«Міс Україна-Всесвіт 2013» Ольга Стороженко: країні однозначно потрібні зміни. Але без крові!

В ексклюзивному інтерв’ю «ВИННИЦА.info» 21-річна Ольга Стороженко поділилася своїм поглядом на події Майдану, а також розказала, як складається її життя після конкурсу «Міс Всесвіт 2013». Зараз красуня готує перший випуск свого власного жіночого журналу та тішиться нещодавно привезеною зі Львова мальтійською болонкою.

Два місяці тому на конкурсі «Міс Всесвіт 2013» своєю природною красою і відкритістю вінничанка Ольга Стороженко полонила увесь світ. Ще до фіналу завдяки мільярдам фанатів по всьому світу українську красуню назвали «Міс Всесвіт 2013» за версією міжнародного форуму конкурсів краси Missosology. Всі попередні роки народне визнання на форумі потім співпадало із думкою журі конкурсу. Яким же було здивування усіх, коли головній фаворитці дісталося лише 7 місце. До слова, інших слов’янських красунь, цього року у 15-ку взагалі «не пустили», хоча дівчата, як завжди, були дуже достойні. А поки глядачі гадають i обурюються, що куплено, а що - ні, сама Ольга Стороженко образи і зла ні на кого не тримає. Сьогодні 21-річна красуня повернулася у рідну Вінницю і після маленької відпустки, яку провела у сонячному Єгипті, з головою поринула у роботу: вже за два тижнi відбудеться конкурс «Королева Вінниці 2014», арт-директором якого вона є, після чого в березнi побачить світ перший номер її глянцю.

- Ольго, враховуючи нинішню політичну ситуацію у країні, перш за все, прокоментуйте своє відношення до Майдану.

- Звісно, як і більшість, я слідкую за подіями на Майдані. Боляче за людей, яким перешкоджають висловлювати свою позицію щодо ситуацiї, яка склалась у країнi. Адже кожен має право на своє бачення та на кращі змiни! Боляче дивитися, що люди не можуть чи не хочуть знайти спільну мову, а тим часом гинуть чиїсь сини. Я теж переконана: Україні потрібні змiни, але цi змiни повиннi відбуватися не на крові людей…

- Перейдемо до більш позитивних подій. Ми зустрічаємося напередодні Тетяниного дня, який усі студенти святкують, як своє головне професійне свято. Цьогоріч ви вперше проведете цей день не у статусі студентки. Сумуєте за студентським життям?

- Частково - так, адже воно у мене було однозначно яскравим! Закінчуючи школу, я дуже добре здала зовнішнє тестування, тому подала документи у декілька вузів – і всюди по балам пройшла на державне забезпечення. Батьки порадили зупинити вибір на Вінницькому педуніверситеті – і так я опинилася в Інституті педагогіки, психології та мистецтв, де торік здобула фах бакалавра за спеціальністю «початкове навчання і англійська мова». У вуз я йшла вчитися, а не розважатися, тому можу перелічити на пальцях, скільки разів за ці чотири роки була на дискотеці. Я - домашня людина, не дуже люблю всі ці тусовки, та й дуже відповідальною завжди була. Більшість часу я витрачала на домашнє завдання і підготовку до наступного дня, тому й на веселощі особливо часу не залишалося. Втім, університет подарував мені багато цікавих подій і щирих подруг, з якими я досі тепло спілкуюся. На Тетянин день і дні закінчення сесій нашою веселою компанією ми обов’язково разом ходили на каву. А щодо цікавих подій, то в педуніверситеті їх вистачало! З другого курсу я була ведучою усіх урочистих і розважальних заходів, та й саме навчання було надзвичайно захоплюючим. Згадати лишень мої улюблені уроки образотворчого мистецтва! Там ми і портрети з пейзажами малювали, і ліпку освоювали, і картини з крупи робили – всі ці вироби досі радують око моїх батьків, які живуть у Тростянці, де я народилася.

- А вчителькою попрацювати довелось?

