Олександр Рекута:У Вінниці потрібно в продовження вулиці Фрунзе побудувати міст через залізницю, біля хімічного заводу

Два місяці тому Вінниця нарешті отримала головного архітектора. На посаду, яка залишалася вакантною більше року, повернувся Олександр Рекута — головний архітектор міста періоду 1995-2002 років. Тепер, десять років потому, Олександр Сергійович заново обживається в будинку на Пушкіна, 38.

Нові функції

- Наскільки обов'язки головного архітектора сьогодні відрізняються від формату десятирічної давнини?

- Зараз поле роботи головного архітектора має дещо інший характер. Стало менше обов'язків бюрократичного характеру. Фактично посада головного архітектора стала більш творчою, і це, напевно, було одним із чинників, який визначив мою позицію щодо повернення на посаду.

Вас довго вмовляли повернутися?

- Ці розмови йшли давно, але на той час були інші обставини. Зараз є дуже попередньо окреслена сфера діяльності для роботи творчої команди по розробці містобудівних проектів, програм загальноміського і локального значень, креативних проектів по окремих ділянках і міському середовищу загалом.

- Ваше перше рішення на посаді?

- Одним з перших організаційних кроків було рішення про створення архітектурно-містобудівної ради. Зараз інформація про це розсилається архітекторам та іншим членам ради, і думаю, незабаром, уже в першій половині листопада, ми проведемо перше засідання. Збиратися будемо не просто щоб побачити один одного, а заради обговорення тих питань, які стоятимуть на порядку денному.

Перше питання, яке ми розглянемо - внесення змін до генерального плану розвитку м. Вінниці.

Думаю, до цього моменту «підіспіють» ще кілька проектів. Наприклад, це детальний план Університетської міжрегіональної клініки на Лісопарку, поруч з молитовним будинком на Максимовича. Кабмін у минулому році надав дозвіл на розробку проекту землеустрою на площі 6,8 гектара. Правда, на даний час, формально ця територія поки що відноситься до меж Якушинецької сільради, хоча по суті є інфраструктурною складовою міста.

Також, думаю, на засідання ради ми винесемо питання про реконструкцію з добудовою кінотеатру «Мир».

- Конфлікт архітекторів з мерією з приводу конкурсу на кращу ідею розвитку Центрального парку сьогодні вичерпаний?

- Наскільки я знаю, ні. Але я не брав участі у розвитку цієї спірної ситуації, тому і коментувати фактично нічого. І надалі планую займатися винятково професійними задачами і дискутувати з колегами тільки у цій сфері.

Плани, вулиці, парки і площі

- На яких питаннях плануєте сконцентрувати роботу?

- Сьогодні потрібно напрацювати ідеї щодо реорганізації суспільного простору з рівноправними можливостями доступу і отримання послуг, і як перша черга, формування вуличного середовища. Вулиця - це той комунікаційний елемент, який об'єднує усі групи населення. Це артерії міського організму. Тому перед владою стоїть непроста задача організувати цей простір таким чином, щоб в ньому було комфортно пішоходам, автомобілістам, велосипедистам. Щоб на вулиці був оптимально організований рух транспорту, було достатньо місць для паркування, велодорожіки, пішохідні переходи, лавочки, зелені зони, щоб вулиці були добре освітленими і мали своє обличчя. В цілому мова іде про те, щоб зробити вулицю комфортною для усіх.

- З яких вулиць почнуться перевтілення, як розставлятимуться пріоритети?

- Теоретично, ми могли почати, наприклад, з Соборної. Але, це надзвичайно відповідальна і одночасно дуже складна вулиця. Тому, я думаю, ми розпочнемо втілювати концепцію вуличного простору з простіших територій. Наприклад, візьмемо дві-чотири рядові вулиці і на них відпрацюємо алгоритм роботи і підходи до реалізації цієї концепції.

- Яким ви бачите стиль Вінниці?

- Складне запитання. Особисто я не прихильник ситуації, коли, наприклад, у нас в історичній зоні усі будівлі, які споруджуються, мають десь перегукуватися з стилем початку 20 століття. На мою думку, це неправильний підхід. Ми повинні творити сучасну архітектуру, а не займатися плагіатом і псевдо-архітектурою, але таке проектування потребує граничної точності. Мистецтво архітектора полягає в тому, щоб створюючи сучасний об'єкт, зуміти гармонійно вписати його в існуючий ансамбль, не допускаючи дисонансності в забудові.

- Коли нарешті у нормальному розмірі оприлюднять генплан на сайті мерії. Чи це взагалі можливо?

