Навіщо вінничан штовхають на масову скупку валюти?

Останнім часом багато ЗМІ переповнені прогнозами експертів і аналітиків про те, що буде з курсом гривні до кінця року. Всі вони зводяться до одного - національна валюта девальвує.

Деякі навіть припускають, що після парламентських виборів долар може «підстрибнути» мало не вдвічі - до 15 гривень за «зелений». Але при цьому звучить маленька обмовка - такого подорожчання валюти можна очікувати тільки, якщо вибори спровокують новий Майдан.

А якщо не буде Майдану, і вибори стануть черговим змовою політиків, які після роздачі чергової порції соціальних ініціатив спокійно поділять місця в парламенті? Хто вирішив, що нардепи, ці революціонери від народу, хочуть нового Майдану, вони, швидше, бажають комфортно всістися в теплі міністерські крісла. Та й чому Майдан може привести до різкого стрибка долара. «Помаранчеві» події показали, що «зелений» виключно на «революційних дріжджах» не зростає. Для валютних коливань потрібні куди більш специфічні і набагато менш помітні пересічному громадянину фактори, ніж хвилювання в суспільстві. На курс більш сильний тиск чинить криза на економічному просторі. І як тоді накажете розуміти вищезгаданого аналітика? Невже в тому плані, що хтось, мислячий в аналогічному напрямі, в разі приходу до влади може спровокувати новий виток кризи?!

Дійсно, в червні поточного року долар в Україні подорожчав. Але всього лише на 0,3%, що і зростанням назвати складно. Просто окремі особи за рахунок збільшення різниці між ціною покупки та продажу валюти намагаються додатково заробити. Долар з початку травня фактично залишається відносно стабільним. Хоча аналітики весь час намагаються довести зворотне, очевидно їм це дуже потрібно.

Невеликі стрибки курсу в червні були викликані тривіальним явищем - Мінфін скуповував валюту для виплати відсотків по єврооблігаціях і для їх погашення. Крім того, валюта потрібна була для реструктуризації боргу перед ВТБ. У липні необхідно близько 24 млн. дол, щоб погасити поточні відсотки по держборгу. Сума невелика, тому і долар почав трохи знижуватися на міжбанківському ринку.

Щоб зрозуміти, кому вигідний дорогий долар, досить вивчити оборот валюти на міжбанківському ринку. Починаючи з кінця травня, обсяги угод з її купівлі і продажу зростають прискореними темпами. Незважаючи на всі розмови «нагорі» про те, що банки повинні кредитувати економіку, реальна ситуація виглядає зовсім по-іншому. Фінустанови віддають всі сили і час на валютні спекуляції (хай не відлякує нікого таке слово). Маючи вільні грошові кошти в більшій мірі за рахунок депозитів населення, банки скуповують валюту для подальшого перепродажу. Крім того, отримавши можливість використовувати різного роду валютні деривативи, вони почали активно освоювати цей сегмент ринку. У справу пішли хитромудрі моделі СВОП і РЕПО операцій. До того ж банки отримали ще один інструмент для подібних спекуляцій - валютні облігації внутрішньої державної позики. Не вистачає їм тільки високого долара - продати б його якомога дорожче, а скупити - задешево.

У США наближаються чергові вибори президента, знову піднімається питання збільшення ліміту держборгу. Тепер вже говорять про рівень в 16-17 трлн дол, попередній розмір вичерпується. Якщо на наступний бюджетний рік (у США він триває з вересня по вересень) заплановані доходи на рівні 2,9 трлн дол, а витрати - 3,8 трлн дол, значить, різницю як зазвичай додрукують.

В результаті, українцям запропонують «зелені папірці», які, можна сказати, нічим не забезпечені. До того ж, якщо порахувати, то стане зрозуміло - з 2011 року по теперішній час курс долара виріс всього на 1,3%. Всі, хто тримав валюту на руках, вийшов в збитку, і їх продовжують агітувати до її купівлі. Прогнози, звісно, річ важлива, але треба реально дивитися на ситуацію.

Неможливо за рахунок скупки «зелених» зберегти свої заощадження (особливо, якщо мова йде про тривале накопичення). Долари - не майно, не дорогоцінний метал, які й дозволяють жити в фінансової безпеки. Це - просто папір, яку час від часу хтось хоче продати через надлишок, правда, з вигодою. А якщо щось не так, то можна визнати прогнози помилковими.

Микола Господарець, УНІАН