- Я багаторазово проходила педпрактику. Перша – у третьому класі вінницької школи № 35 - виявилася справжнім «бойовим хрещенням». Вчителька захворіла, тож із напарницею ми вели всі уроки, окрім фізкультури й музики. Було важко щодня готуватися, проте – це дуже цікаво. Охоплює неймовірне почуття радості і щастя, коли вранці, побачивши тебе, дітки біжать обіймати, радіючи: «О-о-о, наша вчителька прийшла!» Безмежно нас любили, хоча вчителька я - досить строга. У мене на уроках всі тихенько сидять (сміється).

- В університетському конкурсі краси брали участь?

- Так, але все це закінчилося чималим скандалом. По балам у конкурсі вигравала я, але зненацька корону віддали іншій дівчині. І все тому, що голова журі була деканом іншого факультету і вирішила «просунути» свою студентку. На мій захист тоді стала директор мого інституту Наталя Іванівна Лазаренко, яка на рівні ректора намагалася у всьому розібратися. Саме тоді у моєму житті з’явилася ще одна близька людина, яку я завжди рада бачити. Досі у нас дуже гарні відносини. А мої головні корони, як згодом виявилося, просто були попереду.

- Красуням завжди важко знайти справжніх подруг, які позбавлені заздрощів. Вам вдалося?

- Я щаслива, бо дійсно маю справжніх друзів. З однією подругою дружу ще з 2-го класу. Зараз вона живе в Одесі, проте ми ніколи не втрачаємо зв'язок. А інших подруг, як я вже говорила, подарував мені університет. Хоча, звісно, що таке жіночі заздрощі і жіночий колектив, я добре знаю. На другому курсі я вирішила спробувати пожити у студентському гуртожитку, але мене вистачило лише на 5 днів.

- Як вінницька влада привітала вас після повернення з конкурсу «Міс Всесвіт 2013»?

- Досі – роблять вигляд, що мене просто немає (посміхається). Неприємно, адже на конкурсі назва нашого міста лунала на весь світ. Але владі, видно, байдуже, бо мене ніхто не привітав ні після перемоги у «Міс Україна-Всесвіт 2013», ні після виходу у 10-тку на фіналі «Міс Всесвіт».

- Зараз ви є арт-директором конкурсу «Королева Вінниці». У 2012 році він ще називався «Міс студентство Вінниці» і став своєрідним стартом для вас у світі краси. Важко опинитися на місті суддів?

- Досить важко. Адже звичайний глядач може виділити для себе дівчину, що найбільше сподобалася, і звертати увагу на її рухи, макіяж, туфлі, врешті-решт. А от журі треба встигати спостерігати за всіма. Часу завжди дуже мало на роздуми, та й дівчата щороку на конкурс приходять дуже гарні. Цього року у нас взагалі - розмаїття типажів. Краса представлена у всіх виглядах і варіантах! Поряд із високими моделями є дiвчата й невеликого зросту. Тож, запевняю, глядачам буде цікаво спостерігати за ними!

- З дівчатами у рамках благодійної програми ви завжди їздите до сиріт у дитячі будинки. Який майстер-клас проводите?

- Намагаюся скрізь встигнути, щоб кожному приділити увагу. У цьому плані дуже виручає педагогічна освіта, бо у мене немає страху перед дітьми. Зазвичай ми діток розподіляємо на групки, де одні - танцюють, другі – співають, треті – ліплять з пластиліну, а четверті – вирізають листівки. Заняття проходять дуже цікаво і діти нас завжди дивують! У Ситківцях, наприклад, де знаходяться дітки з розумовими вадами, у 10 класі вивчають програму початкової школи, проте які таланти має кожен із них! Багато дівчаток та хлопчикiв просто неймовірно вишивають! Особисто я б так ніколи не змогла.

- Що ви вважаєте своєю найкращою рисою, а що – найгіршою?

- Найгірша – це, в деяких випадках, лінь. А побороти її допомагає якраз моя найкраща риса – наполегливість. Я звикла наполегливо працювати та вiрити в успiх, тому ніколи не зупиняюся на півдорозі. Навіть коли поїхала на «Міс Всесвіт», де був просто шалений графік, не дозволила собі і на хвильку дати слабинку. Через тиждень директор конкурсу «Міс Україна-Всесвіт» Анна Філімонова мені подзвонила: «Олю, чого ти ще не дзвониш зі сльозами, що все набридло, не витримуєш і ладна зібрати речі і все покинути? Попередні дівчата нам вже через 4 дні плакалися!».

