадянами України.

Ми домовились, що школа буде забезпечена інтерактивними дошками й іншими технологічними засобами, які дозволять дитині, яка закінчила сільську школу мати належний рівень освіти.

Ми також прийняли рішення, що в травні-червні 2013 року, коли учні складуть тести, то перші 5 вінничан, які отримають найкращі результати тестів, після того, як поступлять на навчання до вищих навчальних закладів будуть отримувати стипендію. Ми маємо намір саме таким чином спробувати захистити і підтримати обдарованих дітей.

- В продовж теми освіти, мови та розвитку України, як Ви бачите розвиток та вихід України з ситуації, яка влітку сколихнула усю українську спільноту – прийняття скандального закону про мови?

- Я спілкувався з видатною людиною, Лі Куан Ю - це людина, яка створила державу - Сінгапур.  Принципи на яких він створював державу: політичні партії, які піднімають питання розколу країни, питання віри, питання землі – конституційно забороняється. На перший погляд це виглядає не демократично, але в цьому і є демократія – бо ти, як політик, маєш піклуватись про долю людини і піклуватись про долю держави для того, щоб тримати її разом.

Мені серце рвало прийняття закону про мови, яке стало яблуком розбрату. Я не міг стояти осторонь і виступив рішуче проти цього законопроекту. В Уряді написав жорстку позицію щодо необхідності накладання вето на цей закон, адже він має не лише гуманітарні, не лише політичні, а й економічні наслідки.

Я переконаний – час збирати каміння. І наріжним стрижнем українського патріотизму української любові до Батьківщини має бути школа, мова, родина. Мені шкода, що сьогодні немає уроків «любові до Батьківщини», уроків шани України і українства, шани українського народу, шани української мови.

- Петро Олексійович, Ви підняли питання зменшення тиску силовиків на підприємців та скорочення перевірок. Що саме включає ця Ваша пропозиція?

- Нами були розроблені питання дерегуляції щодо позбавлення абсолютної більшості дозволів, ліцензій, необхідних нібито перевірок, які лише шкодять людині праці. Зараз я робитиму усе, щоб ці пропозиції прийняв Парламент. Більше того, цей законопроект поки що не вирішує питання захисту від силовиків і ми розробляємо ще одну принципову позицію, коли будь-яка перевірка має бути не частіше ніж на 2-3 роки. Я хочу виписати норми, які зможуть захистити людину праці від бюрократа.

Що робити бюрократу? Нехай іде працювати або працевлаштовується на виробництво, або створює робочі місця. В нас викривлена структура управління з якою я намагаюсь боротись.

Якщо ми цього не зробимо – Україна перестане бути конкурентоздатною державою. Світова конкуренція – це жорсткій ринок, світова криза – це час випробувань. Особисто я вірю в Україну, своєю власною працею доводжу, що Україна, Вінниччина сьогодні є зразком будівництва конкурентних відносин. Я хочу, щоб усі міста України були такими, як Вінниця, я хочу, щоб усі виробництва були, як ROSHEN, я хочу щоб усі виробничі команди, були б настільки відповідальними, настільки соціально захищеними, настільки прозорі, як команда ROSHEN. Коли я бачу в очах людей гордість за те, що ми створили – це є величезне щастя і за це я хочу подякувати вінничанам. Вірю, що з Вінниччини розпочнеться відродження України.

Олександра Адамович, для газети «RIA»