Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко про міфи щодо реформи шкільного харчування

З 1 січня 2022 року в українських школах перейшли на оновлене меню. Проте не всюди реформа запрацювала так, як планувалося. У школах її сприйняли на свій лад, а між батьками в соцмережах виникають дискусії. Щоб розвіяти хвилювання навколо цієї теми 4 лютого Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко провели пряму трансляцію на тему: «Міфи та реальність реформи системи шкільного харчування».

На початку онлайн-трансляції перша леді зазначила, що люди дуже голосно відгукнулися на реформу і є багато різних думок, тож запропонувала Євгену Клопотенку разом розглянути основі міфи які всіх турбують.

Перелік міфів та їх спростувань щодо реформи шкільного харчування.

За словами Олени Зеленської, найбільший міф, що цукор та сіль у школах тепер заборонені.

Реальність: Вони не заборонені повністю. Норми змінені та зменшені відповідно до стандартів ВООЗ, які діють у закладах освіти у всьому світі. Споживання солі має скоротитися з 7-9 грам до 1-1,5 грам, а цукру від 15-18 грам до 7,5 грам на один прийом їжі. Для цього діє перехідний період – кількість солі у шкільному раціоні зменшуватимуть поступово, протягом усього 2022 року, щоб вийти на рекомендований ВООЗ рівень лише у 2023-му. Але вже зараз звичайна сіль має бути замінена на йодовану.

«Весь світ веде боротьбу із надмірним вживанням солі та цукру. У нас дійсно є проблеми із здоров’ям дітей. 13% наших школярів мають зайву вагу, і можуть вирости з гіпертонією та іншими хворобами», - коментує Олена Зеленська.

Міф №2: Дітям не дають хліба.

Реальність: Це не так. Норму хліба зменшено: із 60-80 грам (два шматочки) до 30-50 грам (один шматочок) на один прийом їжі.

До того ж звичний білий хліб тепер рекомендовано замінювати на цільнозернові вироби з високим вмістом клітковини та з додаванням висівок, насіння. Це сприяє засвоєнню їжі й травленню. І знову-таки рекомендовано ВООЗ.

Міф №3: У школах немає обладнання для приготування страв з нового меню.

Реальність: Здорове харчування залежить здебільшого не від обладнання, а від дотримання нормативів та відповідальності. Адже технологічні процеси приготування страв (варіння у воді та на пару, тушкування, запікання) не змінилися, за винятком смажених страв - їх тепер стало менше в меню.

Крім того, кухарі мають законодавчо закріплену можливість розробляти власні страви, які їм зручно й звично готувати на наявному обладнанні, але з урахуванням вимог.

У 2020 році розпочалася реалізація програми з модернізації харчоблоків шкіл, ремонту та переобладнання шкільних їдалень. На 2022 рік у держбюджеті закладено 15 мільярда гривень саме на комплексну модернізацію харчоблоків у всіх областях.

Міф №4: «Меню Клопотенка» - обов’язкове для всіх.

Реальність: Обов'язкового «меню Клопотенка» не існує. Команда Євгена Клопотенка розробила технологічну документацію для страв, щоб полегшити школам впровадження нових норм, розроблених МОЗ.

А меню кожен заклад чи громада можуть створити самостійно. Головне - щоб у ньому були дотримані нові нормативи здорового харчування (пропорції солі, цукру, збільшення кількості овочів та фруктів тощо).

Міф №5: Кухарі не вміють готувати «як у ресторанах».

Реальність: Школи й садочки - заклади освіти, а не громадського харчування, і готувати, «як у ресторані», тут не вимагають!

Але не треба применшувати навичок кухарів: у шкільних їдальнях працюють фахівці своєї справи і, як професіонали, мають швидко опанувати нові стандарти. Вони доступно описані у техкартах, що пройшли санепідекспертизу та схвалені для використання. До того ж, щоб допомогти кухарям, протягом 2022 року для них організовуватимуть інтенсивне навчання.

Міф №6: Готувати за новим меню – дорого.

Реальність: Нові норми харчування не змінюють вартості меню принципово. Проте слід зазначити, що ціни на продукти харчування в Україні зросли, і страви у 2021-2022 навчальному році не можуть коштувати так само, як у 2020-2021-му. Крім того, збільшилася мінімальна заробітна платня та ціни на енергоносії, що також впливає на вартість порції харчування.