- Після конкурсу багато робочих пропозицій отримали?

- Їх було чимало вже після українського конкурсу. Запрошували увійти до складу одного з топових дівочих тріо України і Росії, але укладати контракт на 7 років з багатьма обмеженнями я була не готова. Також, завдяки конкурсу «Міс Всесвіт» я познайомилася із найвiдомiшим фотографом Нью-Йорку Фаділем Берiша, з яким склались дуже гарнi дружні стосунки. Він запевняє, що при правильному розподілі зусиль у кар'єрi, мене може чекати блискуче майбутнє фотомоделi. Але знову ж таки, переїжджаючи в Америку, потрібно укладати контракт із модельною агенцією мінімум на 3 роки. Поки що я до цього не готова. Хоча, звісно, мріяла б закінчити школу телебачення «New York Film Academy» і здійснити свою дитячу мрію - стати актрисою та телеведучою. Тому, хтозна, як воно складеться далі.

- А поки ви робите перші кроки в журналістиці – і одразу на редакторській посаді. Розкажіть про свій журнал, який вийде вже у березні.

- Якось зі своїм коханим ми подумали, чому б не створити справжнiй якісний жіночий журнал, за кращими європейськими традицiями. Але, щоб він був не звичайним рекламним, а дійсно став стильним, престижним, якісним та цiкавим європейським глянцем. Зараз ретельно працюємо над першим номером нашого журналу «PhilosophiedeFemme» (Жiноча фiлософiя) і вже навесні усі зможуть його побачити.

- Які у вас є хобі?

- Я люблю подорожувати і цього року мрію відкрити для себе Європу: на день народження планую поїхати в Австрію. І знову залюбки побувала б у наших Карпатах. Гори настільки прекрасні у своїй величі, що їх я люблю більше, нiж море. Також захоплююся архітектурою, кулiнарiєю, психологією і живописом. В дитинстві я обожнювала малювати аквареллю i кiлька рокiв займалась з викладачем iндивiдуально. А зараз мрію брати уроки у майстра, який допоможе пізнати мені світ масляного живопису.

- Про що ще мрієте?

- Звісно, хочу бути щасливою. Реалізуватися у планi кар’єри і в майбутньому бути коханою дружиною і люблячою матір’ю. Діток я обожнюю і мрію, що Бог пошле мені двійню. У нашому роду були двійні, тож якраз є шанс (сміється). А поки няньчитися доводиться з собакою (сміється). Недавно зі Львова ми привезли нашу любу мальтійську болонку Джессіку. Зараз їй усього 2,5 місяці, але й, коли підросте, вона буде не більше 2 кілограм. Абсолютно ручна, дуже любляча та прив’язана до своїх господарiв! Коли в кімнаті залишається одна, одразу починає плакати. Тому ми завжди разом (посміхається).

Для довідки

Ольга Стороженко – «Міс Україна-Всесвіт 2013», увійшла у топ-7 «Міс Всесвіт 2013».

Народилася 14 квітня 1992 року у м. Тростянець Вінницької області. У 2013 році закінчила Інститут педагогіки, психології та мистецтв Вінницького педуніверситету за спеціальністю «початкове навчання і англійська мова».

Брала участь у 10 конкурсах краси та отримала чимало перемог: «Перша Леді Вiнницi 2011», «Міс студентство-Королева Вінниці 2012» і «Перлина Чорного моря 2012», отримала титул «Віце-Міс Донбас України 2013». А також стала першою вiнничанкою, яка пройшла кастинг на конкурс «Міс Україна-Всесвіт 2013», в якому i перемогла! У листопаді 2013-го увійшла до 7-ки «Міс Всесвіт 2013».

Параметри: 92-62-92, зріст – 176 см.

Улюблений афоризм, який став девізом по життю: «Мистецтво жити, як мистецтво художника - у кожного свій почерк, тому пишіть власне життя, а не намагайтеся списати його у інших».

Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info