- На мою думку - так. Але, на жаль, гриф «для службового користування» накладає на документ компанія-розробник. Тобто ми уже отримуємо документ з відповідною позначкою. За таких умов ми не можемо оприлюднити, наприклад, на сайті мерії документ в нормальному — читабельному розмірі. Хоча, як на мене, там немає нічого секретного. Щоб вирішити цю проблему, треба замовити основне креслення генплану без деяких даних, наприклад, умовних позначень, координат і мереж. При наявності фінансування — це б вирішило проблему відкритого доступу.

- Навіщо зараз вносяться зміни до генплану, адже він був затверджений п'ять років тому?

- Зміни до генерального плану пов'язані з потребою актуалізації багатьох позицій містобудівного розвитку. Мова йде про те, що ми маємо відобразити в генплані ті зміни, які сталися з 2007 року.

Наприклад, у нас є промислові майданчики, які тепер мають громадське призначення, Це території Заводу тракторних агрегатів, Електротехнічного, військового містечка на Червоноармійській, де активно будується житло, тощо.

По деяких територіях ми закладаємо можливості їх трансформації. Це так звані зони «реабілітації». Зокрема, такий статус отримують території заводу «Маяк», Хімпрому, заводу «Керамік», АТП, цегельного і консервного заводів. Тобто мова йде про ті об'єкти, де уже відбувається певні зміни, або де ми знаємо, що вони можуть відбутися. Тому ми надаємо їм такий спеціальний статус, щоб потім не довелось ще раз вносити зміни в генплан.

Ну і головне кардинальне рішення цього проекту – досить амбітний намір по зміні межі міста, яку заплановано встановити по окружній дорозі.

- Місту потрібен анонсований іподром, передбачений генпланом?

- Давайте говорити простіше. Наприклад, не іподром - а територія громадського призначення. А з якою саме функцією: спортивною, навчальною, чи якоюсь іншою – покаже майбутнє. На сьогодні це неважливо. Головне, що ми визначаємо цю зону вздовж об’їзної дороги не як промислову. А буде тут іподром, чи автодром, чи стадіон, поки що невідомо.

- Наскільки реально побудувати передбачені цим і попередніми генпланами нові мостові переходи і транспорті розв'язки?

- Це дуже складно. В першу чергу завдання впирається у фінансовий бік питання. Але все одно ми маємо закласти цю перспективу в генплані. Як відомо, мова йде про побудову мосту через Буг біля Скалецького, дворівневу розв'язку на перетині Максимовича і Хмельницького шосе, реконструкцію Ботанічної з побудовою мосту через Буг, і далі по Гонти з подальшим мостовим переходом через залізницю. Їх, до речі, буде два. Один буде в районі вулиці Фрунзе.

- Виходить, що Замостя з'єднають з Тяжиловом?

- Так, я сказав би, що це наш єдиний шанс ощасливити Тяжилів трамваєм. Для цього потрібно в продовження вулиці Фрунзе, побудувати міст через залізницю, біля хімічного заводу з виходом на вулицю Ватутіна з іншого боку. Якщо ми побудуємо цей перехід, то пустити трамвай на Тяжилів буде дуже реально.

- Яке майбутнє площі перед кінотеатром «Росія»?

- Ця територія, яка не обмежується тільки реконструкцією кінотеатру в кіноконцертний зал, а потребує комплексного підходу. На мій погляд, тут сам Бог велів передбачити зону підземної урбанізації, з паркінгом. Думаю, в перспективі поруч з існуючою будівлею у нас «виросте» готель.

Також існує проект, який передбачає встановлення тут пам'ятника Івана Богуну і організацію музею Козацької слави, який розташується на підземному рівні.

Реконструкція площі має завершитися влаштуванням транспортної розв'язки біля Центрального мосту, це передбачено генпланом. Цю розв'язку потрібно робити у двох рівнях. Звісно, це питання не одного дня, але закласти це на перспективу - ми зобов'язані, з тим щоб це все-таки реалізувати, якщо не сьогодні, то в майбутньому.

Довідка

До свого повторного призначення головним архітектором міста Олександр Рекута очолював Вінницьку філію інституту «НДІпроектреконструкція», паралельно він був радником міського голови з питань архітектури.

Олександр Рекута являється автором проектів реконструкції майдану Незалежності, площі Театральної, скверів Козицького та Пирогова, реконструкції будівлі судмедекспертизи на Гліба Успенського, фабрики «Вінничанка», поки що нереалізованих проектів забудови та благоустрою півострова Бригантина, школи в мікрорайоні П'ятничани та фонтанної площі в Центральному парку. Також він був науковим керівником реставрації Єзуїтського монастиря – нинішнього обласного архіву, комплексу пам’яток архітектури «Сокілецький млин» та інших.

На даний час Олександр Рекута продовжує займатися творчою роботою і паралельно готується до захисту дисертації.

Ольга Литвенюк, газета RIA