За новими нормами збільшилася кількість м'яса, овочів, фруктів, водночас зменшилася кількість цукру, хліба, картоплі, вершкового масла. Взагалі заборонені кондитерські вироби, ковбаси, сосиски, м'ясні, рибні та плодоовочеві консерви. Таким чином відбувається перерозподіл коштів: не купуючи, наприклад, стільки цукру, як раніше, можна придбати більше овочів.

Міф №7: У часи пандемії батьки не можуть контролювати, що діти їдять у школах і садочках.

Реальність: Попри те, що, згідно з карантинними вимогами, допуск батьків до школи, а тим паче в їдальню, обмежується, у батьків все одно є право контролювати харчування та інші процеси у закладах освіти.

Закон України «Про повну загальну середню освіту» передбачає право на батьківське самоврядування для громадського контролю над процесами у школі. Тож, батьки, висувайте свого уповноваженого представника та контролюйте харчування!

Міф №8: У меню додали спеції, а вони шкідливі для дітей.

Реальність: Раніше всі спеції про всяк випадок справді не використовували, бо вважали, що в частини дітей може бути алергія на них. Тепер ці речовини добре вивчені!

У шкільне меню додані такі безпечні спеції, як: насіння гарбуза, насіння соняшнику, насіння кунжуту, карі, кмин, зіра, куркума, імбир сушений, корінь хрону, гірчиця, перець чорний мелений, паприка мелена, ореганотсухий, мускатний горіх мелений, часник сухий, гвоздика, коріандр мелений,лавровий лист, перець духмяний, кориця мелена, зелень сушена, насіння фенхелю, м'ята сушена, аніс (бодян), хмелі-сунелі.

При зменшенні кількості солі та цукру спеції зроблять смак страв більш різноманітним. Але їх використання також не є обов'язковим і залишається на розсуд кухарів.

Міф №9: Хороші страви можна готувати лише з хороших продуктів, а їх немає (не закуповують).

Реальність: На жаль, справді трапляються випадки, коли через неякісну підготовку та проведення процедур закупівлі в закладах освіти з'являються неякісні продукти харчування. Це відбувається через:

• недостатній досвід у публічних закупівлях;
• неналежну підготовку умов договору (не прописана відповідальність за неякісну продукцію);
• невиконання умов договорів постачальниками;
• недостатню кількість постачальників продуктів у регіоні;
• відсутність у документації чітких вимог і критеріїв до того, що закуповується.

Щоб унеможливити такі випадки в майбутньому, Мінекономіки розробило примірну тендерну документацію на закупівлю послуг харчування та кейтерингу.

Міф №10: У дитячих садочках також використовують «меню Клопотенка».

Реальність: Для садочків Євген Клопотенко та його команда меню не розробляли. Нині, дитячі садки та ясла можуть використовувати меню, рекомендоване МОЗ, над яким працювала спеціальна робоча група, зокрема й представники самих садочків.

Закладам і громадам пропонують підготувати своє, як це зробили в багатьох областях. Головне, щоб у меню були дотримані нові стандарти якості та пропорції продуктів для дитячого харчування, як вимагають норми і Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та

відпочинку.

Міф №11:У садочках заборонили готувати молочні каші

Реальність: Молочні каші, молочні супи ніхто не забороняв. Просто в рекомендованому МОЗ меню для садочків на осінній період таких страв стало менше, ніж раніше. Натомість молочні продукти урізноманітнили йогуртом, 2,5% кефіром, кисломолочним та твердим сиром, сметаною – щоб страви не повторювалися.

Дізнатися більше про реформу та здорове харчування від провідних спеціалістів можна на новій платформі «Знаїмо».

Нагадаємо, Вінниця.info дізнавалась про меню у вінницьких школах: що там готують, що кажуть кухарі та чи смачно самим дітям.

Також, раніше ми повідомляли, що у Вінницьких дитсадках зросла вартість харчування, а в школах батьки самостійно обирають меню і вартість.

Новини в зручному форматі в нашому Telegram-каналі – https://t.me/vinnitsa_info

Вінниця.info