Львівські флейтисти радять вінничанам: «У такий складний час треба слухати Моцарта!»

 20 червня у галереї «Арт-Шик» пройшов концерт знаного львівського «Доплер-квартету», який вміє з першого акорду знаходити контакт із публікою.

Чарівний спів флейти, її багатоголосся і многогранність продемонстрували вінницьким шанувальникам класики львівські музики. Їх колектив - бажаний гість у всіх куточках Європи і навіть далеко за океаном. У 2005 році «Доплер-квартет» у американському видавництві Falls House Press видав збірку «Encore Arrangements for Flute Quartet» (Arranged by Andriy Karpyak), після чого перемагав у багатьох міжнародних конкурсах духових камерних ансамблів.

Сьогодні колективу - 17 років. Але й нині, як і у далекому 1997 році, коли флейтовий ансамбль тільки зароджувався, музиканти своєю творчістю продовжують традиції львів’ян-флейтистів Франца (1821-1883) та Карла (1825-1900) Доплерів, яких заслужено називають класиками флейтового ансамблю романтичної доби.

- У Вінниці ми граємо не вперше. Неодноразово приїжджали до вас і як флейтовий ансамбль, і у складі оркестру Львівської філармонії, яка бере участь у багатьох вінницьких культурних заходах. А років шість-сім тому у краєзнавчому музеї в мене був сольний концерт. Запам’ятався дуже теплий прийом публіки і величезний скелет мамонта, - розповідає керівник «Доплер-квартету», флейтист Андрій Карпяк.

Керівник «Доплер-квартету» - Андрій Карпяк (флейта)

Хоч люду у суботу в «Арт-Шику» зібралося не дуже багато, свій концерт львів’яни відіграли на відмінно - дуже чесно і з захватом.

- Вони - як ті соловейки! - поділилася враженнями вінничанка Вікторія. - Я насолоджувалася їх прекрасною грою і весь час дивувалася: як їм вистачає дихання, аби грати такі величезні партії. Напевно, музиканти володіють якимись особливими дихальними практиками…

Під час кожного виступу, будь то масштабний фестиваль чи подібний вінницькому камерний концерт для невеликої кількості слухачів, зізнаються музиканти, головна запорука успіху - саме люди.

- Кількість глядачів нас ніколи не цікавить. Головне - це очі глядачів. Якщо у них бачиш щиру зацікавленість, бажання, запал і розуміння музики - контакт налагоджується з перших секунд, - ділиться один із засновників «Доплер-квартету» Євген Білецький (альтова флейта). - От і сьогодні: ми тільки увійшли у цю прекрасну залу - і нам одразу сподобалася ця особлива привітна аура. Одразу захотілося тут музикувати.

Євген Білецький (альтова флейта)

Для вінничан львів’яни приготували насичену двогодинну програму, у якій поєднали найкращі зразки старовинної музики та експерименти сучасних авторів. Музиканти виконали обов’язковий твір для флейтових колективів "Аркадія". Квартет для 4-х флейт» Бертом'є, чарівний «Квартет» П’єра-Макса Дюбуа, «Менует» Бетховена і «Менует і Скерцо з Сюїти h-moll» Баха, «Адажіо» Бенедетто Марчелло, увертюру до балету Чайковського "Лускунчик", «Варіації на тему Менуета Луїджі Боккеріні» Хільгера, «Флейти на відпочинку» Жака Кастереда, оригінальну «Джазову сюїту» Ясініцкі і колоритну композицію «Тіні на склі» Пілютікова, яку композитор написав спеціально для «Доплер-квартету». І все ж найбільшу увагу ансамбль приділив Моцарту, зігравши «Маленьку нічну серенаду», «Турецьке рондо» та інші твори геніального австрійця.

- Моцарт зараз найбільш актуальний композитор! - переконаний Євген Білецький. - У часи, коли ми стривожені за завтрашній день, світлий і дуже позитивний Моцарт підносить людину до чогось високого, небесного, дає надію і заодно - змогу тішитися навіть найменшими радощами цього життя.

Кожен учасник «Доплер-квартету» - яскрава особистість і невтомний трудівник. Аби донести до глядачів твори у найкращому вигляді, музиканти сумлінно їх вивчають, пропускаючи через свою душу.

- У «Доплер-квартеті» я граю декілька років. Радію, що маю відношення до такого прекрасного ансамблю, який продовжує традиції львівських флейтистів, - розповідає Георгій Лошаков. - Коли ми виходимо на сцену, стаємо одним цілим, а на репетиціях проймаємося кожним твором. А найбільше я люблю наш квартет за те, що ми постійно розвиваємося, не сидимо у Львові, а намагаємося концертувати навіть у цей непростий час.

Георгій Лошаков (флейта)

Є у музикантів і свої секрети-поради, як правильно слід слухати флейтову музику.

- У музичній школі я вчився грати на скрипці, проте коли вперше почув чарівні звуки флейти, не зміг пройти осторонь - і перейшов вчитись грі на цьому інструменті. І абсолютно не шкодую про цей вчинок! - зізнається Володимир Лущенко (флейта, піколо). - Флейта дуже цікава своїм тембром, адже кожен регістр у неї специфічний: високий - яскравий,  середній - прихований, нижній - дуже загадковий. Втім, це легкий інструмент, тому на флейтові концерти слухачі повинні в першу чергу приходити з легкістю - тоді й отримають задоволення.

Володимир Лущенко (флейта, піколо)

А вже через кілька відвідин ви зможете відкрити для себе флейту з інших боків.

- До звучання флейти потрібно звикнути, - переконаний Андрій Карпяк. - Той, хто вперше чує флейту, сприймає її інакше, ніж та людина, яка займалася на цьому інструменті чи чула багато концертів. Спершу все слухається в загальному, а пізніше людина починає вникати, чути партію кожного музиканта - і від цього кожен наступний концерт стає цікавішим. Ти ніби знімаєш поверхневі пласти, заглиблюєшся у глибину, гармонію виконання окремих музикантів й передачу мелодії від одного голосу до іншого.

Валентина Кирильчук, ВИННИЦА.info