Невидима армія Юлії Тимошенко воює на невидимому фронті

 Ти бандерівців бачиш? Ні. А вони є!
А зелених чоловічків бачиш? Так. А їх немає.

Невпинно наближається кульмінація і розв’язка президентської гонки. Незважаючи на те, що Порошенко пішов у відрив майже на 30% від найближчого конкурента, Юлія Тимошенко не полишає спроб наздогнати лідера перегонів.

В арсеналі Юлії Тимошенко в боротьбі проти Порошенка вже використано багато методів і інструментів технологічної боротьбі. Але більшість з них не принесли користі штабу Юлії Тимошенко, а, як свідчать останні рейтинги, навіть нашкодили.

Отже, єдиний штаб, який розповсюджує негативну агітаційну продукцію проти конкурентів, – штаб Тимошенко. Весь шквал негативу спрямований на Порошенка. Це і незрозумілі газети, які, не криючись, поширюють просто в агітаційних наметах; листівки і навіть «політичні розмальовки» для дітей. Там всі погані, крім, звісно, Юлії Тимошенко. "На передовій" президентської війни - чисельні віртуальні пабліки в соцмережах, і ціла армія «юлеботів», яка коментує всі новини на сайтах – «так, як треба». Це хоч і віртуальний загін Тимошенко, але існуючий. Отже «боротьбу» віртуальних бійців, принаймні, видно.

Технічні кандидати. Ні для кого не є таємницею, що на цих виборах є певна кількість технічних кандидатів, функція яких зводиться до можливості завести у виборчі комісії своїх представників та, за можливістю, критикувати опонентів, саме тих, яких вигідно замовнику. І якщо з першим у Тимошенко поки що склалось, то з другим - важче. До технічних кандидатів Тимошенко небезпідставно зараховували Зоряна Шкіряка (який заявив про зняття кандидатури) та Миколу Маломужа. Саме від цих кандидатів подано пропозиції щодо включення членів комісій до всіх ДВК. Готували документи на членів комісій партійні структури «Батьківщини» в регіонах. Так, наприклад, у Вінницькій області довіреною особою Маломужа став Януарій Шостак, активно-скандальний бютівець, очільник районного осередку «Батьківщини» в області, який на парламентських виборах не випускав з рук гучномовця, їздив агітувати на БТРі , а не так давно намагася зірвати представлення нового губернатора.

Щодо критики, тут важче. Великий подив викликала відверта критика на адресу Петра Порошенка від самої кандидатки в прямих ефірах, брифінгах тощо. І справа тут не в самій критиці, а в тому,що зазвичай такі меседжі озвучують інші люди, щоб сам кандидат не викликав зворотної негативної реакції виборців на свою адресу. Такі заяви мали б озвучувати або керівники штабів на місцях, або ті ж технічні кандидати на всеукраїнському рівні. Але вже очевидно, що навіть соратники Тимошенко не вірять в її перемогу, тому зі зрозумілих причин, не хочуть псувати відносини з людьми майбутнього Президента на місцях, і з самим кандидатом в центрі. Останній приклад зневіри – публічне зняття з перегонів на національних дебатах Зоряна Шкіряка, який був основним технічним кандидатом від Тимошенко.

Патріотична телереклама і віртуальний рух опору. Спочатку піарники Тимошенко розраховували набрати відсотків на відмові від телереклами, мовляв, зекономлені кошти будуть направлені на потреби Армії. До цього й закликали всіх кандидатів, але самі ж цього заклику не дотримались. І ось вже цілий місяць йде передвиборчий ролик по всіх телеканалах країни, у всіх можливих шпаринах телевізійної реклами. Основна теза – створення Руху Опору агресору із закликом вступати всіх бажаючих в таку собі партійну армію.

Отже Юлія Тимошенко стверджує – «вже понад п’ять тисяч чоловік вступили в Рух Опору і вже діють». Логічне питання – де ці п’ять тисяч чоловік і де саме і в який спосіб діють – воюють? Так, приміром, батальйон Коломойського «Днепр» з набагато меншою чисельністю, але видно і зрозуміло - де він і що робить, і в який спосіб воює з диверсантами та сепаратистами. Також цілком реальні й інші регіональні батальйони. А от віртуальна армія Тимошенко поки що існує тільки в телевізорі. Інакше ми б кожного дня бачили, чули й читали про діяльність цього військового формування, і це б стало візитівкою кампанії Тимошенко.

Але, на жаль, складається враження, що кандидат цинічно використовує агресію Путіна, бажаючи грати на патріотичності українців, для накопичення рейтингу. От і маємо: віртуальна армія «юлеботів»- реальність, а реальна армія Руху Опору - передвиборча віртуальність.

Микола Філонов, для ВИННИЦА.info