"Межигір’я" Слишинського виявилось перебудованою дачею біля П’ятничанського лісу

 Заступник Вінницького міського голови Володимир Слишинський у вівторок приймав у себе вдома журналістів. Сталося це після того, як наприкінці серпня виконуючий обов’язки мера Вінниці Сергій Моргунов у відповідь на акцію "політзаробітчан" з вінницьких "Батьківщини" та "Свободи" "Екскурсії вінницькими Межигір’ями" запросив вінницьких журналістів у гості до міських чиновників.

Щоб потрапити до помешкання Слишинського, представникам вінницьких ЗМІ довелося трошки поблукати вузькими провулками садово-дачного кооперативу поблизу П’ятничанського лісу. Проте побачене повністю ламало стереотипи про життя чиновника.

- Мені не має чого приховувати, хоча вважаю, що мій дім - це моя фортеця. Тому дуже неприємно, коли їздять, лазять по парканах непрохані гості, - відкриває хвіртку свого помешкання заммера Вінниці, і додав. - Мені приписують якісь неіснуючі речі, мовляв, у мене величезна садиба на Старому місті. Тому, аби внести ясність, я вирішив покласти край цим пліткам. Тим більше, нікуди балотуватися я не збираюся, на відміну від організаторів цих екскурсій.

"Хороми" Слишинського виявились добудованою півтораповерховою дачею у садово-дачному кооперативу поблизу П’ятничанського лісу. Якщо не знати адресу, знайти її важко, адже проїзди між ділянками вузькі, а навколо чимало будівель, на фоні яких дім зам мера виглядає досить не яскраво.

Слишинський купив дачу площею близько 40 метрів квадратних, включаючи дерев’яний другий поверх, та ділянку – близько п’яти соток у 2004 році, коли не працював в міськраді. Сьогодні будинок «розрісся» до 100 квадратів, а присадибна ділянка – до 15 соток, після того, як сусід вирішив продати свій наділ.

Дім півтораповерховий із мансардою. Із звичайної червоної цегли, вікна - пластикові. Газу немає – господар каже, що він підведений, але користуватись ним не хоче принципово, і віддає перевагу приладам на електроенергії.

- Ніколи не думав, що буду жити у приватному домі. В мене була квартира, але 8 років тому дочка вийшла заміж. Я їй залишив квартиру, а ми з дружиною переїхали сюди. На той час в будинку була лише гола штукатурка, з меблів - коробка від холодильника, надувний матрац - замість ліжка, а на другий поверх вела звичайна драбина, - розповідає заммера Вінниці і додає. - Це вже сьогодні мене не заженеш у квартиру, а тоді…

За будинком розташована штучна водойма де плавають величезні й ручні японські коропи-кої яскравих кольорів. Слишинський каже, що ці риби можуть жити понад 200 років. Він взяв їх маленькими, трохи більшими за мальків, за п’ять років деякі з них виросли вже до 60-70 см.

Центральне місце подвір’я займає простора дерев’яна бесідка із піччю-мангалом. Зроблена із вогнетривкої цегли конструкція має і мангал, і звичайну грубку-плиту, і піч з коптильнею та просторий кам’яний стіл. Сюди підведено холодну й гарячу воду, тож літньої пори сім’я навіть вечеряє на подвір’ї. Найближчим часом Слишинський планує засклити периметр бесідки, щоб можна було нею користуватися і у прохолодну пору року.

- Знаєте, за гроші, витрачені на неї, я міг би, мабуть, придбати авто, але я нітрохи не шкодую про це рішення, - каже заммера Вінниці, - оскільки до машин я не відчуваю особливої любові, навіть не в усіх марках розбираюсь, а в гаражі в мене стоїть інший транспорт – двоколісний...

Ну а головна "фішка" подвір’я - це ландшафтний дизайн ділянки. Територія "маєтку" має невеликий схил, тож тут зроблені майданчики на кілька рівнів, а майже вся територія засаджена. Тут ростуть сотні рослин, висаджених таким чином, що кожні два тижні квітне якась нова. На ділянці розбиті грядки з полуницею, капустою, морквою, кабачками, цибулею, кущі малини. Ростуть фруктові дерева і багато квітів. Між грядками зроблені доріжки із тротуарної плитки, або кори дерев.

- Взагалі, ми на базарі майже нічого не купуємо: перці, баклажани, цибуля, морква, квасоля, кукурудза, полуниці, огірки, помідори, практично усе, крім картоплі, вирощуємо самі. Вистачає нам з дружиною і дітям та онукам, - розповідає заммера. – Ось, наприклад, ця грядка з полуницею - це улюблене місце онучки Анюти, яка пішла в перший клас. Усе росте без жодного граму хімії та за принципами збереження родючості ґрунту. Взагалі, одне з правил – не можна наступати на грядки, бо так руйнується структура ґрунту. Тому ми навіть не перекопуємо повністю грядки – обробляємо тільки верхні 10 сантиметрів шару. Дуже допомагають і каліфорнійські черв’яки. Дитяче відерце їх колись придбав за 80 гривень. А зараз – вже сам їх вирощую. На відміну від наших вони в п’ять разів краще переробляють землю, а ще добре справляються з харчовими відходами. В результаті утворюють гумус, яким теж можна удобрювати землю. Взагалі, якщо хочете мати гарний урожай – слідкуйте не стільки за ним, як за ґрунтом…

Є на подвір’ї й власна теплиці, де родина Слишинських майже цілий рік вирощує помідори й огірки, збираючи до 150 кілограмів врожаю свіжих овочів.

Походивши по подвір’ю та подивившись, як заммера Вінниці із любов’ю розповідає про те, як він робив те чи інше приладдя біля дому, навряд чи у когось взагалі може з’явитись думка про те, що Слишинський "наживається" на вінничанах, використовуючи власне службове становище. Навпаки, журналісти цікавилися й отримували безліч порад по веденню домашнього господарства.

Тож наступними кроком представники ЗМІ збираються навідатись до помешкання когось із політичних опонентів, які вирішили, що у Вінниці такі ж самі чиновники, як Янукович і його оточення. Журналісти нашого видання пропонують сходити в гості до активіста вінницької "Батьківщини" Януарія Шостака, який є одним з ініціаторів "Екскурсій по вінницьких Межигір’ях", але сам ніколи ще не оприлюднював відомості про свої доходи. Про нього лише відомо, що він є власником мережі ломбардів та разом із батьком має у власності чимало нерухомості як у Вінниці, так і на Львівщині, й навіть на узбережжі Чорного Моря в анексованому Росією Криму.

Тож чекаємо від Януарія Шостака запрошення на каву…

ВИННИЦА.info