Максим Боровський: Вінниччина це моя батьківщина. Я родом з Хмільника і мене завжди тягнуло на Вінниччину, ближче до природи, до землі

Більше місяця владна еліта Вінниччини тримала інтригу. Наприкінці минулого року було призначено нового губернатора, який до призначення працював першим заступником голови облдержадміністрації, а потім постало питання, хто займе вивільнену посаду Івана Мовчана. Призначення першого заступника голови облдержадміністрації стало для багатьох несподіванкою – на посаду призначили Максима Боровського. Вінничани знають про нього лише те, що він молодий, не причетний до політики і працював очільником Держказначейства у Вінницькій області. Ми поспілкувались з Максимом Алімовичем. Він родом з Вінничини. Фаховий економіст, фінансист, впевнений керівник, щира людина і гарний сім’янин.

- Які обов’язки у Вас на посаді першого заступника голови Вінницької облдержадміністрації?

- За розподілом обов’язків перший заступник голови облдержадміністрації забезпечує виконання завдань і повноважень у сферах регіонального розвитку, економіки та фінансів, зокрема бюджетної і податкової політики. Стратегічним завданням є побудова системи, яка забезпечила б максимальну мобілізацію усіх наявних ресурсів, оптимізацію мережі бюджетних установ та ефективне використання кожної бюджетної копійки. Вінницька область має колосальні внутрішні резерви і достатній потенціал, які мають стати надійним протектором у боротьбі з кризовими явищами, які відчуваються в економіці України. Ми у першу чергу повинні активізувати такі резерви та забезпечити на належному рівні виконання завдань, які ставляться губернатором.

- За рахунок чого можна збільшити доходи до бюджетів? Адже в більшості районів і сіл немає достатніх коштів навіть на ремонт дороги, відчуваються проблеми з утриманням дитсадків, шкіл...

- Треба боятись не малих доходів, а великих втрат. Я у першу чергу за системний підхід, якщо ми говоримо про використання бюджетних коштів. Візьмемо для прикладу – будівництво ділянки автодороги місцевого значення з пункту «А» до пункту «Б». В місцевому бюджеті виділяють певний ресурс на невеличкий відрізок покриття і швиденько починається освоєння коштів. А вже через деякий час на цьому місці постає питання проведення комунікацій. Як наслідок – дорога перекопана, гроші викинуті на вітер, результат – нульовий. Окремо взятий населений пункт сьогодні, як правило, не має достатньо коштів, щоб комплексно відремонтувати комунікації, поставити насоси для відкачування води, поставити фільтри, потім все закрити згідно технології і постелити необхідну «товщину» асфальту. Це проблема сьогодення. Тому наше основне завдання – мобілізація наявних ресурсів і системний підхід до їх витрачання. Основне – досягнення результату, відчутного для людей.

Інші приклади – земля здана в оренду або водні об’єкти. Погодьтесь, на території області фактично не знайдеш жодного вільного (не орендованого – авт.) ставка. Проте коли підіймаємо інформацію по районах, ми бачимо що сплата до бюджетів орендної плати здійснюється лише по 48 відсотках площі водних об’єктів. А інші? Над цими питаннями повинні працювати всі, як голови сільрад, так і правоохоронні органи у разі необхідності. Така ж ситуація з полями. Їдеш по району, і немає жодного поля, де вільна земля, всі засіяні, всі працюють. Біля кожного пая (поля поділені паями приблизно по 2 га) повинна бути під’їзна дорога. Але на більшості полей її немає, а коли оформляють договори оренди, дороги не враховують. Таким чином, велика частка землі, що знаходиться під «уявними» проектними дорогами використовується без правовстановлюючих документів, вирощується продукція, отримується прибуток. Сума умовних втрат бюджету у 2012 році оцінюється майже у 8 млн. гривень. Від надання в оренду земель запасу та земель резервного фонду можна додатково отримувати ще близько 12 млн. грн. на рік. Тобто, резерв у кожному районі є, і якщо його почати використовувати належним чином, він буде працювати. Це лише окремі приклади.

- В нас часто бувають ситуації, коли гроші виділяють на усунення тих чи інших проблем, а фактично нічого кардинально не міняється. Буває облдержадміністрація дає завдання районам, там спочатку активно беруться за їх виконання, проходить час - гроші закінчуються, а проблема залишається...

- Зараз ми працюємо над створенням електронної бази, яка зробить якіснішою комунікацію між керівниками районів та області. Повинен бути чіткий механізм, при якому видно першочергові потреби регіонів, хід освоєння виділених коштів та чіткий звіт губернатору про виконання. В режимі реального часу можна буде прослідкувати за виконанням завдань, які ставить область перед керівництвом районів.

- До призначення на посаду першого заступника губернатора, були знайомі з Іваном Мовчаном?

- З Іваном Михайловичем познайомився, коли очолив головне управління казначейства області, а це орган, який по суті на регіональному рівні є стрижнем бюджетної системи. За період роботи ми успішно справились з усіма поставленими задачами, і як наслідок, за підсумками року область змогла продемонструвати непогані результати.

- Свою кар’єру Ви побудували у столиці. Ви працювали на різних посадах в Держказначействі. Потрапивши до Вінниці за Києвом не сумуєте?

- По перше, Вінниччина це моя батьківщина. Я родом з Хмільника і мене завжди тягнуло на Вінниччину, ближче до природи, до землі. Київ був одним з етапів життя, пройшовши який я дійшов до певного рівня і набув певного досвіду.

- Що Вам допомагає відновити сили. Ви маєте якісь захоплення?

- Риболовля. Рибалку люблю страшенно… Навіть коли я жив у Києві це було для мене основним місцем відпочинку. Я люблю, щоб озеро було десь в лісі, щоб тихо-тихо було. Виходиш вранці, сонечко сходить, закинув вудочку – і так до заходу сонця. Це для мене найкращий відпочинок. Так я набираюсь заряду на весь наступний робочий тиждень. На рибалку люблю їздити сам, без гучних компаній, сина з собою беру.

- У Вас двоє дітей, де вони навчаються?

- Старший Назар, йому 10 років, ходить до фізико-математичної гімназії. Я думав що йому буде важко, адже в Києві він ходив до загальноосвітньої школи, проте нічого, він гарно справляється з навчанням. Молодшому сину 2 роки. Плануємо, що навесні він піде до дитсадка.

- Хто дружині допомагає з дітьми. У Вас є нянька чи помічниця ?

- Няньок немає, Оксана (дружина – авт.) дуже гарна мама, справляється сама.

- Де родина Боровських любить відпочивати? Відпустку проводите за кордоном чи в Україні?

- Моє улюблене місце – Новий Світ, в Криму. Там чудове місце – чисте море, Царський пляж, завод Голіцинський вин, стежини в горах…Там не дуже багато людей та неперевершене повітря насичене ароматом ялівця...

Спілкувалася Анна Гаращук, ВИННИЦА.info